Справа № 467/75/23
Провадження № 1-в/467/13/23
20.02.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
представника органу пробації ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Арбузинка подання начальника Первомайського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року, -
Начальник Первомайського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 звернулась до суду з поданням, в якому просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання у виді штрафу за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.051.2018 року у зв'язку із закінченням строку давності виконання вироку.
В обґрунтування подання зазначає, що ОСОБА_6 засуджений 11.05.2018 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваний мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вирок набрав законної сили 12.06.2018 року та перебуває на виконанні у Первомайського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській. Засуджений ОСОБА_6 штраф, призначений вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області не сплатив. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16.03.2020 року відмовлено у задоволенні подання органу пробації про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у вигляді громадських робіт. ОСОБА_6 після ухвалення обвинувального вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.05.2018 року вчинив два нових кримінальних правопорушення. Останній злочин, за вчинення якого ОСОБА_6 було засуджено вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, було вчинено - 21 лютого 2020 року. Тобто дня вчинення останнього злочину пройшло більше ніж 2 роки. На теперішній час ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 03.06.2022 року у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Таким чином штраф, призначений за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.05.2018 року у розмірі 850 гривень не сплатив та протягом відбування покарання у виді позбавлення волі сплатити ти не зможе. На підставі ч.ч.1, 4 ст.80 КК України просить вирішити питання про звільнення від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Представник органу пробації в судовому засіданні підтримав подання та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав за можливе подання задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд, розглянувши подання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно ч.3 ст.80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Відповідно до ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджений до певного виду покарання не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Отже, застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом трьох умов інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку:
- закінчення зазначених у ст.80 КК України строків;
- не ухилення засудженого від відбування покарання;
-не вчинення протягом встановлених ч.ч.1 та 3 ст.80 КК України строків нового злочину.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Судом встановлено, що вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року було затверджено угоду про примирення від 18 квітня 2018 року, укладену між потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному 05 січня 2018 року до ЄРДР №12018150120000018. ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначено йому узгоджену сторонами міру покарання - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. Вирок набрав законної сили 12.06.2018 року.
Після винесення вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.05.2018 року ОСОБА_6 вчинив новий злочин 21.02.2020 року за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 03.06.2022 року, що підтверджується довідкою про судимість. З дня вчинення злочину пройшло більше ніж 2 роки.
На час розгляду справи засудженим призначене вироком суду покарання не виконано.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях обвинуваченого ухилення від виконання вироку суду, суд виходив з наступного.
Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення засудженого від сплати штрафу, відповідно до ч.1ст. 389 КК України, є кримінальним правопорушенням.
Отже, особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку.
Відомостей щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.389 КК України (ухилення засудженого від сплати штрафу), матеріали провадження не містять та суду не надано.
Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особою такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.
Наявність лише факту невиконання засудженим призначеного покарання сам по собі не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.
Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВСУ № 5-324кс15 від 24.12.2015р.
У справі «Грабчук проти України» Європейський Суд зазначає, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону».
Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою.
З огляду на викладене, в матеріалах провадження відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного вироком суду, а відтак, відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої статті 80 КК України, висновки суду з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, враховуючи обставину, що з дня вчинення останнього злочину - 21 лютого 2020 року пройшло більше ніж 2 роки, факт ухилення від виконання вироку суду не доведено, суд вважає, що строки виконання вироку, визначені ст.80 КК України, закінчились, а тому наявні обставини для звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку зі спливом строку давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, ч.5 ст.74, ст.80 КК України, ст.152 КВК України, керуючись ст.537, 539 КПК України, суд
Подання начальника Первомайського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1