Cправа № 127/4278/23
Провадження № 2-а/127/36/23
Іменем України
20 лютого 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, -
15.02.2023 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування:
- постанови серії ЕАР №6487832 від 01.02.2023, винесеної відповідачем про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за адміністративне правопорушення;
- постанови серії ЕАР №6488036 від 01.02.2023, винесеної відповідачем про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за адміністративне правопорушення;
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.
Статтею 161 КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» №3674-VI цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Отже, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
В той же час, відповідно до статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Питання застосування вищенаведених норм закону стало предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 дійшла висновку про те що: "за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають".
Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено дві вимоги про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, тобто вимоги немайнового характеру, з кожної з яких, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення позивача до суду складає 1073,60 грн.
В той же час, частиною п'ятою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 536,80 грн.
При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Як уже зазначалося, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року складає 2684,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви позивачу, в даному випадку, належить сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн. з кожної позовної вимоги. (1073,60 грн. загалом - при оскарженні декількох постанов судовий збір сплачується з кожної позовної вимоги)
Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано ні доказів сплати судового збору, а також не додано документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зазначені вище недоліки можуть бути усунуті шляхом додання до позовної заяви оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору з кожної з позовних вимог, із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, що стосується клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень частини першої та частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або ж звільнення від сплати сплату судового збору є майновий стан позивача, при цьому така процедура може бути застосована за умови наявності обставин передбачених у підпунктах 1-3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Однак, позивачем ні до позовної заяви, ні до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додано документів, які б вказували на вкрай незадовільний майновий стан позивача.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей того, що позивач відноситься до категорії осіб, які зазначені підпункті 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предмет позовних вимог не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В той же час, додана до клопотання довідка про доходи позивача №1 від 08.02.2023, видана ФОП ОСОБА_2 , судом до уваги не приймається, оскільки вказаний документ свідчить про працевлаштування позивача, отримання ним заробітної плати, та в жодному разі така довідка не свідчить про вкрай незадовільний майновий стан позивача.
З вищевикладеного слідує висновок, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не узгоджується з вимогами статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», не підтверджене відповідними доказами, а відтак є безпідставним та задоволення не підлягає.
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої та четвертої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Однак, як слідує із оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №6487832 від 01.02.2023, остання винесена Інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Колосюком Володимиром Олександровичем.
Як слідує з постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №6488036 від 01.02.2023, остання винесена Інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капітаном поліції Рудченком Сергієм Олександровичем.
Отже, оскаржувані постанови винесені уповноваженими особами Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Таким чином, зі змісту позовної заяви не вбачається яким чином Головне управління Національної поліції у Вінницькій області порушило права позивача та чому саме позивач звертається з позовними вимогами до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
У постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, органом Національної поліції, у даній справі, з урахуванням вищенаведених висновків, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає Інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовий поліції Колосюк Володимир Олександрович та Інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капітан поліції Рудченко Сергій Олександрович, які уповноважені накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Натомість, позивачем в якості відповідача у позовній заяві визначено Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
За правилами, визначеними частиною першою та другою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на зазначене суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень залишити без руху та запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати суду оригінали документів (квитанції) про сплату судового збору з кожної з позовних вимог, із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, а також визначитися зі складом учасників справи, зокрема належним відповідачем.
Керуючись ст.ст. 46, 133, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень залишити без руху.
Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме:
- надати суду оригінали документів (квитанцій) про сплату судового збору з кожної з позовних вимог, із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;
- визначитися зі складом учасників справи, зокрема належним відповідачем.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя