Справа 127/4367/23
Провадження 1-кс/127/1787/23
16 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12023020030000136 внесеного до ЄРДР 15.02.2023, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, громадянин України, українець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023020030000136 від 15.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 15.02.2023 поліцейський взводу № 3 роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області старший сержант поліції ОСОБА_7 спільно з інспектором роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_8 та поліцейським взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_9 , заступили на добове чергування в складі автопатруля із позивним «Закрут-136», які відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та підлягають захисту, відповідно до положень ч. 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», прибули на виклик за фактом масової бійки за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу кальян-бар «TЯGA».
Прибувши за місцем виклику, працівниками поліції було виявлено військовослужбовців Національної гвардії України, які повідомили, що учасники бійки зайшли до кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: м. Вінниця, Келецька, 53, через запасний вихід, який розташований з тильної сторони та виходить у двір будинку на АДРЕСА_2 . В ході опрацювання виклику, ОСОБА_7 разом із іншими представниками поліції та Національної гвардії України підійшли до дверей вищевказаного кальян-бару, для того щоб встановити осіб, які знаходились в приміщенні та приймали участь у бійці.
Підійшовши до дверей запасного виходу, які виявились зачиненими, працівники поліції діючи відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» представились та звернулись з проханням відчинити двері. Далі, ОСОБА_4 усвідомлюючи те, що за дверима запасного виходу кальян-бару «TЯGA», знаходяться працівники поліції, відчинив двері.
Після чого, приблизно о 01 годині 15 хвилин 15.02.2023 року, ОСОБА_4 впевнившись, що перед ним стоїть працівник поліції, який одягнутий у формений одяг працівників Національної поліції України, не бажаючи коритись законним вимогам працівника поліції, знаючи, що ОСОБА_7 , є працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи протиправність та спільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив дії направлені на умисне спричинення тілесних ушкоджень, а саме, замахнувся правою рукою з метою спричинення удару в область голови, ОСОБА_7 , однак останній ухилився від вказаного удару. В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії направлені на нанесення тілесних ушкоджень працівнику поліції, схопив правою рукою за вказівний та середній пальці правої кисті ОСОБА_7 та заламав їх у напрямку, тильної сторони долоні, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодженні.
Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_4 у ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 128 від 15.02.2023 за результатами проведення судово-медичної експертизи виявлені наступні тілесні ушкодження: забій 2,3-го пальців правої кисті. Садно 2-го пальця правої кисті". Вказані ушкодження у ОСОБА_7 не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння, належать до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникли від травматичної дії (удару, тертя) тупого твердого предмета (предметів), до яких належать і зазначені в постанові "твердий предмет, кулак, взута нога, палка, тощо", давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 15.02. 2023.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав працівнику правоохоронного органу ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, громадянин України, українець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого 07.12.2017 Немирівським відділенням поліції ГУНП у Вінницькій області скеровано до суду обвинувальний акт за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України, -
ОСОБА_4 15.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
Протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7
протоколом допиту свідка ОСОБА_8
протоколом допиту свідка ОСОБА_9
протоколом допиту свідка ОСОБА_10
протоколом допиту свідка ОСОБА_11
протоколом допиту свідка ОСОБА_12
протоколом допиту свідка ОСОБА_13
протоколом допиту свідка ОСОБА_14
протоколом допиту свідка ОСОБА_15
протоколом допиту свідка ОСОБА_16
висновком експерта № 128 від 15.02.2023 за результатами проведення судово-медичної експертизи.
іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
п.1 ч.1 ст.177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, та вразі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у слідства є відомості, про те, що відносно ОСОБА_4 застосовано захід забезпечення кримінального провадження, а саме привід, ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 25.01.2023 в якості обвинуваченого на 03.03.2023.
п.3 ч.1 ст.177 КПК України, незаконного впливати на свідків та потерпілого, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого, залякувати та погрожувати, з метою створення сприятливих для себе умов та спотворення ще не досліджених судом доказів, оскільки вчинив нетяжкий про те насильницький злочин.
п.4 ч.1 ст.177 КПК України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 не має місця роботи та стійких соціальних зв'язків.
п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема після приводів до поліції та суду (відносно якого: 07.12.2017 Немирівським відділенням поліції ГУНП у Вінницькій області скеровано до суду обвинувальний акт за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України), на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний насильницький злочин за обставин викладених у повідомленні про підозру та може продовжувати вчиняти інші злочини;
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину.
Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу;
домашній арешт, оскільки антисоціальна поведінка ОСОБА_4 та наявність застосування відносно нього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді приводу, свідчить про те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також перебуваючи на волі, може продовжити свою злочину діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою створення сприятливих для себе умов.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. У зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Викладене свідчить про наявність достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість запобігання вказаним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, оскільки вони не забезпечать його належну процесуальну поведінку та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання вчинення дій, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України під час кримінального провадження,
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, за наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 , слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - обґрунтована.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що заявник перебував під вартою протягом майже 12 місяців після прийняття рішення про звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, який раніше не судимий, свою вину в інкримінованому правопорушенні визнає, одружений, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 01 години 00 хвилини 15 квітня 2023 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 15 квітня 2023 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;
не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя