Справа № 136/147/23
провадження № 2-а/136/1/23
"17" лютого 2023 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та поліцейського роти №1батальйону №1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Шемчук Інни Миколаївни про визнання незаконною та скасування постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та поліцейського роти №1батальйону №1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Шемчук Інни Миколаївни (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023 на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що була винесена поліцейським роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції Шемчук Інною Миколаївною, а провадження у справі закрити.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
11.01.2023 поліцейською роти №1 батальйону №1 УПП у Вінницькій обл. Шемчук І.М. на позивача була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Як вбачається з оскаржуваної постанови 11.01.2023 о 18:35 год водія ОСОБА_1 було звинувачено в тому, що він керуючи транспортним засобом HYUNDAI Sonata, по вул. Київська, 29/5 м. Вінниця, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 чим порушив п. 34. ПДР України. Однак, позивач стверджує, що ПДР не порушував, а на його питання працівникам поліції, про те як вони могли побачити на тій вулиці відповідну лінію дорожньої розмітки під снігом, вони відповіли, що підуть розчищати сніг і подивляться. Крім того, на пояснення позивача про те, що він не порушував ПДР, поліцейські не реагували, а дорожньої розмітки взагалі не бачили, так як там була розмітка 1.11, яка поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків дороги де перестроювання дозволено лише з однієї смуги. Разом з тим, поліцейські, скориставшись даними з документів позивача, склали відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 26.01.2023 позовну заяву залишено без руху на надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою суду від 08.02.2023 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначивши її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Також було витребувано матеріали за якими було складено оскаржувану постанову.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідач подав до суду відзив, який обґрунтовує наступними обставинами.
Під час патрулювання 11.01.2023 о 18:28 по вул. Київська, 29/5 м. Вінниця, інспектором поліції Шемчук І.М. було зупинено автомобіль HYUNDAI Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яку перетинати заборонено, чим порушив п. 34. ПДР України, після чого працівником поліції було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Отже, на думку відповідача, зафіксувавши правопорушення, працівник поліції мав всі законні підстави для винесення оскаржуваної позивачем постанови. Також, відповідачем до свого відзиву прикріплено диск з відеозаписом з місця події.
Викладені обставини слугували підставою для заперечення проти позову.
Позивач відповіді на відзив не подав.
Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАП №6396674, 11.01.2023 о 18:35 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HYUNDAI Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Київська, 29/5 м. Вінниця, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 чим порушив п. 34. ПДР України, за що відповідальність передбачена згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому на нього було накладено штраф у розмірі 340,00 грн. У судовому засіданні було досліджено поданий представником відповідача диск відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на якому, зафіксовано зупинку автомобіля HYUNDAI Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , та вихід із його салону позивача у момент часу 18:27 год. 11.01.2023, що відрізняється від часу який вказано у оскаржуваній постанові як час скоєння правопорушення - «11.01.2023 о 18:35 год». Крім того, на відео не було фіксування факту перетну позивачем на його автомобілі подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки і самої розмітки на дорожньому полотні, що було вкрите снігом з відео не вбачається. Таким чином, на відео зафіксовано, що у вказаний час 18:27 год водій позивач не перебував у русі, а спілкувався з працівниками поліції. Окремо варто зазначити, що з наявного у справі відео, судом було виявлено, крім невідповідності обставин викладених у постанові, також те що працівниками поліції взагалі не було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення, а лише повідомлено водію про його права. Разом з тим, на питання позивача до працівника поліції про те, що суцільну подвійну лінію під снігом не можна було побачити, працівник поліції відповів: «Нічого зараз розпорпаємо тай буде видно».
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд зауважує, що в силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.ст. 73-76 КАС України).
Суд відхиляє поданий представником відповідача диск з відеозаписом з нагрудної камери як неналежний доказ, оскільки відео не містить інформацію щодо предмета доказування обставин викладених у постанові серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023, так як було зафіксовано лише зупинку автомобіля HYUNDAI Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , та вихід із його салону позивача у момент часу 18:27 год. 11.01.2023, що відрізняється від часу який вказано у оскаржуваній постанові як час скоєння правопорушення - 11.01.2023 о 18:35 год.
Крім того, на відео не було фіксування факту перетну позивачем на його автомобілі подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, і самої розмітки на дорожньому полотні, що було вкрите снігом, не вбачається з відео.
Разом з тим, на питання позивача до працівника поліції про те, що суцільну подвійну лінію під снігом не можна було побачити, працівник поліції відповів: «Нічого зараз розпорпаємо тай буде видно» - що вказує на упереджене ставлення до водія працівників поліції. При цьому, у відзиві не було спростовано відповідачем, твердження позивача про те, що на тому відрізку дороги була розмітка 1.11, яка поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків дороги де перестроювання дозволено лише з однієї смуги.
Обвинувачуючи позивача в тому, що він перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 чим порушив п. 34. ПДР України, за обстановки яка тоді була на відрізку дороги, працівникам поліції перш за все мало б бути відомо, що дорожня розмітка повинна відповідати вимогам національного стандарту , має бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху, а на ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (наприклад: сніг) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки, хоча останніх на дорозі з відео не вбачається.
Суд зауважує, що посилання на обставини, викладені в постанові серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023, як на беззаперечний доказ вчинення позивачем правопорушення є недопустимим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Крім того, як було зазначено вище щодо невідповідності викладених у постанові обставин у зазначений у ній час вчинення правопорушення, слід зауважити, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити точні дату, «час» і місце вчинення адміністративного правопорушення, що було зроблено з неточностями.
Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду відповідачем не надано та в ході судового розгляду не встановлено, а тому відсутні правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023 на позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується ст. 288 КУпАП та абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, а тому якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 246, 255, 263, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Ботанічна, буд. 24, м. Вінниця, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 40108646) та поліцейського роти №1батальйону №1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Шемчук Інни Миколаївни про визнання незаконною та скасування постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАП №6396674 від 11.01.2023 на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що була винесена поліцейським роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції Шемчук Інною Миколаївною, а провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом 10-ти днів із дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО