Справа №133/1796/22
Провадження №1-кс/133/79/23
15.02.23
Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
представника заявника ОСОБА_4 ,
начальника слідчого відділу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах - ОСОБА_3 , про передачу майна та документів на відповідальне зберігання,
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах - ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про передачу майна та документів на відповідальне зберігання, накладеного ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23.08.2022 у кримінальному провадженні №12022020230000307 від 20.08.2022, в якому просить: - передати автомобіль марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , однак фактичним власником відповідно до «Акту огляду реалізованого транспортного засобу від 13.10.2021 та договору купівлі-продажу № 8242/21/000736 від 13.10.2021, являється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 ; свідоцтво на право керування транспортними засобами на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , із позбавленням права відчужувати майно до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду від 23.08.2022 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020230000307 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, накладено арешт на автомобіль «Skoda Octavia», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та на свідоцтво на право керування транспортними засобами на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 . Протягом семи місяців досудового розслідування жодній особі в даному кримінальному проваджені підозру не повідомлено. На даний час усі необхідні слідчі дії з даним транспортним засобом виконані, зокрема проведені слідчий експеримент, а також експертиза технічного стану транспортного засобу. Автомобіль слідством було досліджено, оглянуто та зафіксовано відповідні пошкодження. Таким чином, потреба у зберіганні майна відпала.
У судовому засіданні заявник та його представник клопотання підтримали, просили задовольнити.
Представник СД ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області в судовому засіданні заперечував щодо повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в іншій частині вимог не заперечував.
Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінально провадження, суд приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
З наданих матеріалів кримінального провадження встановлено, що упровадженні СД ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області на розгляді знаходяться матеріали кримінального провадження №12022020230000307 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 23.08.2022 в межах кримінального провадження №12022020230000307 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, накладено арешт на автомобіль «Skoda Octavia», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та на свідоцтво на право керування транспортними засобами на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 .
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідає п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Порядок скасування такого забезпечення кримінального провадження як арешт передбачено ст. 174 КПК України.
Статтею 100 КПК України встановлено порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію.
Відповідно до положень ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174 цього Кодексу.
Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.
Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Як вбачається з ухвали суду про арешт майна, зазначений вище автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія відповідно до статті 98 КПК України мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні №12022020230000307, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За змістом ст. 100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року №1104, визначення місця знаходження речового доказу протягом досудового розслідування покладено законом на орган досудового розслідування, за виключенням випадків вирішення питання передачі речового доказу на реалізацію.
Отже, у відповідності до положень ст.100 КПК України до компетенції слідчого судді віднесено лише питання передачі речових доказів на їх реалізацію для знищення, для технологічної переробки або для передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління речовими доказами. Вирішення питань щодо повернення власнику (законному володільцю) або передачі такій особі на відповідальне зберігання речових доказів до компетенції слідчого судді у відповідності до ст. 100 КПК України не належить.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про передачу майна та документів на відповідальне зберігання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 26, 107, 174 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах - ОСОБА_3 , про передачу майна та документів на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020230000307 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 17.02.2023 о 08 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1