Справа № 128/700/22
Іменем України
13 лютого 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Дусанюк Н.О.,
та учасників справи:
представника позивача - Мосьондза С.А.,
представника відповідача - Фаб'янчука Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу,
ТОВ «Вінницягаз Збут» звернулось до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються позивачем, з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідно до виписки з фінансового стану по особовому рахунку відповідача, ТОВ «Вінницягаз Збут» надає послуги з газопостачання до оселі споживача, відповідач в свою чергу їх отримує та проводить оплату не в повному обсязі. Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, із врахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2496. Розділом ІІІ вказаних Правил передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015. Крім цього, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Відповідачем приймаються послуги з газопостачання та проводиться часткова оплата, тому сторони знаходяться у договірних відносинах. Також за умовами договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник зобов'язався поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розміри, строки та порядку, визначені договором. Позивач свої зобов'язання по забезпеченню відповідача природним газом, як споживача цих послуг, виконує належним чином та в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг своєчасно та в повному обсязі не виконує. Станом на 01.03.2022 сума заборгованості за послуги з газопостачання відповідача перед позивачем складає 20891,68 грн. Заборгованість виникла за період з 01.07.2021 до 01.03.2022. В добровільному порядку відповідач заборгованість за спожитий природний газ в повному обсязі не сплачує, чим порушує умови договору. За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану заборгованість в сумі 20891,68 грн за період з 01.07.2021 до 01.03.2022 та витрати за оплату судового збору в розмірі 2481 грн.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 11.05.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Судовий розгляд неодноразово відкладався з поважних причин.
В судовому засідання 13.02.2023 представник позивача за довіреністю Мосьондз С.А. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.07.2021 до 01.03.2022 в сумі 20891,68 грн. Також суду зазначив, що за адресою: АДРЕСА_1 встановлено лічильник, оператор фіксує показник лічильника та передає на платформу об'єм спожитого газу. Відповідачем востаннє здійснювалась проплата в жовтні 2020 року в сумі 6000 грн. Відповідач ОСОБА_1 до ТОВ «Вінницягаз Збут» з приводу припинення газопостачання не зверталась.
Представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні 13.02.2023 позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Пояснив, що відповідач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, зареєстрована за іншою адресою. Будинок в смт Стрижавка належить відповідачу на праві власност, про те, що за тією адресою хтось користується газом, відповідач не знала, жодних рахунків не отримувала. Усі докази повинен був надати позивач. Проплата в сумі 6000 грн була здійснена по факту споживання природного газу, оскільки в той час у будинку проживала її онука.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що на ім'я ОСОБА_1 , яка є споживачем послуг з постачання природного газу, відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою по особовому рахунку споживача (а.с. 9).
Станом на 01.07.2021 сума заборгованості за послуги з газопостачання ОСОБА_1 перед позивачем складає 20891,68 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за послуги з газопостачання за особовим рахунком споживача (а.с. 9).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Пунктом 2 Розділу ІІІ вищевказаних Правил визначено, що за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 24 Розділу ІІІ Правил).
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситись своєчасно.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання та розподілу природного газу.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів природного газу та наявність відкритого на його ім'я особового рахунку свідчить про його приєднання до умов договору про постачання природного газу шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме: фактом споживання та оплати послуг з газопостачання.
Про наявність обов'язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59 цс13 та від 18.11.2015 у справі № 6-582цс15, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
За змістом статей 509, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах діє принцип презумпції винуватості боржника.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторона відповідача позовні вимоги не визнає. Відзив на позовну заяву стороною відповідача подано не було. Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 зазначив, що усі докази повинен був надати позивач.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша та частина третя статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Доказів, що підтверджують заперечення сторони відповідача, озвучені представником відповідача в судовому засіданні, суду надано не було.
За встановлених обставин, перевіривши підстави та порядок нарахування вартості газопостачання, зважаючи на те, що зазначена вартість у добровільному порядку відповідачем не відшкодована, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід також стягнути понесені останнім витрати на сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.07.2021 до 01.03.2022 у розмірі 20891 (двадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення виготовлено 20.02.2023.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА