125/1626/22
2/125/377/2022
27.01.2023 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво, -
В заяві до суду позивач ОСОБА_1 вказав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0681 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлова будівля « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка знаходиться на вказаній земельній ділянці.
Під час користування магазином виникла необхідність у його реконструкції. Рішенням виконавчого комітету Барської міської ради №156 від 22.10.2019 року позивачеві було надано дозвіл на збір вихідних даних та виготовлення проектної документації на реконструкцію нежитлової будівлі «Магазин» з прибудовою 1,5м*4,8м по АДРЕСА_1 .
На даний час позивач завершив реконструкцію даного нежитлового приміщення «Магазин» з прибудовою, проте йому було відмовлено у реєстрації права власності на дане майно.
На підставі ст. 376 ЦК України позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі.
Представник відповідача по справі - Барської міської ради Вінницької області позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, прийнявши визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Так, відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0681 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 175574297, позивачеві на праві приватної власності належить нежитлова будівля « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 88 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Барської міської ради №156 від 22.10.2019 року позивачеві було надано дозвіл на збір вихідних даних та виготовлення проектної документації на реконструкцію нежитлової будівлі «Магазин» з прибудовою 1,5м*4,8м по АДРЕСА_1 .
На виконання даного рішення, позивачем було замовлено та виготовлено проектну документацію на реконструкцію з прибудовою, у Комунальному підприємстві «Барське районне госпрозрахункове виробниче архітектурно-планувальне бюро».
Позивач завершив реконструкцію нежитлового приміщення «Магазин» з прибудовою, проте йому було відмовлено у реєстрації права власності на дане майно.
ФОП « ОСОБА_2 » було проведено технічне обстеження будівельних конструкцій прибудов до будівлі «Магазину» по АДРЕСА_1 та надано звіт №130-22 про стан будівлі, і встановлення відповідності вимогам надійності можливості безпечної експлуатації, згідно якого, здійснена реконструкція з добудовою відповідає всім вимогам нормативно-правових актів з питань будівництва.
Позивачем виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення « ОСОБА_3 » після його реконструкції з прибудовою.
Наявність прибудов до будівлі «Магазину» по АДРЕСА_1 їх вартість підтверджується технічним паспортом, звітом № 130-22 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій прибудов до будівлі.
Дана реконструкція магазину відповідає всім вимогам надійності, безпечної експлуатації та відповідає вимогам нормативно правових актів з питань будівництва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.
Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі. Частина 2 цієї норми передбачає особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно.
Виняток з загального правила набуття права власності на новостворене майно особою, яка його створила, передбачений, зокрема ч. 2 ст. 376 ЦК України.
Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).
Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
В силу ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України та ст. 376 Цивільного Кодексу України, суд, -
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності, у зв'язку з реконструкцією нежитлової будівлі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з прибудовою за адресою: АДРЕСА_2 , на: прибудову «Б2», загальною площею - 39,4 кв.м., прибудову «Б3», загальною площею - 98,7 кв.м., прибудову «Б4», загальною площею - 15,1 кв.м.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).
Суддя: