Рішення від 17.02.2023 по справі 520/6162/22

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

17 лютого 2023 року справа №520/6162/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.07.2022;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.07.2022.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% від грошового забезпечення, який обмежено відповідачем з 01.12.2019 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. На переконання позивача, вказане обмеження є протиправним, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною норму, яка передбачала обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, відсутні правові підстави для здійснення виплати позивачу пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019.

Вказує, що відповідно частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% грошового забезпечення.

Міністерством внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення до якої включено грошове забезпечення позивача, станом на листопад 2019, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 за прирівняною посадою поліцейського.

Відповідач не здійснив дій щодо перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою з 01.12.2019, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідною заявою до суду.

З програми «Спеціалізоване діловодство суду» суд встановив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №520/17520/21 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні з 01.01.2016 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70%. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.12.2019 відповідно до довідки №100/33554 Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" від 02.06.2021 (№33/41- 585). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2019 пенсію у розмірі визначеному в довідці №100/33554 Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" від 02.06.2021 (№33/41-585), з урахуванням виплачених сум. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).

На виконання рішення суду у справі №520/17520/21 ГУ ПФУ в Харківській області здійснено позивачу перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».

Водночас, пенсійний орган повідомив його, що розмір пенсії позивача, яка підлягає виплаті, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

У зв'язку з тим, що відповідач нарахував і виплачує позивачу пенсію з обмеженням її максимального розміру, останній звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження відповідачем максимальним розміром пенсії з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 та 01.07.2022, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі по тексту - Закон України №2262-XII) десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі по тексту - Закон України №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону України №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» від 13.10.1995, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, Законом України №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону України №2262-XII, яку викладено у редакції Закону України №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України №2262-XII десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України №2262-XII, шляхом викладення її у редакції Закону України №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону України №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон України №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону України №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону України №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом України №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону України №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у даній справі застосуванню підлягають норми Закону України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України №3668-VI.

Відтак, обмеження ГУ ПФ України в Харківській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України №2262-ХІІ, є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі 400/2085/19 та від 16.11.2022 у справі №340/7210/21.

Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу за вислугу років призначена згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.07.2022.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.07.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов

Попередній документ
109059286
Наступний документ
109059288
Інформація про рішення:
№ рішення: 109059287
№ справи: 520/6162/22
Дата рішення: 17.02.2023
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.02.2023)
Дата надходження: 09.08.2022
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії