Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 лютого 2023 р. № 520/966/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по припиненню нарахування і виплати з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», а також провести виплату заборгованості з виплати цієї доплати разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату відповідних сум згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у найближчий виплатний період, протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 нарахованої йому до виплати суми доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у розмірі 260752,64 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у розмірі 260752,64 грн разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату цієї суми несвоєчасно виплаченої йому щомісячної пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у найближчий виплатний період, протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальних захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача по припиненню нарахування і виплати з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання виплачувати позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі №520/15059/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті з 01.12.2019 пенсії згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" довідки №100/29973 від 12.05.2021 (вих. №33/41-39). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної пенсії з 01.12.2019 по відповідній посаді в поліції, згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/29973 від 12.05.2021 (вих.№33/41-39), з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі №520/15059/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення, у якій визначено розмір грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 28.12.2021, в якій зазначив, що відповідно до Постанови КМУ №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р., відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“, до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., встановлена щомісячна доплату в сумі 2000 гривень яку позивач не отримує. Просив призначити доплату або повідомити причини її не виплати.
Листом від 24.01.2022 №2000-0202-8/12757 відповідач повідомив, що проведено перерахунок пенсії і з 01.02.2022 пенсія буде виплачуватися згідно з рішенням суду в розмірі 17781,59 грн, а різниця пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у сумі 301861,29 грн буде виплачуватися в межах кошторисних призначень для здійснення таких виплат.
У зв'язку з не нарахуванням та невиплатою пенсійним органом щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі-Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713, п. 1 якої встановлено, що з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного етапом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
З матеріалів пенсійної справи, судом встановлено, що до 01.08.2021 розмір пенсії позивача становив 7103,84 грн. На підставі рішення суду від 20.09.2021 у справі №520/15059/21 пенсію позивача було перераховано.
Після проведених перерахунків розмір пенсії позивача склав з 01.12.2019 - 15749,41 грн, при цьому розмір пенсії зріс з 01.08.2021 на 8645,57 грн (15749,41 грн - 7103,84 грн).
Тобто, в результаті проведених перерахунків, розмір пенсії позивача збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн. Отже, права на доплату, передбачену п.1 Постанови №713 позивач не набув.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своєї бездіяльності щодо не проведення з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії позивачу в розмірі 2000,00 грн згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльністі відповідача, яка полягає у невиплаті нарахованої йому до виплати суми доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 та зобов'язання виплатити суму доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату цієї суми несвоєчасно виплаченої йому щомісячної пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі №520/15059/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті з 01.12.2019 пенсії згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" довідки №100/29973 від 12.05.2021 (вих. №33/41-39). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної пенсії з 01.12.2019 по відповідній посаді в поліції, згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/29973 від 12.05.2021 (вих.№33/41-39), з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 24.01.2022 №2000-0202-8/12757 відповідач повідомив, що проведено перерахунок пенсії і з 01.02.2022 пенсія буде виплачуватися згідно з рішенням суду в розмірі 17781,59 грн, а різниця пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у сумі 301861,29 грн буде виплачуватися в межах кошторисних призначень для здійснення таких виплат.
Позивач, вважаючи свої права на отримання компенсації порушеними, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно ст. 3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пункт 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (Порядок №159) передбачає, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до абз.1 п.4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
За змістом постанови Верховного суду від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17 наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Отже, належні позивачу з 01.12.2019 по 31.01.2022 кошти на виконання рішення суду виплачені не в повному обсязі, тому позивач має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленої у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №162/787/16-а, від 29 квітня 2020 року у справі №420/2093/16-а.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у розмірі 260752,64 грн, суд зазначає наступне.
Нарахування суми доплати до пенсії за певний період належить до дискреційних повноважень відповідача.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу суму доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 саме у розмірі 260752,64 грн, яку визначив сам позивач. Сума підлягає визначенню не судом, а відповідачем за наслідками виконання рішення суду.
З огляду на вищевикладене, позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 нарахованої йому до виплати суми доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату цієї суми несвоєчасно виплаченої йому щомісячної пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у найближчий виплатний період, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов