Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 лютого 2023 року № 520/4695/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку, а саме за період з 15 лютого 2022 року по 22 квітня 2022 року в розмірі 25212, 85 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка звільнена з військової служби 15.02.22р. проте остаточний розрахунок після звільнення відповідачем здійснений 22.04.22р. В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (далі - в/ч НОМЕР_2 ) №43 по стройовій частині від 15.02.2022 року позивачку знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_2 з 15.02.2022 року.
22.04.2022 р. в/ч НОМЕР_2 перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ "ПриватБанк" грошову забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільнені та грошову компенсацію за неотримине речове майно у розмірі 76 429,89 грн.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадянин України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів інших сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначенні Законом України “Про соціальний і протиправний захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Далі Закон №2001-ХІІ)
Відповідно до статті першої Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації
Частиною першою та другою статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено , що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. Стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установленні строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Оскільки зазначенні нормативно-правові акти не містять норм, які б регулювали питання строку розрахунку при звільнені та відшкодування за час затримки розрахунку при звільнені, то необхідно виходити с приписів трудового законодавства щодо оплати праці.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненням працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений час у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України згідно з приписами якої в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналізуючи вищезгадані норми матеріального права, суд зазаначає, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП. При цьому визначальними є такі юридичні значимі обставини, як не виплата належних працівникові сум при звільнені та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Порядком обчислення середньої заробітної плати проводиться згідно з вимог Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95р. №100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” (далі - Порядок №100)
Судом встановлено, що відповідно до довідки відповідача від 10.02.22р. № 37 розмір середньоденної заробітної плати позивачки складає 389,89 грн. Кількість днів затримки розрахунку з 15.02. по 22.04.22р. складає 65 днів. Отже розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який належить стягнути з відповідача складає 25212, 85 грн.
Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати належить розподілити відповідно до положень ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку, а саме за період з 15 лютого 2022 року по 22 квітня 2022 року в розмірі 25212 (двадцять п'ять тисяч двісті дванадцять) грн. 85 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.