Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 лютого 2023 р. Справа № 520/24702/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 520/24702/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (проспект Академіка Курчатова, буд. 12, кв. 132,м. Харків,61108) до Державної екологічної інспекції України (Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2,м. Київ,01042) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування плану здійснення заходів державного нагляду (контролю),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції України щодо віднесення товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до переліку суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності;
- визнати протиправним та скасувати пункт 9011 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 № 454.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що Державною екологічною інспекцією України протиправно включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» до переліку суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику для навколишнього природного середовища. Зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач здійснює види діяльності із високим ступенем ризику забруднення навколишнього природного середовища, як і не доведено, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» становить підвищену екологічну небезпеку.
Ухвалою суду від 15.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано уповноваженим представником, що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому вказав, що передумовою для включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» до Плану здійснення заходів стали обставини, пов'язані із прийняттям Державною екологічною інспекцією Центрального округу рішення щодо віднесення позивача, як суб'єкта господарювання, до високого ступеня ризику та вчинення дій із внесення до системи відомостей про те, що позивач, підлягає окремому плановому заходу на 2021 рік. Представник відповідача вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» віднесено до високого ступеня ризику по сумарному показнику балів "51" по наступним показникам критеріїв: - критерій 1 "Провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог" - 30 балів (провадження діяльності, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 1 тис. тонн на рік включно); критерій 2 - категорія видів діяльності та об'єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля, а саме: виробництво та обробка металу (21 бал). Окрім того, відповідач вважає, що оскільки ТОВ «Компані «Плазма» за останні п'ять років не було проведено жодного планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) Держекоінспекцією, то це є додатковим критерієм для визначення ступеня ризику підприємства.
У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог, стверджуючи, що не здійснює підприємницьку діяльність, яка відноситься до високого ступеню ризику. Зазначив, що висновки Державної екологічної інспекції України щодо негативного впливу позивача на стан навколишнього природного середовища зроблені на підставі інформації щодо класифікації економічних видів діяльності позивача (КВЕД), наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, зазначення в ЄДР певних видів діяльності юридичної особи не підтверджує те, що ця юридична особа фактично їх здійснює.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
27 листопада 2020 року за підписом Голови Державної екологічної інспекції України прийнято наказ № 454 "Про затвердження Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік" (а.с. 12).
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з метою реалізації повноважень Державної екологічної інспекції України, визначених Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 та з урахуванням Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114, вищезазначеним наказом:
- затверджено План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік;
- доручено керівникам структурних підрозділів, територіальних та міжрегіональних органів Державної екологічної інспекції України вжити заходів щодо виконання Плану;
- доручено забезпечити Відділу організаційно-аналітичної діяльності Управління організаційної діяльності забезпечити внесення Плану до пілотного модуля планування заходів державного нагляду (контролю) для запуску Інтегрованої автоматизованої системи (ІАС) (термін виконання до 30 листопада 2021 року);
- доручено Сектору взаємодії з громадськістю та ЗМІ Управління організаційної діяльності забезпечити розміщення зазначеного Плану на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції України http://www.dei.gov.ua.
Відповідно до пункту 9011 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, заплановано проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» , як суб'єкта з високим ступенем ризику. Органом державного нагляду (контролю), відповідальним за проведення перевірки, визначено Державну екологічну інспекцію у Харківській області (а.с. 13).
Державною екологічною інспекцією у Харківській області, відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за №350/34633, надіслано ТОВ «Компані «Плазма» повідомлення від 09.09.2021 року про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за № 4107-08-04, в якому зазначено, що у термін з 04 по 08, 11 по 13, 18 по 19 жовтня 2021 року буде проведено планову перевірку дотримання ТОВ «Компані «Плазма» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с. 11).
Не погоджуючись з діями Державної екологічної інспекції України щодо включення позивача до переліку суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику їх господарської діяльності, та як наслідок до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» звернулось до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам та доводам сторін, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).
Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частинами першою, третьою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються, зокрема, види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю).
Частинами першою, п'ятою статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.
Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
Пунктом 18 Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року №387 (далі - Порядок) передбачено, що функціональні можливості системи забезпечують, зокрема формування річних планів органів державного нагляду (контролю), плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на плановий період та звітів про стан виконання зазначених планів.
Згідно з пунктом 19 Порядку до структури системи входять модулі: планування заходів державного нагляду (контролю); відомостей про заходи державного нагляду (контролю); адміністрування системи та забезпечення доступу до неї суб'єктів наповнення, користувачів та інших заінтересованих осіб; формування аналітичних звітів за результатами автоматичної обробки відомостей про заходи державного нагляду (контролю); організації проведення заходів державного нагляду (контролю); зворотного зв'язку.
Відповідно до пункту 21 Порядку наповнення автоматизованої системи забезпечується суб'єктами наповнення шляхом розміщення та оновлення відомостей про заходи державного нагляду (контролю) через завантаження даних до системи.
Згідно з частиною восьмою статті 41 Закону №877-V створення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який є її держателем.
Так, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі включення відповідачем ТОВ «Компані «Плазма» до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік за критерієм суб'єкта господарювання з високим ступенем ризику господарської діяльності для навколишнього середовища.
Водночас, абзацами 2, 4, 5, 6, 9, 11 частини другої статті 5 Закону № 877-V передбачено, що методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.
Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, яка віднесена до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки.
При цьому, критерії за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №182 (далі Критерії).
Відповідно до пункту 1 Критеріїв до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Держекоінспекцією, належать: 1) провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог; 2) категорія видів планової діяльності та об'єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля; 3) види порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду; 4) кількість порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду; 5) кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених щодо суб'єкта господарювання протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абзацами третім, сьомим, дев'ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; 6) кількість випадків недопущення суб'єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення заходів державного нагляду (контролю) (крім випадків, передбачених статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду.
Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2 (пункт 3 Критеріїв).
Відповідно до пункту 4 Критеріїв, віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою: від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику; від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику; від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Згідно з пунктом 5 Критеріїв планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за діяльністю суб'єктів господарювання проводяться з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для віднесення суб'єкта господарювання до одного із ступенів ризику є наявність у нього хоча б одного із визначених критеріїв.
Зі змісту відзиву на позов судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» віднесено до високого ступеня ризику по сумарному показнику балів "51" по наступним показникам критеріїв:
- критерій 1 "Провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог" - 30 балів (провадження діяльності, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 1 тис. тонн на рік включно);
- критерій 2 "Категорія видів планової діяльності та об'єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля, а саме: виробництво та обробку металів (21 бал).
Так, в обґрунтування віднесення товариства з обмеженою «Компані «Плазма» до критерія 1 "Провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог", відповідач у відзиві на позов зазначає, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» за КВЕД здійснює наступні види діяльності: 46.69: оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний), виробництво помп і компресорів, підіймального та вантажно - розвантажувального устаткування, машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва, будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, електродвигунів, генераторів і трансформаторів.
З даного приводу суд зазначає, що зазначення в ЄДР певних видів діяльності юридичної особи не підтверджує те, що ця юридична особа фактично їх здійснює, а зазначення в ЄДР переліку видів діяльності чи зазначення певного виду, як основного саме по собі не є доказом фактичного здійснення всіх цих видів діяльності чи здійснення певного виду діяльності саме, як основного.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року №826/7216/17.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що в описі сфери застосування КВЕДів прямо зазначено, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.
При цьому, будь-яких інших належних доказів на підтвердження проведення позивачем своєї господарської діяльності, яка б призводила до забруднення навколишнього природного середовища відповідачем до суду не надано, як і не доведено, що діяльність позивача становить підвищену екологічну небезпеку.
Відповідачем також не залучено до матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ «Компані «Плазма» має об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку, або потенційно-небезпечні об'єкти, в обігу яких перебувають небезпечні речовини, або провадить господарську діяльність, що спричиняє викиди забруднюючих речовин, водопостачання і водовідведення, чи призводить до утворення та розміщення відходів, або здійснює діяльність, що пов'язана з геологічним вивченням надр.
Таким чином, суд приходить до висновку, що віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» до критерію 1 "Провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог" фактично будуються на припущеннях Державної екологічної інспекції України.
Наведене вище узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.10.2019 року у справі № 826/6720/16 (К/9901/38436/18).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Серед критеріїв (принципів), які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаному критерію для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для віднесення позивача до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, а відтак не доведено підстав для включення позивача до переліку суб'єктів господарювання, які підлягають перевірці.
Щодо посилання відповідача у відзиві на позов на те, що ТОВ «Компані «Плазма» останні п'ять років не підлягало перевірці жодним плановим або позаплановим заходом державного нагляду Держекоінспекцією, а в жовтні 2021 року перевірка ТОВ «Компані «Плазма» фактично проведена не була, про що складено акт про недопущення № 929/12-01/08-04 від 04.10.2021 року, а тому наразі остаточну ступінь ризику підприємства не встановлено, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої Критеріїв до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Держекоінспекцією, належить, зокрема, кількість випадків недопущення суб'єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення заходів державного нагляду (контролю) (крім випадків, передбачених статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду.
Тобто, в разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість не допуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб'єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена.
При цьому, один випадок недопущення дорівнює 10 балам, два та більше 15 балам.
Зазначені Критерії не можуть застосовуватись й до не допуску контролюючого органу, яке відбулось 04.10. 2021 року, оскільки, якщо не допуск контролюючого органу до здійснення перевірки відбувся на підставі статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", бали за такий не допуск суб'єкту господарювання не нараховуються, відповідно до пункту 6 частини першої Критеріїв.
Так, у залученому відповідачем на вимогу суду акті № 929/12-01/08-04 від 04.10.2021 року про не допуск на об'єкт для здійснення державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства зафіксовано, що такий не допуск відбувся з огляду на те, що направлення на проведення перевірки не відповідає вимогам ст..7 Закону України від 05.04.2007 року № 877, що, відповідно, узгоджується з підставами, переліченими у статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з ч.ч.2, 5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
З аналізу вказаних норм вбачається, що перед початком проведення перевірки посадові особи Державної екологічної інспекції України повинні були пред'явити позивачу оригінал направлення та надати його копію.
Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Відповідачем до суду доказів пред'явлення позивачу перед початком перевірки оригіналу направлення не надано, так само як не надано доказів надання позивачу належним чином засвідченої копії такого направлення.
Суд зазначає, що жодним чином не засвідчена копія направлення на проведення перевірки не може бути належним доказом наявності у перевіряючих повноважень на її проведення.
Посилання відповідача у відзиві на позов на невірно обраний позивачем спосіб захисту суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, позивачем в рамках даного позову оскаржуються дії контролюючого органу щодо включення підприємства до Переліку суб'єктів господарювання з високим ступнем ризику, а не дії відповідача щодо проведення перевірки, а тому посилання відповідача у відзиві на позов на практику Верховного Суду (постанова від 08.09.2021 року по справі № 816/228/17).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Державна екологічна інспекція України, включаючи Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод «Компані «Плазма» до переліку суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику їх господарської діяльності, діяла не на підставі та у спосіб, що передбачені законами України, що має наслідком визнання таких дій протиправними та скасування пункту 9011 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2020 року № 454.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (проспект Академіка Курчатова, буд. 12, кв. 132,м. Харків,61108) до Державної екологічної інспекції України (Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2,м. Київ,01042) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування плану здійснення заходів державного нагляду (контролю - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції України щодо віднесення товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до переліку суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності.
Визнати протиправним та скасувати пункт 9011 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 № 454.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (проспект Академіка Курчатова, буд. 12, кв. 132,м. Харків,61108, код ЄДРПОУ 36226451) сплачений судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (Новопечерський провулок, б. 3, корп. 2,м. Київ,01042, код ЄДРПОУ 37508533).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С. Мороко