Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 лютого 2023 р. Справа № 520/23325/21
Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 520/23325/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна 1, м.Миколаїв, 54020) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, 2018, 2019, 2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 2021 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), та здійснити виплату пенсії з врахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 10400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019 - 2020 роки, оскільки позивачу вже було призначено пенсію за вислугою років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, розмір якої вище. Позивач стверджує, що відмова відповідача суперечить нормам чинного законодавства та порушує його конституційні права, у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду
Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримана уповноваженим представником, що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач 1 не погодився з позовними вимогами та подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 01.09.2021 року повідомлено ОСОБА_1 про розгляд його заяви стосовно переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком та вказано на недоцільність такого переведення, оскільки розмір пенсії після перерахунку є меншим, ніж одержує заявник. Таким чином, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 залучено до участі в адміністративній справі №520/23325/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна 1, м.Миколаїв, 54020) в якості другого відповідача.
Встановлено строк Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом 15 днів з дня одержання копії ухвали.
Копія ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 надіслана на адресу відповідача 2 через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача 27.12.2022.
Відповідач 2 своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, поважних причин не вказав, а тому розгляд справи проводиться за наявними матеріалами.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
При досягненні пенсійного віку, ОСОБА_1 26.08.2021 року звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Украйні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки) (а.с. 22-29).
Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 01.09.2021 року повідомлено ОСОБА_1 про розгляд його заяви стосовно переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком та вказано на недоцільність такого переведення, оскільки розмір пенсії після перерахунку є меншим, ніж одержує заявник. Таким чином, відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком (а.с. 14).
Листом від 11.10.2021 року № 13882-21993/П-02/8-2000/21 ГУ ПФУ в Харківській області повідомлено заявника про розгляд його заяви від 26.08.2021 року ГУ ПФУ в Миколаївській області (а.с. 13).
Позивач, вважаючи що, суб'єктом владних повноважень, всупереч змісту заяви позивача, розглянуто питання про переведення з одного виду пенсії на інший, у той час як позивач просив вперше призначити пенсію за віком, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України проголошено право громадян на соціальний захист.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 46 Конституції України проголошено право громадян на соціальний захист.
Згідно статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором; особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, позивач мав право на отримання двох видів пенсій за різними законами - у зв'язку із вислугою років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки досяг пенсійного віку та мав достатній страховий стаж.
Слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проводиться в межах одного закону, яким передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника.
Відповідно до ч. 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Положення даної статті застосовується саме у разі переведення з одного виду пенсії на інший в рамках одного закону.
У даному випадку позивач, отримуючи пенсію за одним законом, звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим законом. Так, позивач просив призначити йому пенсію за віком на підставі статей 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.
Згідно статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, з наведеного вбачається, що ч. 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тобто, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати від 31 жовтня 2018 року по справі №876/5312/17.
Як встановлено вище, позивач до 26.08.2021 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, а 26.08.2021 року позивач вперше звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше, тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058 слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі №521/4655/17, 19.06.2018 по справі №381/1405/17 та 04.04.2019 по справі №359/7624/16-а.
Таким чином, при призначенні позивачу в 2021 році пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, згідно з частиною 2 статті 40 цього закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
Аналогічна правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №400/293/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд звертає увагу, що процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додатково регламентована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 4.1 розділу IV Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно положень п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Таким чином, обов'язок територіального ПФУ вирішити звернення громадянина з приводу призначення чи перерахунку пенсії шляхом прийняття окремого письмового рішення виникає лише у разі подання таким громадянином заяви згідно з положеннями Порядку №22-1.
У спірних правовідносинах, рішень щодо відмови у перерахунку пенсії за зверненням позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не приймалось.
З наданих до матеріалів справи копій пенсійної справи вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача від 26.08.2021 року по принципу екстериторіальності відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішенням від 01.09.2021 року було відмовлено заявнику у переведенні на пенсію за віком відповідно до заяви від 26.08.2021 року.
Отже, враховуючи встановлене судом право позивача на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при проведенні розрахунку розміру якої слід застосовувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 203950005926 від 01.09.2021 року.
При цьому, суд не приймає до уваги позицію відповідача 2 стосовно того, що розмір пенсії ОСОБА_1 буде меншим, ніж той, що він отримує, оскільки у спірних правовідносинах, як уже встановлено судом, має місце саме призначення пенсії заявнику відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а не переведення з одного виду пенсії на інший.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до приписів ст.9 КАС України та задовольнити позовні вимоги наступним чином:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 203950005926 від 01.09.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно заяви від 26.08.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при проведенні розрахунку розміру якої слід застосовувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), з урахуванням висновків суду.
Щодо посилання позивача на те, що ГУ ПФУ в Харківській області листом від 11.10.2021 року № 13882-21993/П-02/8-2000/21 протиправно відмовлено заявнику у призначенні пенсії, суд зазначає, що у даному конкретному випадку вказаний лист ГУ ПФУ в Харківській області не містить жодної відмови у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а носить виключно інформаційно-роз'яснювальний характер про розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії ОСОБА_1 саме ГУ ПФУ в Миколаївській області за принципом екстериторіальності.
Щодо позовних вимог в частині виплати різниці між виплаченою пенсією та перерахованою згідно порядку, передбаченого ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки, то суд зазначає, що така вимога наразі є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, ще не проведено відповідачем. Отже, підстав для задоволення позову в цій частині суд не вбачає.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 10400 грн., суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Між ТОВ "Харківський центр правової допомоги населенню" та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг № 14-853 від 25.05.2021, відповідно до п. 1.2. якого замовник надає наcтупні послуги: проект заяви до Пенсійного фонду, проект заяви до ГУ ПФУ, проект позовної заяви до суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, консультація.
В акті про надання юридичних послуг від 28.05.2021 вказано обсяг наданих правових послуг, який включає: правовий аналіз, заснований на матеріалах справи - з години (вартість - 3640, 00 грн.), складання проекту позовної заяви до суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - 2 години (вартість - 3878, 00 грн.), складання проекту заяви до до ГУ ПФУ в Харківській області - 1 година (вартість - 1601,00 грн.), складання проекту заяви до ПФУ - 1 година ( вартість - 1281, 00 грн.). Загальна вартість наданих послуг склала 10400 грн.
Оплата послуг підтверджується фіскальними чеками (а.с. 57).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Понесені витрати, пов'язані зі звернення до ПФУ та ГУ ПФУ в Харківській області із заявами, нерозривно пов'язане з самою підготовкою та складанням позовної заяви, та не можуть бути враховані як окремі послуги.
Також, слід зазначити, що консультування клієнта; визначення законів та інших нормативно-правових актів, охоплює здійснення підготовки позовної заяви.
Проаналізувавши зміст наданої правової допомоги, суд зазначає, що заявлена її вартість не є співмірною за ознаками, визначеним частиною 5 статті 134 КАС України, оскільки дана справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та з огляду на законодавство, яке регулює спірні правовідносини, є справою незначної складності, та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищезазначене, а також обставини справи, суть виконаних послуг в рамках договору про надання правничої допомоги від 25.05.2021 року, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає за необхідне присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правову допомогу у сумі 5200, 00 грн.
Таким чином, заява про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10400,00 грн. є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна 1, м.Миколаїв, 54020) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 203950005926 від 01.09.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно заяви від 26.08.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.08.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при проведенні розрахунку розміру якої слід застосовувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна 1, м. Миколаїв, 54020).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5200 (п'ять тисяч двісті) гривень солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна 1, м. Миколаїв, 54020).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С. Мороко