16 лютого 2023 року м. Київ № 640/2018/22
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Полуботкіна О.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - не з'явились,
від третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»
до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Науково-Виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиключенні запису з Єдиного реєстру боржників відносно Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11; код ЄДРПОУ 31306940), який було внесено Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № 56960038;
- зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити запис з Єдиного реєстру боржників відносно Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11; код ЄДРПОУ 31306940), який було внесено Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № 56960038.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21.12.2021 НВ ТОВ «Агро-Інтер» дізналося з Єдиного реєстру боржників, що про позивача наявний запис в Єдиному реєстрі боржників, який внесено в рамках виконавчого провадження № 56960038. Зауважив, що 28.12.2021 позивач звернувся до Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою, в якій просив виключити вказаний запис з Єдиного реєстру боржників відносно позивача.
Позивач зауважив, що приписами ч.7 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Позивач зауважив, що аналіз правових норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що арешт майна боржник та включення до Єдиного реєстру боржників є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Позивач зауважив, що наслідки завершення виконавчого провадження, зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу встановлені пунктом 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012 року і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року №489/20802, яким передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
На думку позивача, з наведеної норми вбачається, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець повинен, зокрема, зазначити наслідки завершення відповідного виконавчого провадження, яким в даному випадку є зняття арешту з майна і коштів позивача, в тому числі відомості Єдиного реєстру боржників.
Позивач посилаючись на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 26.05.2020 у справі № 815/7269/15, від 27.03.2020 у справі №817/928/17, від 27.03.2019 у справі № 823/359/18 зазначив, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться, відтак на думку позивача, відповідач повинен був зняти арешт з майна і коштів боржника та виключити запис з Єдиного реєстру боржників.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Також суд залучив до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідача позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 04.07.2019 державним виконавцем, керуючись п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа.
Вказав, що п.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як зазначив відповідач, 04.07.2019 державним виконавцем, керуючись п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак підстав для виключення боржника з Єдиного реєстру боржників, даний пункт ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач, не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться, а тому ДВС мало би виключити запис щодо НВ ТОВ «Агро-Інтер» з Єдиного реєстру боржників.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/2018/22 та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі.
Також суд витребував від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 56960038; відомості щодо виключення Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» з Єдиного реєстру боржників.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 суд повторно витребував від відповідача: належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 56960038; відомості щодо виключення Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» з Єдиного реєстру боржників. Також суд відклав судове засідання в адміністративній справі № 640/2018/22 на 16.02.2023.
У судове засідання, призначене у справі на 16.02.2023 учасники справи не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи у передбачений законодавством строк.
Від Науково-Виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до суду надійшло клопотання від 24.01.2023, в якому позивач просив суд судовий розгляд даної справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2018 державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про відкриття виконавче провадження від 09.08.2017 ВП № 56960038 щодо примусового виконання вимоги № Ю-2108-25 У виданої 04.07.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на користь держави суму в розмірі 340 963,65 грн.
Стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 56960038 зазначено - Державну фіскальну службу України Головне управління ДФС у м. Києві, боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (адреса: м. Київ, вул. Первомайського, буд.11, код ЄДРПОУ 31306940).
Постановою старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03.07.2019 у виконавчому провадження ВП № 59690038 про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: НОМЕР_1 АТ «ПУМБ» НОМЕР_2 ПЕЧЕРСЬКА Ф.АТ КБ» «ПРИВАТБАНК», М.КИЇВ 26041052702246 UАН 30071 ПЕЧЕРСЬКА Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК», М.КИЇВ26002052717463 UАН 380805АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у М. KИЄBI 2600244432UAH 380582АТ «MIБ» 26006010311864UAH 853592ГУ ДКСУ У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 3523000100377UАН 30071 ПЕЧЕРСЬКА Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК», М.КИЇВ 26003052721641 USD 380582АТ «MIB» 26006010311864USD 380582АТ «MIB» 26006010311864EUR 380582АТ «МІБ» 26006010311864 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер».
Постановою старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.07.2019 у виконавчому провадження ВП № 56960038 про повернення виконавчого документа стягувача, виконавчий документ - вимога № Ю-2108-25 У, видана 04.07.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на користь держави суму в розмірі 340 963,65 грн. повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 закону України «Про виконавче провадження. У описовій частині вказаної постанови зазначено про те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснення виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що головним державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого документу: вимога № Ю-2108-25 У, видана 04.07.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на користь держави суму в розмірі 340 963,65 грн. прийнято постанову від 27.09.2019 ВП № 60164857 поро відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги №Ю-2108-25 У, видана 04.07.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на користь держави суму в розмірі 340 963,65 грн.
Стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 56960038 зазначено Головне управління ДФС у м. Києві, боржником - Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (адреса: м. Київ, вул. Первомайського, буд.11, код ЄДРПОУ 31306940).
28.12.2021 НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернулось до відповідача із заявою, в якій просило виключити запис з Єдиного реєстру боржників відносно Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер», який було внесено в рамках виконавчого провадження № 59690038.
Не отримавши відповідь на вказане звернення відповідача та не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо виключення позивача з Єдиного реєстру боржників позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст. 10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до вимог чч. 1, 2 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: а) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; б) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; в) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
Приписами ст. 9 Закону № 1404 визначено, що єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Банки у разі відкриття рахунку на ім'я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
Укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Частиною першою статті 13 Закону № 1404 обумовлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України № 1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.п. 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». В інших випадках повернення виконавчого документа нормативно мотивованих підстав для безумовного виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників законодавством не передбачені.
Відтак, при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 56960038 саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», який відсутній у переліку підпунктів частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця відсутні законодавчо мотивовані підстави для виключення відомостей про Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» як боржника з Єдиного реєстру боржників.
Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Отже, здійснюючи перевірку діям відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністартивного судочинства України, а також вимогам Закону України "Про виконавче провадження" судом не встановлено порушень положень даних нормативно-правових актів.
Крім того, суд відхиляє посилання позивача на практику Верховного Суду викладену у постановах від 26.05.2020 у справі № 825/7269/15, від 27.03.2020 у справі № 817/928/17, від 27.03.2019 у справі № 823/359/18, оскільки предметом оскарження у вказаних справах були дії/бездіяльність відповідного відділу ДВС щодо не зняття арешту з майна боржника, при цьому у даній справі предметом оскарження є бездіяльність щодо невиключення позивача з Єдиного реєстру боржників. Відтак, з викладеного вбачається, що висновки Верховного Суду викладені у вказаних постановах не стосуються даного предмету спору.
Згідно частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи ту обставину, що у задоволенні адміністративного позову відмовлено, судові витрати в частині сплаченого позивачем судового збору задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 71, 77, 90, 143, 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Панова Г. В.