про повернення позовної заяви
16 лютого 2023 року Київ № 320/2821/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,
ТОВ "Домінанта" звернулось до суду з вимогами до Київської митниці ДМС України про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення коду товару від 29.08.2000 №КТ-UA100320-0094-2022.
Вказана позовна заява зареєстрована у комп'ютерній програмі "ДСС" КОАС 08.02.2023 та передана на розгляд судді Брагіної О.Є. 13.02.2023, що підтверджується актом ВДЗК КОАС від тієї ж дати.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом дослідження поданої заяви та доданих до неї матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність її повернення позивачеві з огляду на відсутність у його представника права на реалізацію адміністративної правосуб'єктності ТОВ "Домінанта".
Так, відповідно до ч.1, 3 ст.55 КАСУ, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з пп. 11 п. 161 розд. XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Закон України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) набрав чинності 30.09.2016. Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно із ч.1-2 ст.57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво у адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом: у судах першої інстанції з 01.01.2019 у справах, провадження у яких розпочато після 30.09.2016. Виключення з наведеного правила стосується справ провадження в яких порушено до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (до 30.09.2016); представництво у такій справі може здійснюватися не лише виключно адвокатом, а й іншим законним представником з наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства навіть у випадку направлення такої справи на новий розгляд та/або якщо законом визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У адміністративному процесі малозначними справами, відповідно до п.20 ст.4 КАСУ, є адміністративні справи незначної складності, у яких характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Перелік справ незначної складності наведено у ч. 6 ст. 12 КАСУ. Таким чином, відповідно до положень ст. 131-2 Конституції України та ч. 2 ст.16 КАС України, з 1 січня 2019 року представництво в судах всіх інстанцій як вид правничої допомоги здійснюється винятково адвокатами, крім зазначених вище випадків.
Відповідно до ст.12 КАСУ правову допомогу можуть надавати й інші фахівці в галузі права.
У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАСУ та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 3 ст.55 КАСУ унормовано, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Як вбачається з позовної заяви, поданої від імені ТОВ "Домінанта", вона підписана генеральним директором Леоновим В.С., на підтвердження повноважень якого не додано жодного доказу.
Зокрема, додані до заяви документи, а саме копії статуту товариства, наказу від 01.03.2019 №08-к "Про переведення" та виписки з ЄДРПОУ не приймаються судом в якості доказів з огляду на таке:
відповідно до ст. 94 КАСУ письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копії документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
При цьому, не є доказом засвідчення належним чином ксерокопій документів доданих до позовної заяви, напис на пакеті документів «прошито та пронумеровано», оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020).
Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості документів, які підтверджують повноваження Леонова В.С. діяти від імені ТОВ "Домінанта", додано копії статуту товариства, наказу від 01.03.2019 №08-к "Про переведення" та виписки з ЄДРПОУ, які не містять належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме дати засвідчення копії.
Як зазначено в правових висновках Верховного Суду у справі № 904/8549/17 від 11.07.2018 "неналежно засвідчений документ не може бути використаний судом у якості допустимого доказу". Така позиція була підтримана і у подальшому, зокрема у справі №160/7887/18 від 08.05.2019.
Крім того, Верховний Суд у справі № 904/8549/17 висловив правову позицію, що не належно засвідчена копія документу є недопустимим доказом та має юридичної сили.
При цьому, суд неодноразово вказував, що копія виписки з ЄДРПОУ не є доказом підтвердження повноважень представника юридичної особи на підписання позовної заяви від її імені, з огляду на те, що статус відомостей ЄДРПОУ визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб'єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень представника на підписання позову.
Таким чином, суд доходить висновку, що всі представлені Леоновим В.С. документи не дають йому права на підписання заяви від імені ТОВ "Домінанта"
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається у разі якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви положення п.3 ч.4 ст.169 КАСУ та повернути позовну заяву позивачеві.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАСУ, суд -
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта" (ЄДРПОУ 32211939; вул. Петропалівська, буд.47, Київ, 04107) до Київської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43997555; б-р Гавела Вацлава, 8-а, Київ, 03124) про визнання протиправними та скасування рішення, - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.