ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"17" лютого 2023 р. справа № 300/4918/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову від 15.02.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів №279 від 11.11.2022 і №312 від 13.11.2022, -
ОСОБА_1 (надалі - заявник, позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Окуневич М.В. (надалі - представник позивача), 02.12.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області від 11.11.2022 №279;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2022 №312;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відправити а Калуський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області прийняти ОСОБА_1 стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони 2 відділу для подальшого проходження військової служби у Калуському районному ТЦК та СП Івано-Франківської області.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
15.02.2023 представник позивача звернувся в суд із заявою про забезпечення позову у цій справі, в якій просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (виносити розпорядження, накази, тощо) відносно солдата ОСОБА_1 щодо подальшого переміщення несення військової служби в іншу місцевість до набрання судового рішення у справі №300/4918/22 про визнання протиправним та скасування наказу Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області від 11.11.2022 за №279 та наказу Військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2022 за №312.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 10.01.2023 по ОСОБА_1 прийнято наказ про переміщення його по службі в військову частину, де ведуться бойові дії на Сході України. На прохання відкласти його переміщення до прийняття судом рішення по справі, в якій оскаржуються накази про переміщення, сказано, що відкладати переміщення не будуть. При цьому, зазначає про те, що 10.01.2023 в примусовому порядку ОСОБА_1 з представленим конвоєм виведено з військової частини НОМЕР_1 для подальшої відправки на потяг під дулом автомата для переміщення по службі в зону бойових дій. Після обґрунтованої відмови, ОСОБА_1 конвойний дозволив останньому скористатись правом повернення до військової частини НОМЕР_1 . Однак, командуванням військової частини НОМЕР_1 в особі ОСОБА_2 не допущено ОСОБА_1 до місця несення служби, оформивши самовільне залишення частини. Дані обставини на думку представника позивача стверджують те, що командуванням військової частини НОМЕР_1 вчинялись протиправні дії відносно ОСОБА_1 та продовжують вчинятися не зважаючи на перебування у суді провадження про законність переміщення та перебування ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 . Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду в майбутньому а також поновлення його порушених прав, оскільки за наслідком прийняття наказу №279 та №312 уже приймаються незаконні накази та вчиняються протиправні дії командуванням військової частини НОМЕР_1 .
На підставі наведених аргументів представник заявника просить заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (виносити розпорядження, накази, тощо) відносно солдата ОСОБА_1 щодо подальшого переміщення несення військової служби в іншу місцевість до набрання судового рішення у справі про визнання протиправним та скасування наказів від 11.11.2022 за №279 і від 13.11.2022 за №312 про вибуття військовослужбовця до нового місця служби та прибуття до такого місця.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши подані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, виходить із наступних підстав і мотивів.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Водночас, оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Відтак, розгляд поданої заяви про забезпечення позову проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина 1 статті 150 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову, зокрема, в силу вимог частини 1 коментованої статті Кодексу позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який заявляє позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб чи учасників спірних правовідносин, права яких можуть бути порушені або обмежені повноваження чи компетенція щодо реалізації владної управлінської функції у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Представник позивача ставить питання про заборону Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (виносити розпорядження, накази, тощо) відносно солдата ОСОБА_1 щодо подальшого переміщення несення ним військової служби в іншу місцевість до набрання судового рішення у справі про визнання протиправним та скасування наказів відповідачів від 11.11.2022 за №279 і від 13.11.2022 за №312.
Так, статтею 151 КАС України, яка встановлює види забезпечення позову, передбачено такий вид забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії.
За змістом заяви представник заявника вказує на те, що 10.01.2023 по ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ про переміщення його по службі в військову частину, де ведуться бойові дії на Сході України. На виконання вказаного наказу 10.01.2023 в примусовому порядку ОСОБА_1 з представленим конвоєм виведено з військової частини для подальшої відправки в зону бойових дій. Після обґрунтованої відмови ОСОБА_1 конвойний дозволив йому скористатись правом повернення до військової частини НОМЕР_1 , однак керівництвом зазначеної військової частини його не було допущено до місця несення служби, оформивши самовільне залишення частини.
З наведених представником заявника обґрунтувань, військовою частиною прийнято наказ 10.01.2023 та виживались дії щодо його виконання, однак як видно зі змісту поданої представником позивача заяви, ОСОБА_1 відмовився і його не було відправлено в зону бойових дій.
Таким чином в даному випадку має місце прийняття 10.01.2023 Військовою частиною наказу та дій що випливають з такого наказу, який не є предметом оскарження в даній адміністративній справі, не стосується предмету спору у даній справі і виходить за межі правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та Калуським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області і Військовою частиною НОМЕР_1 щодо прийняття оскаржуваних наказів №279 від 11.11.2022 і №312 від 13.11.2022.
При цьому, зміст наказів відповідачів від 11.11.2022 за №279 і від 13.11.2022 за №312 не містить жодних відомостей про переміщення позивача для несення ним військової служби в іншу місцевість, зону бойових дій.
Накази свідчать про переміщення заявника із місця несення служби міста Калуш Калуського району Івано-Франківської області до місця постійної дислокації військової частини міста Коломия Івано-Франківської області.
Частиною третьою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено випадки, за яких не допускається забезпечення позову.
Так, пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України, визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Отже, забезпечення позову у спосіб, зазначений представником заявника в заяві від 15.02.2023, є неможливим, оскільки такий спосіб забезпечення прямо заборонений пунктом 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина 5 статті 154 КАС України).
В зв'язку із вищенаведеним, суд не вбачає наявності обставин для застосування обраного представником заявника заходу забезпечення позову, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви від 15.02.2023 про забезпечення позову.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Окуневич М.В., від 15.02.2023 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів №279 від 11.11.2022 і №312 від 13.11.2022.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.