14 лютого 2023 року Справа № 280/5146/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Прус Я.І.,
представника позивача Шахрай О.В.,
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива»
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» (далі - ТОВ «НВО Перспектива», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.08.2022 №0054230703 (форми В4) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2022 року на суму 365345,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що не зважаючи на надання для проведення перевірки усіх необхідних первинних документів та проведення інвентаризації залишків основних фондів, товарів, готової продукції, напівфабрикатів, товарно-матеріальних цінностей та коштів станом на 19.07.2022 у висновках акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 16.1.5, п. 16.1.12 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, ст. 79, п. 83.1 ст. 83, п. 85.2 ст. 85, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за січень 2022 року на суму 365345,00 грн. Посилається на приписи пп. 20.1.4, пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, ст. 75, 78, 83, п. 85.3, п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України та наголошує, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте у зв'язку із тим, що податковий ревізор не взяла до уваги надані оригінали первинних документів та в ході проведення перевірки вийшла за межі наданих їй повноважень при дослідженні показника рядку 16.1 Декларації з ПДВ за серпень 2021 року, оскільки формування цього рядка не входило до предмету перевірки, яка проводилась відповідно до п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України. При цьому, звертає увагу, що посадові особи ГУ ДПС у Вінницькій області не направляли лист-вимогу на адресу ТОВ «НВО Перспектива» щодо надання первинних документів, які підтверджують значення рядка 16.1 Декларації з ПДВ за серпень 2021 року.
Ухвалою судді від 02.09.2022 відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 20 вересня 2022 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
20 вересня 2022 року підготовче засідання по справі відкладено на 13 жовтня 2022 року.
Відповідач позов не визнав, 30 вересня 2022 року надіслав до суду відзив (вх №37632), у якому наголошує, що під час перевірки ТОВ «НВО ПЕРСПЕКТИВА» було надано первинні документи бухгалтерського обліку за період з серпня 2021 року по грудень 2021 року та січень 2022 року (накладні на реалізацію товарів, робіт, послуг, накладні на придбання товарів, робіт, послуг, первинні документи банків, митні декларації з додатками, акти наданих послуг, акти приймання-передачі) та договори з постачальниками, договори з покупцями, якi дають в період з серпня 2021 року по грудень 2021 року та січень 2022 року (Акт приймання-передачі оригіналів первинних документів надано в окремому додатку до акта перевірки). Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «НВО ПЕРСПЕКТИВА» не забезпечено надання до перевірки документів, якi підтверджують показник рядка 16.l Декларації за серпень 2021 року в сумі 365345,00 грн. В результаті завищення рядка 16.1 декларацій за серпень 2021 року завищено рядки 17, 19 та 21 декларацій за вересень, жовтень, листопад та грудень 2021 року на 365345,00 грн. та, як наслідок, завищено рядок 16.1 декларації за січень 2022 року на 365345,00 грн. Вважає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, якi містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Ураховуючи вищезазначене, вважає винесене податкове повідомлення-рішення законним, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Відповідно до Наказу №36 від 10.10.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» були зняті з розгляду всі адміністративні справи, призначені до розгляду в період з 11.10.2022 по 14.10.2022.
Розгляд справи призначено на 27 жовтня 2022 року о 14 год.00 хв.
Ухвалою суду від 27.10.2022 продовжений строк підготовчого провадження та відкладене підготовче засідання на 17 січня 2023 року.
У підготовчому засідання, призначеному на 17 січня 2023 року, судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті на 14 лютого 2023 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткові усні пояснення. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання у режимі відеоконференції не долучилась через відсутність інтернет зв'язку, проте з пояснень наданих в підготовчому засіданні та відзиві проти позову заперечила, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «НВО ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36358380) зареєстровано юридичною особою 30.01.2009. Видами діяльності позивача є: 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія (основний); 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії; 24.34 Холодне волочіння дроту; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 52.10 Складське господарство; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 01.63 Післяурожайна діяльність.
З 17.02.2009 позивач зареєстрований платником ПДВ, про що свідчить Витяг №1608294500677 з реєстру платників ПДВ від 14.01.2016.
Наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.06.2022 №1254к вирішено на підставі пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78, ст. 79, п. 200.11 ст. 200 та пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО ПЕРСПЕКТИВА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року (вх. №9036976212 від 21.02.2022) від'ємного значення податку на податну вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
Листом від 28.06.2022 №14251/6/0232-07-01-14 ГУ ДПС у Вінницькій області повідомлено позивача про прийняття рішення про проведення з 11.07.2022 документальної невиїзної перевірки відповідно до наказу №1254к від 16.06.2022 та надано повідомлення від 21.06.2022 №362 про проведення перевірки.
Наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.07.2022 № 1718к продовжено термін проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО ПЕРСПЕКТИВА» з 18.07.2022 тривалістю на 2 робочі дні.
11.07.2022 ТОВ «НВО ПЕРСПЕКТИВА» було надано відповідачу первинні документи бухгалтерського обліку за період з серпня 2021 року по грудень 2021 року та січень 2022 року (накладні на реалізацію товарів, робіт, послуг, накладні на придбання товарів, робіт, послуг, первинні документи банків, митні декларації з додатками, акти наданих послуг, акти приймання-передачі) та договори з постачальниками, договори з покупцями, якi дають в період з серпня 2021 року по грудень 2021 року та січень 2022 року, про що свідчить Акт приймання-передачі оригіналів первинних документів надано в окремому додатку до акта перевірки.
У період з 11.07.2022 по 19.07.2022 контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО ПЕРСПЕКТИВА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від'ємного значення податку на податну вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 26.07.2022 №4275/02-32-07-03/36358380.
Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, зокрема:
1. п. 16.1.5, п. 16.1.12 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, ст. 79, п. 83.1 ст. 83, п. 85.2 ст. 85, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за січень 2022 року на суму 365345,00 грн.
На підставі Акту та вказаного порушення відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.08.2022 №0054230703 форми «В4» про зменшення суми розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9036976212 від 21.02.2022 за січень 2022 року на суму 365345,00 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення перевірки, яка стала підставою для винесення оскарженого рішення, між сторонами відсутній.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надано визначення «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У силу п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У силу норм пунктів 44.1 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Статтею 1 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
За приписами частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пункті 1.2, пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункті 2.4 Положення №88, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом встановлено, що висновки ГУ ДПС у Вінницькій області про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на тому, що під час перевірки позивачем було надано первинні документи бухгалтерського обліку за період з серпня 2021 року по грудень 2021 року та січень 2022 року (накладні на реалізацію товарів, робіт, послуг, накладні на придбання товарів, робіт, послуг, первинні документи банків, митні декларації з додатками, акти наданих послуг, акти приймання-передачі) та договори з постачальниками, договори з покупцями, якi дають в період з серпня 2021 року по грудень 2021 року та січень 2022 року (Акт приймання-передачі оригіналів первинних документів надано в окремому додатку до акта перевірки). Позивачем не забезпечено надання до перевірки документів, якi підтверджують показник рядка 16.l Декларації за серпень 2021 року в сумі 365345,00 грн. В результаті завищення рядка 16.1 декларацій за серпень 2021 року завищено рядки 17, 19 та 21 декларацій за вересень, жовтень, листопад та грудень 2021 року на 365345,00 грн. та, як наслідок, завищено рядок 16.1 декларації за січень 2022 року на 365345,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
У відповідності до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Перелік підстав для проведення позапланової перевірки передбачено нормами пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку в разі, якщо платником податку подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, таабо з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Розділом V Податкового кодексу, а саме пунктом 200.11 статті 200, встановлено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:
- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
З наведеного вбачається, що призначена згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України перевірка може бути проведена за наявності окремо чи одночасно двох умов:
- платником податку подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності достатніх підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу;
- платником податку подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Також необхідно враховувати і норму цього ж підпункту (78.1.8), якою встановлюється, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість таабо з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Як вбачається з наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.06.2022 №1254к спірна перевірка призначена з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року (вх. №9036976212 від 21.02.2022) від'ємного значення податку на податну вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
Судом встановлено, що від'ємне значення, яке розраховане за результатами податкового періоду, що становить один календарний місяць, відображається в рядку 19 декларації з податку на додану вартість.
За наведених обставин, з урахуванням предмету перевірки який визначений в наказі від 16.06.2022 №1254к, податковий орган повинен перевіряти від'ємне значення з ПДВ, яке сформовано саме в січні 2022 року.
Від'ємне значення попередніх звітних періодів може бути перевірено в межах 60 календарних днів з дати подачі відповідної декларації з ПДВ.
Суд бере до уваги доводи позивача, які не спростовані відповідачем, що відповідно до додатку №3 до декларації з ПДВ за січень 2022 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», ТОВ «НВО Перспектива» було включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування фактично сплачені суми податку по постачальникам за період вересень, листопад, грудень 2021 року.
Крім того, відповідно до додатку №2 до декларації з ПДВ за січень 2022 рок позивачем було задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у сумі 8908940,00 грн., за рахунок задишка від'ємного значення по періодах: серпень 2021 року на суму 27090,00 грн., вересень 2021 року на суму 1034530,00 грн., листопад 2021 року на суму 2469065,00 грн., січень 2022 року на суму 5378255,00 грн.
Судом встановлено, що всі первинні документи, які були пов'язані з предметом перевірки були надані службовій особі ГУ ДПС у Вінницькій області під час її проведення .відповідно до акту приймання-передачі оригіналів первинних документів від 11.07.2022.
Також в ході проведення перевірки ТОВ «НВО Перспектива» було отримано лист-вимогу (вих. №15376/6/02-32-0714-15 від 18.07.2022) щодо проведення інвентаризації засобів, товарів, готової продукції, напівфабрикатів, товарно-матеріальних цінностей та коштів станом на 19.07.2022, у зв'язку і чим позивачем було забезпечено проведення інвентаризації та надано відповідні матеріали, що також підтверджується п. 2.12 розділу 2 Акту перевірки (с.4).
Всупереч наведеному, контролюючий орган, за результатами документальної перевірки, протиправно зменшив позивачу від'ємне значення ПДВ в сумі 365345,00 грн., яке сформоване за рахунок попередніх звітних періодів, а саме серпня місяця 2021 року.
Однак, визначений наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.06.2022 №1254к предмет перевірки не передбачає повноважень щодо перевірки від'ємного значення ПДВ, яке сформоване у серпні 2021 року, оскільки кінцевим строком проведення даного виду перевірки цих періодів є 19.11.2021.
При цьому, судом ураховано також, що посадові особи ГУ ДПС у Вінницькій області не направляли лист-вимогу на адресу ТОВ «НВО Перспектива» щодо надання первинних документів, які підтверджують значення рядка 16.1 Декларації з ПДВ за серпень 2021 року, доказів протилежного судом не встановлено та матеріали справи не містять.
Контролюючий орган мав у своєму розпорядженні декларації позивача за період з серпня 2021 року по січень 2022 року, тому він повинен був передбачити та чітко визначити предмет перевірки, однак цього не зробив, у зв'язку з чим вийшов за межі предмету перевірки.
Ні у відзиві на адміністративний позов, ні в ході розгляду справи відповідач не наводить жодних додаткових пояснень щодо виявлених порушень, відповідач дублює висновки акту перевірки без зазначень конкретних обставин виявлених правопорушень та посилання на конкретні докази.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені платіжним дорученням №7383 від 29.08.2022 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5480,19 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення - ГУ ДПС у Вінницькій області.
Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 12000,00 грн. суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазна.чено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №1.380.2019.001036.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З метою отримання професійної допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №1//218 від 07.06.2019 з адвокатом Шахраєм О.В., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001854 від 05.11.2018.
За змістом заявки (завдання) щодо надання правничої (правової) допомоги від 26.07.2022 сторони за договором погодили, що послуги адвоката будуть складати: надання правових послуг відповідно до пункту 1 заяви у т.ч. протягом судового оскарження у суді першої інстанції - 7000,00 грн., винагорода адвоката за здійснення захисту - 5000,00 грн.
Відповідно до акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 29.08.2022, сума наданих послуг (виконаних робіт) складає 7000,00 грн., а саме:
- побудова стратегії захисту клієнта 500,00 грн.;
- складання позовної заяви у адміністративній справі 3000,00 грн.;
- відповідь на відзив 1500,00 грн.;
- представництво у Запорізькому окружному адміністративному суді та складання інших процесуальних документів у адміністративній справі 2000,00 грн.
29.08.2022 адвокатом Шахраєм О.В. виставлено рахунок-фактуру №2 щодо оплати наданих послуг на суму 7000,00 грн.
Зазначені послуги були сплачені позивачем розмірі 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7384 від 29.08.2022.
Відповідач у поданому відзиві заперечив щодо розміру витрат на правничу допомогу та зазначив про непропорційність розміру правничої допомоги у умі 12000,00 грн. до предмета спору.
Так, суд вважає безпідставним віднесення до витрат на правничу допомогу наступних послуг: побудова стратегії захисту клієнта - це внутрішня діяльність адвоката , а не консультація з правових питань клієнта.
Судом встановлено, що адвокатом Шахраєм О.В. складено та подано до суду позовну заяву з додатками. Розмір позовної заяви складає 11 сторінок, додатки до позову складають 78 аркушів.
Виходячи з обсягу позову та додатків до нього, суд вважав, що вимоги щодо стягнення судових витрат з правничої допомоги за підготовку позовної заяви з додатками в сумі 3000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проте, станом на 14.02.2023, відповідь на відзив представником позивача подана не була, а тому підстави для стягнення витрат на її підготовку у розмірі 1500,00 грн. у суду відсутні.
Крім того, су зауважує, що адвокат Шахрай О.В. особисто приймав участь у підготовчих засіданнях 20 вересня 2022 року, 17 січня 2023 року та судовому засіданні 14 лютого 2023 року.
Суд зазначає, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх співмірність, розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також з урахуванням клопотання відповідача щодо не співмірності витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 4000,00 грн та відповідно визнає неспівмірним розмір витрат на оплату послуг адвоката, які заявлені по даній справі.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2, код ЄДРПОУ 36358380) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 44069150) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.08.2022 №0054230703 (форми «В4») про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2022 року на суму 365345,00 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» суму судового збору у розмірі 5480,19 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 17.02.2023.
Суддя І.В. Батрак