17 лютого 2023 року м. Ужгород№ 260/4856/22
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
Адвокат Гайдаш Є.В. в інтересах клієнта ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2, ВЧ НОМЕР_1 ) в якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині мобілізації та переміщення позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 р.№ 50, яким позивача ОСОБА_1 , визнано таким що призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройні Сили України на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 гірсько-штурмового батальйону, ВОС - 145533 та згідно з мобілізаційними планами зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині мобілізації та переміщення позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 є протиправним, безпідставним та винесений з порушенням норм чинного законодавства. Вказує на неналежний порядок зарахування його до складу формування ЗСУ, порушення відповідачем застосування норм чинного законодавства щодо черговості призову. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують його права.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано від відповідачів докази.
Відповідачами подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 1 вказує, що Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , 28.02.2022 року пройшов медичний огляд ВЛК першого відділу Берегівського РТКЦ та СП, за результатами видано довідку військово-лікарської комісії від 28.02.2022 року №28/74/257, позивач був визнаним придатним до військової служби. На момент огляду ОСОБА_2 не заявляв скарг на стан здоров'я. Зазначає, що позовна заява не містить інших матеріалів, доводів та/або доказів, які б визначали потребу відповідача доводити правомірність свого рішення в порядку ч.2 ст.77 КАС України. Зазначає,що ні Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні Указ Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» не містять вказівок (або норм) щодо проведення загальної мобілізації у порядку окремих черг (хвиль).
Відповідач 2 у відзиві зазначає, що Позивач вже прибув і зарахований до списків військової частини у званні «солдата». Також, у військовому квитку Позивача на сторінці 10 присутня відмітка про присвоєння військового звання «солдат», скріплена печаткою Виноградівського районного військового комісаріату.
У відповідності до розділу 18 обліково послужної картки до військового квитка Позивача серії НОМЕР_2 , визначено, що Позивач прийняв військову присягу 25.02.2022 у РТЦК та СП. Запис скріплений печаткою Берегівського районного центру комплектування та соціальної підтримки. У розділі 19 присутній запис про присвоєння військового звання «Солдат», яке присвоюється виключено після складання присяги у відповідності до п.42 Указу Президента України Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Тобто, до військової частини НОМЕР_1 Позивач прибув вже з присвоєним званням «солдат» та з відміткою про прийняття присяги у обліково послужних документах, через що у військової частини НОМЕР_1 був відсутній обов'язок прийняття присяги повторно в Позивача та присвоєння йому звання.
Вказує, що пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Серед таких підстав відсутній неправомірний призов військовослужбовця та скасування наказу на призов. Тобто звільнення Позивача через скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №50 не можливе, наказ виданий у спосіб та в межах повноважень командира військової частини НОМЕР_1 , фактично реалізований (Позивач на підставі цього наказу отримує грошове забезпечення та інші виплати у військовій частині НОМЕР_1 ) та жодних прав Позивача не порушує. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалівс справи, позивач пройшов медичний огляд ВЛК першого відділу Берегівського РТКЦ та СП, за результатами видано довідку вжськово-лікарської комісії №28/74/257, позивач був визнаним придатним до військової служби.
Наказом начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 56 від 02.03.2022 року ОСОБА_1 був призваний та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 березня 2022 року №50 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 гірсько-штурмового батальйону, ВОС - 145533 для проходження військової служби під час мобілізації. Позивач на теперішній час продовжує виконувати обов'язки військової служби.
Разом з тим, позивач вважає такі дії та наказ протиправними, тому і звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, згідно Указу Президента України №.. 65/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України». «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки. України, військовозобов'язані Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної 'підтримки» затвердженого-постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Судом відповідно до картки обстеження та медичного огляду встановлено, що за результатами проходження військово- лікарської комісії він був визнаний придатним для проходження військової служби. Таким чином, відповідно до Наказу начальника Берегівського ОТЦК та СП від 02 березня 2022 року №50 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 гірсько-штурмового батальйону, ВОС - 145533 для проходження військової служби під час мобілізації та призначений у команду військової частини НОМЕР_1 .
Щодо посилання позивача у його позовній заяві на черговість призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, суд зазначає наступне.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Указ затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» .
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 341/22 від 17 травня 2022 року частково змінити статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України ОСОБА_3 постановив оголосити та провести загальну мобілізацію (далі -мобілізація). (Указ Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Судом встановлено, що 30.01.2018 року ОСОБА_2 був переведений в категорію військовозобов'язаних та зарахований в запас, позивачу було видано мобілізаційне розпорядження. Вказані відомості підтверджуються даними, що містяться в обліковій картці та військовому квитку ОСОБА_4 .
Відповідно до п.1, підпункту 2 п.8 Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію територіальним центрами комплектування та соціальної підтримки поставлено завдання забезпечити здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України.
Відповідно до ч.9 ст. І Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовозобов'язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування .Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно положень ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для визначення їх призначення на особливий період.
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд ВЛК першого відділу Берегівського РТКЦ та СП, за результатами видано довідку військово-лікарської комісії №28/74/257, позивач був визнаним придатним до військової служби.
Щодо присвоєння позивачу військового звання «солдат» суд зазначає, що відповідно до абзацу 11 п.13 «Положення про військові комісаріати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року №389 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) районний, міський військовий комісаріат присвоює військове звання сопаата (матроса) запасу одночасно з прийняттям на військовим облік особам, які не проходили військової спужби або були позбавлені військових звань під час проходження військової служби та служби у військовому резерві чи за вироком суду.
Окрім того, суд відхиляє твердження позивача, що він не проходив медичну комісію, оскільки в матеріалах справи наявна Картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 та відповідно Довідка ВЛК № 28/74/257 з висновком «здоровий».
Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме статтею 13 передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України.
На виконання вимог статті 13 вказаного Закону Міністерством оборони України наказом від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Відповідно до порядку визначеного в даному Положенні проводиться медичний огляд осіб, які призиваються або направляються для проходження військової служби в лавах Збройних Сил України.
Згідно з вказаним Положенням для проходження військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК) штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Зокрема, до складу штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі -ЦВЛК); ВЛК регіону, ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Таким чином, з самої назви можна зрозуміти, що ВЛК має чітке ієрархічне підпорядкування та визначену територію, на якій вона здійснює свої повноваження.
Вищим органом в системі військово-медичної експертизи є ЦВЛК, до повноважень якої в тому числі належить розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. Також ЦВЛК має відповідне право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Аналогічні повноваження, окрім повноважень щодо контролю, ЦВЛК мають і ВЛК регіонів, щодо питань, пов'язаних з діяльністю підлеглих військово-медичних комісій нижчого рівня.
Отже, положеннями чинного законодавства передбачено можливість досудового оскарження відповідних рішень, які в свою чергу оформлюються у вигляді Постанов ВЛК, в адміністративному порядку, а саме: Постанова ВЛК військового комісаріату може бути оскаржена до вищестоячого органу, а саме до ВЛК регіону або ЦВЛК.
Судом встановлено, що позивач не оспорює висновок ВЛК.
В свою чергу у разі незгоди з рішенням, прийнятим за результатами військово-медичної експертизи, зацікавлена особа має право звернутися безпосередньо до суду з метою захисту своїх порушених прав.
Дана можливість чітко передбачена п.2.3.5 Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначено, що Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Суд вказує, що позивач є особою, яка призвана на військову службу, а відтак при наявності скарг на стан здоров'я, що не дають підстав надалі проходити військову службу, має право звернутися із рапортом до безпосереднього керівника про направлення на проодження ВЛК.
Відтак, суд приходить до висновку про відутність протиправності наказу начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині мобілізації та переміщення позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , а відтак у задоволенні заявленої позовної вимоги слід відмовити.
Щодо похідної позовної вимоги - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 р.№ 50, яким позивача ОСОБА_1 , визнано таким що призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройні Сили України на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 гірсько-штурмового батальйону, ВОС - 145533 та згідно з мобілізаційними планами зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такої, оскільки до військової частини НОМЕР_1 Позивач прибув відповідно до Наказу начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02 березня 2022 року №50., яким був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Позивач прибув вже з присвоєним званням «солдат» та з відміткою про прийняття присяги у обліково послужних документах У ійськової частини НОМЕР_1 був відсутній обов'язок прийняття присяги повторно в Позивача та присвоєння йому звання.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку що відповідачі діяли в межах чинного законодаства та провомірно винесено наказ начальником Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині мобілізації та переміщення позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 р.№ 50, яким позивача ОСОБА_1 , визнано таким що призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройні Сили України на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 гірсько-штурмового батальйону, ВОС - 145533 та згідно з мобілізаційними планами зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, суд у цій справі вважає, що оспорювані накази, як акти індивідуальної дії, видані з дотриманням критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України, а тому підстав для їх визнання протиправними та скасування суд не вбачає.
Попри це, навіть за умови дефектності наказів, якими оформлено призов позивача на військову службу та зарахування до особового складу військової частини, для звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації мають бути наявні підстави, які визначенні пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII.
При цьому, зазначені вище накази, як акти індивідуальної дії, є вже реалізованими, а їх дія вичерпана, а тому навіть скасування таких наказів не мало б наслідком автоматичного звільнення позивача з військової служби.
Суд у цій справі жодним чином не нівелює право позивача за наявності відповідних підстав, на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Натомість, на даній стадії правовідносин між сторонами, коли позивач вже є діючим військовослужбовцем, яким призваний на військову службу під час мобілізації, судом не встановлено, а сторонами не повідомлено, обставин, які б свідчили про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби за призовом під час мобілізації, які передбачені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII.
За результатом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності суд приходить до висновку,що заявлені позовні вимоги ОСОБА_5 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (пл. Героїв, буд.8, Берегівський район, Закарпатської області, 90202, код ЄДРПОУ 09579266) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяЮ.Ю.Дору