16 лютого 2023 рокум. Ужгород№ 260/3350/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представників сторін по адміністративній справі №260/3350/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП" (вул. Ференца Ракоці, буд. 28, кв. (офіс) 3, м. Ужгород, Закарпатська область,88000, ідентифікаційний код юридичної особи - 37156380) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 441106694) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП" (далі - позивач), звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати рішення №7084679/37156380 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДГІС у Закарпатській області та рішення №31167/37156380/2 від 12.08.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України;
2) визнати протиправним та скасувати рішення №7084680/37156380 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Закарпатській області та рішення №31138/37156380/2 від 12.08.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України;
3) визнати протиправним та скасувати рішення №7084677/37156380 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Закарпатській області та рішення №31149/37156380/2 від 12.08.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України;
4) визнати протиправним та скасувати рішення №7084678/37156380 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Закарпатській області та рішення №31165/37156380/2 від 12.08.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України;
5) зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8,) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладених податкові накладні № 55 від 01.06.2022, № 70 від 10.06,2022, № 46 від 25.05.2022, № 68 від 14.06.2022 TOB «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37156380) днем фактичного подання податкових накладних на реєстрацію;
6) стягнути на користь TOB «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37156380; 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 28, кв. (офіс) 3) судові витрати по справі за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 44106694, адреса: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина Августина, 52,) та ДПС України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) (а.с.1-16).
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі. При цьому вирішуючи питання про форму здійснення адміністративного судочинства суд врахував, що дана справа є справою незначної складності в розумінні ч. 6 ст. 12 КАС України та не потребує проведення судового засідання з участю сторін.
Представником відповідача 1 подано до суду відзив на позовну заяву, разом з тим, у прохальній частині відзиву на позовну заяву останній просить розгляд даної справи провести за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання.
У подальшому до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши дане клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. П. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Більше того, положеннями ст. 263 КАС України визначено, що вказану категорію справ суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Тобто, з метою швидкого вирішення спорів, предметом розгляду яких є, в тому числі, обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, нормами КАС України встановлено спеціальний порядок їх розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, якщо інакше не буде вирішено судом за результатами розгляду матеріалів справи з врахуванням ч. 3 ст. 257 КАС України.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження регулюються нормами ст. 262 КАС України.
Так, ч. 5 зазначеної статті КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Проте суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявляючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач жодних вагомих доводів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання не навів. Доцільність призначення судового засідання аргументує виключно бажанням дослідити в ході судового розгляду документи, які стали підставою для звернення до суду.
Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.
Так, зокрема, відповідно до ст. 162 КАС України, відповідач викладає заперечення проти позову у відзиві.
Пунктом 3 частини третьої статті 44 КАС України надано право учасникам справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною другою статті 166 КАС України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
З матеріалів справи не вбачається наявність визначених процесуальними нормами підстав для необхідності проведення судового засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає, що з врахуванням норм ст.ст. 12, 257, 263 КАС України, клопотання відповідача належить залишити без задоволення.
Проведення судового засідання у справах незначної складності здійснюється у виключних випадках, коли в інший спосіб забезпечити правильний та всебічний розгляд всіх обставин справи неможливо.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.
Розглянувши клопотання представника відповідача 1, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України суду надано право на власний розсуд вирішувати порядок позовного провадження, за якого буде розглядатися справа з урахуванням обмежень, зазначених у Кодексі.
Згідно із частиною другою ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що відповідачем 1 не обґрунтовано у своєму клопотанні необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також те, що дана справа не визначена справою, яка підлягає обов'язковому розгляду за загальними правилами позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 248, 257, 260, 263 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача 1 про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяД.В. Іванчулинець