про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2023 рокум. Ужгород№ 260/688/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування наказу та стягнення моральної шкоди, -
13 лютого 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716), в якому просить: "1. Поновити строк на оскарження наказу № 1 - СГ від 25 травня 2022 року начальника Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області С.Бокша, як такий, що пропущений з поважних причин; 2. Визнати протиправними дії начальника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Світлана Бокша щодо винесення наказу № 1-СГ від 25 травня 2022 року про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 ; 3. Скасувати наказ № 1-СГ начальника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Світлана Бокша від 25 травня 2022 року про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 ; 4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять) тисяч гривень; 5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області понесені судові витрати.".
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зокрема, визнати протиправним та скасувати наказ № 1-СГ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 25 травня 2022 року про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 13 січня 2023 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
В позовній заяві позивач, просить поновити йому пропущений строк звернення з даним позовом до суду, у зв'язку із тим, що ним вживалися заходи для встановлення судового контролю по справі № 260/4112/21, однак згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, що постановлена у справі № 260/4112/21 в задоволенні його заяви про встановлення судового контролю на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 260/4114/21 відмовлено. А відтак позивач вважає, що ним застосоване досудове врегулювання спору шляхом встановлення судового контролю. Окрім того, зазначає, що враховуючи карантинні обмеження, воєнний стан в Україні, періодичні повітряні тривоги та вжиття відповідних заходів щодо власної/сім'ї безпеки, а також постійні відключення електроенергії в м. Ужгороді Закарпатській області строк на оскарження наказу № 1 -СГ від 25 травня 2022 року начальника Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області пропущений ОСОБА_1 з поважних причин.
З даного приводу необхідно зазначити, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 260/4112/21 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 260/4112/21 скасоване та прийнято нове рішення, яким, зокрема зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, і врахуванням висновку суду.
На виконання вказаної постанови, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області було прийнято наказ від 25 травня 2022 року № 1-СГ про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Не погоджуючись із вказаним наказом позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (постанови) у справі № 260/4112/21 в порядку статті 382 КАС України, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року в справі № 260/4112/21 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 260/4114/21 було відмовлено.
Позивач вважає, що ним застосоване досудове врегулювання спору шляхом встановлення судового контролю, у зв'язку із чим, з дня постановлення апеляційною інстанції ухвали - 22 листопада 2022 року, тримісячний строк на оскарження наказ у№ 1 -СГ від 25 травня 2022 року не пропущено.
Відповідно до статті 122 частини 4 абзацу 1 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний трок, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Зміни до Конституції України щодо правосуддя 2016 року зумовили появу нових підходів до механізму реалізації принципу обов'язковості виконання судового рішення під час вирішення публічно-правових спорів у зв'язку із закріпленням в Основному Законі України положення про те, що відповідальність за виконання судового рішення покладено на державу, а контроль за цим процесом - на суд, що ухвалив відповідне рішення. Судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).
Досудове врегулювання спору полягає у вчиненні сукупності дій, за допомогою якого юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій.
Таким чином судовий контроль спрямований на, зокрема, виконання вже ухваленого судового рішення, позаяк досудове врегулювання спору спрямоване на вирішення нового конфлікту поза судовим рішенням, що ухвалене до виникнення відповідного спору.
А відтак, звернення до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (постанови) у справі № 260/4112/21 не є, в розумінні КАС України, досудовим врегулюванням спору.
Також в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач вказав на наявність карантинних заходів в Україні, які запроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Однак, клопотання представника позивача про необхідність поновлення строку звернення до суду, не містить посилання на обґрунтовані, поважні причини пропуску строку звернення до суду та взаємозв'язку таких причин із обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Посилаючись на введення в державі карантинних обмежень у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивач не надав жодного доказу на підтвердження обставин, пов'язаних із такими подіями, які мали місце у відношенні безпосередньо до нього та перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Крім того, починаючи з 24 лютого 2022 року і по теперішній час на території Закарпатської області воєнні дії не ведуться, транспорт та зв'язок працює у штатному режимі, а відтак відсутні підстави вважати, що із введенням воєнного режиму на території України існували об'єктивні перешкоди позивачеві, який проживає в Закарпатській області звернутися до суду, який також знаходиться в Закарпатській області з відповідним позовом.
А відтак суддя вважає, що вказані позивачем у позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Враховуючи викладенні обставини, подана позивачем заява про поновлення пропущеного строку, на думку суду не свідчить про наявність об'єктивно незалежних від позивача причин, що перешкоджали його зверненню до суду у строк визначений законом.
Будь-яких поважних причин щодо поважності порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду у позовній заяві позивача не вказано та відповідних доказів ним суду не надано.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк, протягом якого йому необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачеві починаючи з дати прийняття наказу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, необхідно залишити без руху.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що на підставі статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169,171, 248 КАС України суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування наказу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко