17 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/21339/21
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимонович Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії, з урахуванням до вислуги років на пільгових умовах період перебування в зоні проведення антитерористичної операції;
- зобов'язати призначити пенсію за віком з урахуванням до вислуги років на пільгових умовах період перебування в зоні проведення антитерористичної операції.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо відмови у зарахуванні до вислуги років позивача періодів його перебування в антитерористичній операції в пільговому обчислені та щодо відмови у призначенні пенсії за віком.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечив та просив відмовити у їх задоволенні. За результатами розгляду прийнято рішення, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії з огляду на відсутність у нього необхідного стажу. Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.08.2018, позивач має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Встановлено, що у період з 16.09.2016 року по 14.02.2017 року, з 02.03.2017 року по 28.04.2017 року, з 13.07.2017 року по 16.09.2017 року позивач брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Загальний період перебування в зоні проведення бойових дій становить 8 місяців 27 днів, що у пільговому обчисленні становить 2 роки 2 місяці 21 день.
Проте, за результатами розгляду звернення позивача, відповідач рішенням від 10.08.2021 року відмовив йому у призначенні пенсії через відсутність відповідного страхового стажу не менше 25 років .Зазначив, що страховий стаж позивача становить 23 роки 6 місяці 24 дні.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Статтею 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії ї
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до категорії учасників бойових дій належать в тому числі: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 22.09.2016, в редакції постанови №435 від 22.05.2019, пункт 1 абзацу 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей доповнено та визначено, що до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови зараховується один місяць служби за три місяці період під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно пп. 1 п. 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 за №530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці, зокрема період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
Матеріалами справи відтверджується, що позивач у період з 16.09.2016 року по 14.02.2017 року, з 02.03.2017 року по 28.04.2017 року, з 13.07.2017 року по 16.09.2017 року позивач брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Загальний період перебування в зоні проведення бойових дій становить 8 місяців 27 днів, що у пільговому обчисленні становить 2 роки 2 місяці 21 день.
Отже, страховий стаж у перерахунку періоду перебування в зоні бойових дій становить 25 років 9 місяців та 15 днів.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, при призначенні пенсії та при її перерахунку, передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії. Така пільга передбачає, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
При вирішенні спору, суд також враховує правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 92-а/185/282/17), від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про помилковість тверджень представника ГУ ПФУ у Житомирській області щодо відсутності правових підстав для зарахування страхового стажу позивача період з 16.09.2016 року по 14.02.2017 року, з 02.03.2017 року по 28.04.2017 року, з 13.07.2017 року по 16.09.2017 року коли позивач брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З огляду на викладене ГУ ПФУ у Житомирській області протиправно не розрахувало страховий стаж позивача за вказані періоди на пільгових умовах, що призвело до прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій.
Відповідно, наявні підстави для задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ у Житомирській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди з 16.09.2016 року по 14.02.2017 року, з 02.03.2017 року по 28.04.2017 року, з 13.07.2017 року по 16.09.2017 року в які він брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
При цьому варто врахувати, що положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному ж випадку, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ПФУ у Житомирській області рішення від 10.08.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, суд також не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог відносно зобов'язання ГУ ПФУ у Житомирській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з огляду на таке.
Так, у рішеннях у справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.
Як зазначалося вище, частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФУ у Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 28.07.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області рішення №0600-0207-8/59384 від 10.08.2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його перебування в зоні антитерористичної операції період з 16.09.2016 року по 14.02.2017 року, з 02.03.2017 року по 28.04.2017 року, з 13.07.2017 року по 16.09.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.М.Шимонович