17 лютого 2023 року м. Житомир
справа № 240/13261/22
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), який є правонаступником Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльності, скасування арешту та заборону відчуження нерухомого майна,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не зняття арешту з майна належного ОСОБА_2 , допущену при поверненні стягувачу виконавчого документу в рамках виконавчого провадження №14528033;
- скасувати арешт та заборону відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , накладений згідно з постановою АМ 758971 від 12.10.2009 на підставі виконавчого листа №2-139/09, виданого 06.08.2009 Новоград-Волинським міськрайонним судом та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна 12.10.2009 за №14002199, шляхом виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером №14002199 від 12.10.2009.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_2 . Після смерті сина залишилося спадкове майно, яке складається з 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Вказує, що звернувшись до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав, дізналася про те, що на 1/4 частку вищезазначеного житлового будинку виконавчою службою накладено арешт відповідно до постанови державного виконавця від 12 жовтня 2009 року на підставі виконавчого листа від 06 серпня 2009 року №2-139/09 про конфіскацію у ОСОБА_2 всього особистого майна.
Позивач зазначає, що є співвласником житлового будинку і спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина, але у зв'язку з арештом майна не має можливості оформити свої права на спадкове майно. Згідно із довідкою відділу Державної виконавчої служби арештоване майно реалізувати не вдалося, а тому вважає, що на даний час відсутні підстави для збереження арешту, який підлягає скасуванню.
На думку позивача, державний виконавець на її звернення щодо зняття арешту всупереч Закону України “Про виконавче провадження” вчинив протиправну бездіяльність, оскільки безпідставно не відреагував на звернення позивача про скасування арешту.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у строк, зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав на електронну адресу суду відзив на позовну заяву (за вх.№45677/22).
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що 03.11.2011 виконавче провадження №14528033 закінчено на підставі п.8 ч. 1 статті 49 Закону України “Про виконавче провадження” так як державним виконавцем проведені всі виконавчі дії щодо конфіскованого майна, які не призвели до його реалізації.
Зазначає, що оскільки законодавством не визначено подальший порядок розпорядження конфіскованим майном за вироком суду в разі його нереалізації, та враховуючи те, що державним виконавцем проведені всі виконавчі дії спрямовані на виконання рішення суду, то ВП №14528033 знищене за закінченням трирічного терміну зберігання.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що у 2004 році ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (син позивача) отримали після смерті чоловіка та батька, відповідно у спадок по 1/4 частині житлового будинку АДРЕСА_2 , який у подальшому відповідно до рішення виконкому Новоград-Волинської міської ради від 22 листопада 2007 року №236 перейменовано в будинок АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09 грудня 2004 року (а.с.13, 14, 15, 16).
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить кожному по 1/4 частині вищевказаного будинку (а.с. 16).
Відповідно до вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.07.2009 у справі №1-239/09, сина позивачки - ОСОБА_2 засуджено до трьох років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі із конфіскацією всього особистого майна (а.с. 17-22).
Згідно зі змістом інформаційної довідки з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ВП - спецрозділ від 19.09.2022 у Новоград-Волинському МРВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебувало на виконанні виконавче провадження №14528033 по виконанню виконавчого листа №1-239 від 13.07.2009, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області щодо конфіскації у засудженого ОСОБА_2 всього особистого майна (а.с.72 зворот-73 зворот).
Відповідно до постанови відділу ДВС Новоград-Волинського МРУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 жовтня 2009 року на все майно ОСОБА_2 накладено арешт, а саме на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ВП-спецрозділ від 19.09.2022, 03 листопада 2011 року виконавче провадження №14528033 закінчене на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України “Про виконавче провадження” у зв'язку з проведенням державним виконавцем усіх виконавчих дій щодо конфіскації майна, а саме: було описано особисте майно ОСОБА_2 , а саме 1/4 частина будинку АДРЕСА_2 ; призначено експерта та проведено оцінку даного майна та передано майно на реалізацію. Однак, вказане майно не було продано у зв'язку з відсутністю покупців. Оскільки законодавством не визначено подальший порядок розпорядження конфіскованим майном за вироком суду в разі його не реалізації, то державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.73 зворот).
Відповідно до запису про обтяження №14002199 від 12.10.2009 зазначеного у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна, на будинок АДРЕСА_1 було накладено обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АМ №758971 від 12.10.2009, виданої ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ. Окрім того міститься запис про те, що згідно з рішенням суду №285/4456/15-ц від 17.03.2016 припинено арешт на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 . А за ОСОБА_2 арешт на належну йому 1/2 частину житлового будинку залишається чинним згідно з номером запису про обтяження 14002199 (а.с.30-32).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 12 червня 2019 року (а.с. 11).
гідно з довідкою приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області за вих.№316/02-14 від 01.08.2022 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна після смерті сина - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.56).
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Новоград-Волинського міськрайонного відділу ДВС із заявою про зняття арешту з майна (1/4 частки житлового будинку) ОСОБА_4 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №758971 від 12.10.2009 (а.с. 34-35).
Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (правонаступником якого є Новоград-Волинський відділ державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)) листом від 20 травня 2019 року за №24785 повідомив позивачу, що державним виконавцем описано та арештовано майно боржника ( ОСОБА_2 ), а саме 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 . Також вказано, що відповідно до ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" проведено двічі переоцінку майна та у зв"язку з відсутністю покупців майно не продано.
Вказано, що підстав для зняття виконавцем арешту з майна, визначених ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 "1404-VІІІ, немає (а.с.36).
Позивач звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з цивільним позовом про скасування арешту, накладеного в порядку виконання вироку суду про конфіскацію майна, як додаткового покарання, оскільки на даний час виконавче провадження відсутнє.
Згідноз ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.09.2019 у справі №285/1944/19, яка залишена без змін відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 13.11.2019, закрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про звільнення спадкового майна з-під арешту, та роз'яснено позивачу право на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права в порядку адміністративного судочинства (а.с. 37-40, 41-46).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-239/09, виданого 06.08.2009 Новоград-Волинським міськрайонним судом про конфіскацію майна, що належить ОСОБА_2 , порядок виконання рішень суду на користь держави, в тому числі щодо конфіскації майна, регулювався, зокрема, Законом України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV), Інструкцією з проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Мін'юсту України 15.12.1999 №74/5, зареєстрованою в Мін'юсті України 15 грудня 1999 року за №865/4158.
Частиною 1 статті 50 Закону №606-XIV (у редакції, чинній на час накладення арешту 12.10.2009) встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
За змістом ч.1, ч.2 ст. 55 Закону №606-XIV арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт застосовується, зокрема, для виконання рішення про конфіскацію майна боржника.
Відповідно до пп.7.6.2, 7.6.3 Інструкції з проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мін'юсту України 15.12.1999 №74/5, конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, у тому числі його частка в спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках, на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.
При виконанні конфіскації майна засудженого за вироком суду державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо виконавчий лист відповідає вимогам статті 19 Закону, з доданням до нього копії вироку суду, протоколу накладення арешту на майно і опису майна або протоколу про відсутність майна, яке підлягає опису, або довідки суду про їх відсутність у кримінальній справі, а при потребі й копії постанови про накладення арешту на майно.
При виконанні конфіскації майна за постановами суду державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо постанова суду відповідає вимогам статті 19 Закону, з доданням до неї протоколу вилучення майна, яке підлягає конфіскації.
На момент смерті боржника ( ОСОБА_2 ) - 12.02.2019 на виконанні у Відділі не знаходилось жодного відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-239 від 13.07.2009 Новоград-Волинського районного міськрайонного суду про конфіскацію майна, що належить ОСОБА_2 (а.с. 72 зворот-73 зворот).
Суд зазначає, що право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 залишається зареєстрованим за ОСОБА_2 , при цьому реалізація майна боржника в установленому порядку не проведена.
Водночас згідно з приписами Закону №606-XIV, діючого станом на момент закінчення виконавчого провадження - 03.11.2011, так і згідно з діючим на час звернення позивача із заявою до відповідача Законом України “Про виконавче провадження” №1404-VIII, смерть боржника є окремою, самостійною, підставою для закінчення виконавчого провадження (п.3 ч.1 ст.49 Закону №606-XIV, п.3 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ст.38 Закону №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
Відповідно до ст.40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Окрім того, як свідчать матеріали справи, підставою для закінчення виконавчого провадження №14528033 вказано п.8 ч.1 ст.49 Закону №606-XIV (фактичне повне виконання рішення), при цьому підставою слугувала неможливість реалізації конфіскованого майна на торгах (а.с. 73 зворот).
В свою чергу положеннями ч.1 та ч.2 ст.50 Закону №606-XIV (в редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження - 03.11.2011) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
З огляду на системний аналіз вищевказаних норм права та встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що є законодавчо встановлені підстави для вчинення саме відповідачем відповідних дій щодо зняття арешту з вказаного майна.
Отже, у державного виконавця, з урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону №606-XIV, були наявні підстави для скасування вжитих заходів примусового виконання рішення, зокрема для зняття арешту, накладеного на майно боржника, і скасування заборони на його відчуження, про що державний виконавець повинен був зазначити у постанові про закриття виконавчого провадження. Натомість, державний виконавець не вчинив передбачених Законом дій, що призвело до порушення прав позивача, як спадкоємця боржника.
Допущене державним виконавцем порушення вимог Закону №606-XIV, під час вирішення питання про повернення виконавчого документу органу який його видав, призвело до того, що не знятий, застосований до майна ОСОБА_2 арешт і заборона на його відчуження продовжували діяти, що призвело до невиправданого втручання у право ОСОБА_2 та позивача, як спадкоємця боржника, на мирне володіння своїм майном.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно ОСОБА_2 арешту, а саме на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 , згідно з виконавчим листом, виданим Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області у кримінальній справі №1-239/09 від 13.07.2009.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність Новоград-Волинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не зняття арешту з майна, належного ОСОБА_2 , допущену при закінченні виконавчого провадження №14528033.
Щодо позовних вимог про зобов'язання вчинити дії шляхом виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна за реєстраційним номером №14002199 від 12.10.2009, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
При цьому, суд враховує, що виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки у суду відсутні будь-які дані щодо наявності або відсутності підстав для відмови позивачеві у виключенні запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, і такі обставини виходять поза межі розгляду цієї справи, то суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, у даному випадку, є зобов'язання Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) вчинити дії щодо зняття арешту з майна ОСОБА_2 , а саме з 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження №14528033 на виконання виконавчого листа, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області у кримінальній справі №1-239/09 від 13.07.2009.
З урахуванням вказаного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідн. номер НОМЕР_2 ) до Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), який є правонаступником Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (вул.Пушкіна 9, Новоград-Волинський, Житомирська область,11701, код ЄДРПОУ 34649013), про визнання протиправною бездіяльності, скасування арешту та заборону відчуження нерухомого майна, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не зняття арешту з майна, належного ОСОБА_2 , допущену при закінченні виконавчого провадження №14528033.
Зобов'язати Новоград-Волинський відділ державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) вчинити дії щодо зняття арешту з майна ОСОБА_2 , а саме: з 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження №14528033 на виконання виконавчого листа, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області у кримінальній справі №1-239/09 від 13.07.2009.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 992 (дев"ятсот дев"яносто дві) грн 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 17 лютого 2023 року.
Суддя А.В. Горовенко