Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2023 року Справа№200/3636/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу,
20.06.2022 Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 33004,62 грн., а саме:
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 255,00 грн.;
- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 1036,46 грн.;
- земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) у сумі 6984,78 грн.;
- орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у сумі 15129,93 грн.;
- єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 9598,45 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк надання заяв по суті, витребувано визначені судом документи.
Ухвалу суду від 21.06.2022 було скеровано на електронну пошту відповідача «Kuprianov777@ukr.net».
Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
В порядку частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що копія ухвали суду від 21.06.2022 була доставлені на офіційну електронну пошту відповідача, з огляду на що така ухвала відповідно до положень частини шостої статті 251 КАС України вважається врученою належним чином.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем наявна сума податкового боргу в розмірі 33004,62 грн., а саме: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 255,00 грн.; податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 1036,46 грн.; земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) у сумі 6984,78 грн.; орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у сумі 15129,93 грн.; єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 9598,45 грн.
Платником не виконуються належним чином обов'язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати податкових зобов'язань, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДПС в Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Краматорська державна податкова інспекція (м. Краматорськ), як платник податків за основним місцем обліку з 18.04.1994 за №22700170000000192.
Судом встановлено, що відповідачем 19.04.2017 подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017, відповідно до якої відповідачем обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування в розмірі 16 відсотків.
Станом на 16.02.2022 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 33004,62 грн., що раніше не був заявлений до суду, а саме:
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 255,00 грн. - борг виник 02.08.2021 - податкова декларація про майновий стан та доходи №19016441 від 20.04.2021 термін сплати 02.08.2021;
- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 1036,46 грн. - борг виник 29.08.2021 - податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0148915-2410-0515 від 03.03.2021 термін сплати 29.08.2021. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте, зазначене поштове відправлення повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті;
- земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) у сумі 6984,78 грн. - борг виник 29.08.2021 - податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №122325-2410-0515 від 24.02.2021 термін сплати 29.08.2021. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте, зазначене поштове відправлення повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті;
- орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у сумі 15129,93 грн.:
1286,53 грн. - борг виник 02.03.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 02.03.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.03.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.03.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.04.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.04.2021;
1384,34 грн. - борг виник 31.05.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 31.05.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.06.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.06.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.07.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.07.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.08.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.08.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.09.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.09.2021;
1384,34 грн. - борг виник 01.11.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 01.11.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.11.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.11.2021;
1384,34 грн. - борг виник 30.12.2021 - податкова декларація з плати за землю №7460 від 17.02.2021 термін сплати 30.12.2021;
- єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 9598,45 грн.:
958,45 грн. - борг виник 20.03.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.03.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.04.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.04.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.05.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.05.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.06.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.06.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.07.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.07.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.08.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.08.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.09.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.09.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.10.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.10.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.11.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.11.2021;
960,00 грн. - борг виник 20.12.2021 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №4/2017 від 14.06.2017 термін сплати 20.12.2021.
Податкові повідомлення-рішення не оскаржувались платником податків в адміністративному чи судовому порядку.
07.04.2021 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №18362-13, яким визначено суму податкового боргу в розмірі 3629,32 грн. Зазначена податкова вимога направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте, зазначене поштове відправлення повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті.
Вказані заходи не призвели до сплати податкового боргу.
Інтегрованою карткою платника податків підтверджується наявність боргу із сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 255,00 грн.; податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 1036,46 грн.; земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) у сумі 6984,78 грн.; орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900) у сумі 15129,93 грн.; єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 9598,45 грн., у загальному розмірі 33004,62 грн.
Податковий борг станом на день розгляду справи не сплачений.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами статті 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами підпункту 19-1.1.22, підпункту 19-1.34 пункту 19-1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Вирішуючи спір суд врахував, що відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно із пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
У відповідності з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Разом із цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015, запроваджено новий місцевий податок - на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Пунктом 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пунктом 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 ПК України ).
Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.6 статті 266 ПК України).
За приписами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Також, за приписами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України №466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві») податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
Статтею 269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
За приписами пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України).
Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Приписами пункту 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з пунктами 2932.1, 293.2 статті 292 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з пунктом 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення форми «Ф №122325-2410-0515 від 24.02.2021 та №0148915-2410-0515 від 03.03.2021 вважаються належно врученим відповідачу.
Станом на день судового розгляду строк сплати визначеної у податковому повідомленні-рішенні суми податкового боргу сплинув, докази його оскарження або сплати визначеного ним зобов'язання в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до приписів пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Оскільки відповідачем не було погашено суми грошового зобов'язання, тому в силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ці суми набули статусу податкового боргу.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (частина перша статті 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15.12.2017, а натепер аналогічні положення містить частина друга статті 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.
Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, які не оскаржено відповідачем.
Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 251, 255, 257-262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у загальному розмірі 33004 (тридцять три тисячі чотири) грн. 62 коп., а саме:
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 255,00 грн.;
- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 1036,46 грн.;
- земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) у сумі 6984,78 грн.;
- орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у сумі 15129,93 грн.;
- єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 9598,45 грн.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.02.2023.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Арестова