Копія
17 лютого 2023 рокуСправа №160/4376/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача у порядку статті 383 КАС України у справі № 160/4376/21 за позовом ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року позовні вимоги задоволено повністю, а саме:
визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 14.09.2020 року № 1046-20/VII про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , загальною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації;
зобов'язано Личківську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області, у двотижневий строк з моменту набрання рішення суду законної сили, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:002:1228 , площею 2 га, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства;
стягнуто з Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року набрало законної сили; на виконання зазначеного рішення судом видано позивачу виконавчий лист.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 року зобов'язано Личківську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області подати протягом 60-ти днів з моменту отримання даної ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року по справі № 160/4376/21.
07.07.2022 року до суду від відповідача надійщов звіт про виконання рішення суду, у якому він вказує на те, що питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 було повторно розглянуто Постійною комісією Личківської сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій. Комісія вирішили рекомендувати сісії сільської ради відмовити ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою. Надалі питання було винесено на розгляд 13-ї позачергової сесії 8 скликання Личківської сільської ради згідно розпорядження сільського голови від 26.05.2022 року № 61-р «Про скликання позачергової сесії Личківської сільської ради 8 скликання» та додатку до нього - Порядку денного 13-ї позачергової сесії 8 скликання. Рішенням 13-ї позачергової сесії 8 скликання Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 02.06.2022 року № 1109-13/VIII «Про розгляд питання щодо виконання рішення суду» вирішено відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 та наданням у власність земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту виконавчого комітету Личківської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області у зв'язку з тим, що: ОСОБА_2 не звертався до Личківської сільської ради за отриманням погодження щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад»; земельна ділянка кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 зі складом угідь - пасовище, ввійшла до складу земельної ділянки, яка була створена шляхом об'єднання земельних ділянок для громадського пасовища з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, відповідно до ч.2 ст. 34 ЗК України для забезпечення потреб жителів села Личкове у випасанні худоби, сприянню розвитку самого скотарства, зокрема, молочного та м'ясного поголів'я великої рогатої худоби, збільшення виробництва продукції тваринництва; відсутності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:002:1228 площею 2 га.
08.09.2022 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням у порядку статті 383 КАС України, у якому просить суд постановити ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у зв'язку з невиконанням нею рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року у справі № 160/4376/21.
Ухвалою суду від 12.09.2022 року вказану вище заяву представника позивача повернуто без розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 року скасовано ухвалу суду від 12.09.2022 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
08.02.2023 року справа надійшла до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 09.02.2023 року призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання представника позивача клопотанням у порядку статті 383 КАС України.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином засобами електронного зв'язку та телефоном.
Розглянувши заяву представника позивача, суд встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 N 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
У Рішенні від 30.06.2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає про наявність обставин, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов'язального характеру.
Задовольняючи позов суд зобов'язав відповідача прийняте конкретне рішення: у двотижневий строк з моменту набрання рішення суду законної сили, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:002:1228 , площею 2 га, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач Личківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області станом на день розгляду справи перейменована (реорганізована) у Личківську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області
Станом на день розгляду справи відповідач прийняв рішення від 02.06.2022 року № 1109-13/VIII «Про розгляд питання щодо виконання рішення суду», яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 та наданням у власність земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту виконавчого комітету Личківської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області.
Невиконання судового акта це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.
Отже, рішення суду від 22.06.2021 року по справі № 160/4376/21, яке набрало законної сили, не виконано.
Згідно частини 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
Отже, відповідно до приписів вказаної статті суд, виявивши під час розгляду заяви порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
За змістом статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем рішення суду та направлення до відповідача окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону зі встановленням строку для повідомлення суду про їх усунення.
Стосовно посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», то суд зазначає наступне.
Вказаний вище закон України набрав чинності 07.04.2022 року.
Відповідно до пункту 5 частини 1 розділу І зазначеного вище закону України під час воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі, розроблення такої документації заробоняється.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.
Отже, військовий стан запроваджено в Україні з 24.02.2022 року.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За вказаних обставин посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» є безпідставним, оскільки він почав дійти з 07.04.2022 року, а спірні правовідносини між сторонами стосовно не виконання рішення суду виникли до моменту прийняття вказаного вище закону України.
Окрім того, відповідач у рішенні від 02.06.2022 року № 1109-13/VIII «Про розгляд питання щодо виконання рішення суду» не посилається на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» як на підставу відмови, а тому суд не може прийти до однозначного та беззаперечного висновку про те, що відповідач керувався зазначеним вище законом України під час прийняття рішення від 02.06.2022 року № 1109-13/VIII «Про розгляд питання щодо виконання рішення суду».
Одночасно суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості прийняти відповідне рішення на підставі саме Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».
Керуючись статтями 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинс
Клопотання представника ОСОБА_1 Кохана В.М. про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області стосовно не виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року по справі № 160/4376/21 в частині зобов'язання Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у двотижневий строк з моменту набрання рішення суду законної сили, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:002:1228 , площею 2 га, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Личківську сільську раду Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року по справі № 160/4376/21.
Направити окрему ухвалу до Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області для реагування та вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.
Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше 60-ти календарних днів після її надходження до Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя С.В. Златін