15 лютого 2023 року Справа № 160/18038/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -
10 листопада 2022 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-09-007514-С від 31.10.2022 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено моніторинг щодо закупівлі, за результатами якого встановлено порушення вимог п. 2 ч. 2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: тендерна документація Замовника не містить умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності об'єднання учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону. Позивач з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки за його твердженнями ним не порушено вимог законодавства. Також позивач зазначає, що оскаржуваний висновок містить вимогу, що спрямована на майбутнє, що свідчить про нечіткість та невизначеність індивідуального акта.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 р. вказана позовна заява була залишена без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2481 грн.
На виконання ухвали суду від 15.11.2022 р., позивачем 28.11.2022 р. усунуті означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, цією ухвалою суду витребувано від Південного офісу Держаудитслужби належним чином завірені докази на обґрунтування підстав прийняття висновку Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-09-007514-С від 31.10.2022 р.
27 грудня 2022 року від Південного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що він заперечує проти задоволення позовні вимоги. Вказує на те, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі складений з повним дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні такого моніторингу, а викладена у оскаржуваному висновку позиція контролюючого органу щодо виявлених порушень, є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.
Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-09-007514-с щодо закупівлі послуг - «ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів дошкільної освіти м. Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування).
Переможцем торгів визначено ТОВ «Контракт Продрезерв 5» та 10.01.2022 р. між Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради (Замовник) та ТОВ «Контракт Продрезерв 5» (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за публічні кошти № 23у.
Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області 24.10.2022 р. проведено моніторинг послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування, 1739267.2 UAH, 55320000-9, ДК021, 40320, штуки.
У вказаному висновку зазначено таке:
«Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані закупівель; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон); своєчасності надання роз'яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї; розгляду тендерних пропозицій; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; наявності підстав для внесення змін до договору.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - Замовник) на 2022 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію (зі змінами), що затверджена рішенням уповноваженої особи від 16.12.2021 р.; перелік змін до тендерної документації від 16.12.2021 р.; реєстр отриманих пропозицій; тендерні пропозиції учасників торгів ТОВ "КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5"; протокол розкриття тендерних пропозицій від 29.12.2021 р.; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 29.12.2021 р.; договір про закупівлю послуг за публічні кошти від 10.01.2022 р. № 23у; Додаткова угода № 1 від 13.05.2022 р.; Додаткова угода № 2 від 11.08.2022 р.; Додаткова угода № 3 від 13.09.2022 р.
За результатами проведеного моніторингу встановлено, що в порушення абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація Замовника не містить умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності об'єднання учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону.
За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення норм п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону. За результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі, своєчасності надання роз'яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї, відображення закупівлі у річному плані закупівель, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, наявності підстав для внесення змін до договору - порушень не встановлено.
У зв'язку з виявленими порушеннями п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів 3 дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Не погодившись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).
Відповідно до ст.2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах га взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
У той же час, відповідно до ст. 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-УІІІ (далі Закон №922-VIII), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторинг процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до пункту 1 Положення Південного офісу Держаудитслужби, що затверджений Наказом Держаудитслужби від 02.07.2016 р. №23 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» зі змінами від 27.08.2020 р. визначено, що території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансовою контролю за дорученням Голови Держаудислужби та його заступників (копія наказу про внесення змін до положень про офіси Держаудитслужби від 27.08.2020 р. №242.
На виконання доручення Держаудитслужби України 003100-18/6851-2022 від 05.09.2022 р. та відповідно до Наказу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 24.10.2022 р. № 8-з «Про початок моніторингу процедури закупівлі», відділом контролю у сфері закупівель Управління розпочато проведення моніторингу процедури закупівлі за №UА-2021-12-09-007514-с, що проводить Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради.
Виходячи з вищевикладеного, в Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області були законні підстави щодо проведення моніторингу вищезазначеної закупівлі.
Перевіряючи наявність/відсутність порушень замовником (позивачем) вимог Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає таке.
Відповідно до частини 6 статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Згідно з чч. 6, 7 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Згідно Висновку, що є предметом оскарження, встановлено, що результатами аналізу питання дотримання порядку оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог п.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі».
З приводу цього, суд зазначає, що нормою ст. 22 Закону № 922-VIII визначено обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Як випливає зі змісту наведених норм Закону № 922-VIII, замовник під час розроблення та затвердження тендерної документації зобов'язаний врахувати вимоги статей 16, 17 Закону № 922-VIII, а також замовник має визначити спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством, положення яких обов'язково мають бути викладені у змісті тендерної документації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону №922-VIII Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Статтею 17 Закону №922-VIII зазначено підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.
Згідно з оскаржуваним висновком у тендерній документації відсутні підстави, встановлені у ст. 17 Закону №922-VIII, що свідчить про її невідповідність вимогам п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII.
В свою чергу, пункт 5 розділу III тендерної документації передбачає кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, встановлені статтею 17 Закону.
Додаток 2 до тендерної документації передбачає: Документи, що вимагаються від учасників для підтвердження інформації про відсутність підстав відмови їм в участі у процедурі закупівлі, передбачених ст. 17 Закону:
«Лист від учасника, складений у довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника, у якому учасник гарантує відсутність обставин, передбачених частино першою та другою статті 17 Закону.
Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у ч. 2 ст.17, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків.
Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, Учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.».
Тобто, тендерна документація містить посилання на ст. 17 Закону №922-VIII, тоді як не містить повне відтворення змісту цієї статті, що, на думку відповідача, мало бути для дотримання вимог п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII.
Таким чином, позивач не допускав порушення вимог п.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України.
У вищезазначеній постанові Верховного Суду, окрім іншого, звернуто увагу, що, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №160/9513/18, від 11.06.2020 року у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 року у справі №160/11304/19, від 26.1.2020 року у справі № 160/11367/19 та від 10.12.2020 року у справі №160/6501/19.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №160/6502/19, вказано, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Як вбачається зі змісту п.5 ч.1 ст.8 Закону № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Отже, висновок про результати моніторингу повинен містити зобов'язання про усунення існуючих порушень, а не зобов'язання не допускати порушення у майбутньому.
Належить зазначити, що обов'язок не допускати порушення закону у майбутньому існує і так у всіх осіб, та не потребує додаткових застережень в індивідуальних актах.
Вимоги висновку сформульовано так, що їх виконання не призведе до усунення існуючих порушень.
Тобто, відповідач у спірних правовідносинах діяв не у порядку, встановленому законом.
Крім того, суд зазначає, що вказавши у висновку про необхідність «вжити заходів щодо недопущення встановлених порушень в подальшому», відповідач не визначив передбачений законом спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність висновку.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2021 р. у справі №400/4458/19, від 28.01.2021 р. у справі №160/12925/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово констатував, що зазначення у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель" без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Однак, вказаний висновок, хоча і констатує наявність порушень, які мають бути усунені, але вимога звернена на недопущення таких порушень у майбутньому.
Таким чином, висновок в частині зобов'язання не допущення порушень в подальшому не відповідає критерію чіткості правового акта, оскільки не спрямований на усунення існуючого порушення, а прогнозує таке порушення в майбутньому.
Крім зазначеного вище, інших порушень висновком не встановлено.
З приводу доводів відповідача щодо зобов'язання притягнути до відповідальності осіб, якими допущені порушення, то суд вважає, що притягнення до відповідальності відбувається лише у встановленому законом порядку та за наслідками визначеної процедури (зокрема службового розслідування).
При цьому, службовим розслідуванням може бути встановлено, зокрема, відсутність підстав для притягнення до відповідальності.
Відтак, висновок про наявність підстав для притягнення осіб до відповідальності є передчасним та необґрунтованим.
Водночас, суд зазначає, що виявлення винних осіб у порушеннях, зазначених у спірному висновку, та притягнення їх до встановленої законом відповідальності є прерогативою керівника підконтрольної установи.
Таким чином, враховуючи викладене, суд робить висновок, що висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-09-007514-С від 31.10.2022 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
За встановлених у цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність висновку від 31.10.2022 р. про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2021-12-09-007514-с.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.11.2022 р. № 18209, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
Позов Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-09-007514-с від 31.10.2022 р.
Стягнути з Південного офісу Держаудитслужби (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40477150) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (пр.Дмитра Яворницького, 75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506248) судові витрати з судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко