17 лютого 2023 року Справа №160/342/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
04 січня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо не виплати йому компенсації за затримку розрахунку при звільненні;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, у розмірі його денного грошового забезпечення, починаючи з 12.11.2021 р. до дня фактичного розрахунку, а саме, 07.12.2022 р. в розмірі його середньоденного грошового забезпечення за кожен день затримки розрахунку, а саме, в сумі 340 611,83 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати належним чином завірені копії додатків, доданих до позовної заяви для суду та відповідача.
На виконання ухвали суду від 09.01.2023 р., позивачем 08.02.2023 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з чч. 13, 14, 15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2022 рік встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
За змістом приписів підпункту 1 пункту 3 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що відсутні докази сплати судового збору.
Разом з цим у позовній заяві зазначено про те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Поняття «заробітна плата» узгоджується з принципом відплатності праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Таким чином, за загальним правилом заробітна плата - це грошові суми, що виплачуються за виконану роботу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР, в структуру заробітної плати входить: основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Зазначене дає підстави для висновку, що середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні не містить ознак оплати за виконану роботу і до переліку усіх перелічених виплат не входить, а тому за своєю правовою природою не є заробітною платою.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі №755/12623/19.
Так, з поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено пов'язані позовні вимоги майнового характеру, які стосуються стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, у розмірі його денного грошового забезпечення, починаючи з 12.11.2021 р. до дня фактичного розрахунку, а саме, 07.12.2022 р. в розмірі його середньоденного грошового забезпечення за кожен день затримки розрахунку, а саме, в сумі 340 611,83 грн.
Таким чином, ціна позову становить 340 611,83 грн.
За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру у розмірі 3406,11 грн. (340 611,83 грн. х 1% = 3406,11 грн.).
Таким чином, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а отже йому слід сплатити судовий збір у розмірі 3406,11 грн.
Керуючись статтями ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3406,11 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач ГУК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632 ; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко