16 лютого 2023 року Справа 160/2890/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні, не нарахування та не виплату на день виключення зі списків (04.02.2019 року) грошової компенсації за усі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за усі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні, не нарахування та не виплату на день виключення зі списків (04.02.2019 року) грошової компенсації за усі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України від 01.07.2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Таким чином, шляхом внесенням до ст. 233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
При цьому, слід вказати, що ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України передбачає загальний строк для звернення до суду з позовом щодо виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України та оскаржує в даному позові бездіяльність відповідача щодо не проведення з ним повного розрахунку при звільненні, не нарахування та не виплату на день виключення зі списків (04.02.2019 року) грошової компенсації за усі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік.
Слід зазначити, що вказаний вид служби відноситься до публічної.
Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, суддя вважає, що така (ч.5 ст.122 КАС України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Відтак, з урахуванням викладеного, суддя дійшла висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст. 122 КАС України.
Матеріалами справи підтверджується, що з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України без проведення повного розрахунку (без виплати грошової компенсації за невикористану протягом 2015-2019 років додаткову відпустку учаснику бойових дій) ОСОБА_1 було звільнено 04.02.2019 року, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України від 04.02.2019 року №33.
Однак, враховуючи, що зміни до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України відбулись 19.07.2022 року, суддя вважає, що саме з цієї дати слід починати відлік строку звернення з даними позовними вимогами.
Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права на виплату вищезазначеної грошової компенсації позивач звернувся лише 11.02.2023 року, що підтверджується датою поштового штампу на конверті, в якому його позов надійшов до суду.
Вказане свідчить про пропуск позивачем місячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку до суду не надавав.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановити йому строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Звернути увагу позивача, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна