16 лютого 2023 року Справа №160/18681/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/18681/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.10.2022 року № 2078671-2417-0483 на суму 130 108,67 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1301, 09 грн.
07.02.2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення по справі № 160/18681/22 додаткового рішення, яким позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 вартість судових витрат, пов?язаних з наданням професійної правничої допомоги в сумі 14 400 грн.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 року прийнято судом у складі головуючого судді Луніної О.С. в порядку спрощеного позовного провадження, тому суд розглядає заяву про ухвалення додаткового судового рішення в порядку спрощеного провадження.
Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм, дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
До матеріалів справи представником позивача додано:
-копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 03.11.2022 №195/23/22;
-копію угоди про розмір гонорару Бюро від 03.11.2022 (Додаток № 1 до Договору №195/23/22 від 03.11.2022 року);
- копію акту прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 06.02.2023 року;
- копію рахунку № 746 від 03.11.2022 року;
- копію квитанції від 09.11.2022 року про сплату послуг згідно Договору №195/23/22 від 03.11.2022 року.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права
Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правову допомогу між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Олександра Рисіна» (Бюро) укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 03.11.2022 №195/23/22, згідно з п. 1.1.1 якого, Клієнт в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, доручає Бюро, а Бюро бере на себе зобов?язання надавати Клієнту правову (професійну правничу) допомогу, а саме: по підготовці від імені Клієнта позову до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2078671-2417-0483 від 28.10.2022 року на суму 130108, 67 грн, подачі цього позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та подальше представництво інтересів Клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді до прийняття останнім рішення по справі.
Відповідно до п. 3.2.1.1 Договору від 03.11.2022 №195/23/22, попередня оплата здійснюється в наступному порядку: за надання послуг, зазначених в п. 1.1.1 цього Договору - в розмірі 15000 грн протягом 10 календарних днів з моменту укладання даного Договору.
Угода про розмір гонорару до Договору від 03.11.2022 №195/23/22, містить найменування послуг, які надаються, базову вартість години за Договором, коефіцієнти, що застосовуються до вартості базової години.
Згідно з рахунком № 746 від 03.11.2022 року попередня оплата за надання послуг за договором складає 15000 грн.
Квитанцією від 09.11.2022 року підтверджено авансову оплату позивачем наданих юридичних послуг за Договором від 03.11.2022 №195/23/22 у розмірі 15000 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Розглянувши подані позивачем документи, судом встановлено, що вони в сукупності не містять обґрунтованої та об'єктивної суми витрат на правову допомогу, які були вчинені адвокатом, як такі, що неминуче мали бути вчинені адвокатом для відновлення прав клієнта, з огляду на наступне.
Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов'язані з розглядом адміністративної справи.
Суд вказує, що не підлягає задоволенню судом сума відшкодування таких послуг як:
-усні консультації;
-підготовка пояснення, апеляційних та касаційних скарг;
-підготовка заяв чи клопотань з процедурних питань;
- участь у перемовинах Клієнта з питань, зазначених в п. 1 Договору, що сприяють укладанню мирової угоди з підготовки відповідних документів;
- аналіз перспектив результату судової справи для Клієнта;
- представництво інтересів Клієнта в судових інстанціях, зазначених в п. 1 Договору;
- вартість годин, які адвокат змушений проводити у дорозі під час відрядження, але в цей час не надавати повноцінні послуги клієнту і не мати можливості надавати послуги іншим клієнтам.
Вказані послуги надані адвокатом в межах власної оплатної діяльності, та не потребують витрачення такої кількості часу, як визначена адвокатом.
Крім того, зазначені вище послуги не містять правового характеру, а є складовими підготовки позовної заяви.
При цьому, доказів надання таких послуг, як: підготовка пояснення, апеляційних та касаційних скарг; підготовка заяв чи клопотань з процедурних питань; участь у перемовинах Клієнта з питань, зазначених в п. 1 Договору, що сприяють укладанню мирової угоди з підготовки відповідних документі; представництво інтересів Клієнта в судових інстанціях, зазначених в п. 1 Договору; вартість годин, які адвокат змушений проводити у дорозі під час відрядження, але в цей час не надавати повноцінні послуги клієнту і не мати можливості надавати послуги іншим клієнтам, - суду взагалі не надано.
Перелік значної кількості послуг, які Клієнту не надавались та/або, які є складовими підготовки позовної заяви, є штучним збільшенням вартості наданих послуг правової (професійної правничої) допомоги.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначаєть, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
В даному випадку, адвокатом не доведено надання таких послуг, як підготовка пояснення, апеляційних та касаційних скарг; підготовка заяв чи клопотань з процедурних питань; участь у перемовинах Клієнта з питань, зазначених в п. 1 Договору, що сприяють укладанню мирової угоди з підготовки відповідних документів; аналіз перспектив результату судової справи для Клієнта; представництво інтересів Клієнта в судових інстанціях, зазначених в п. 1 Договору; вартість годин, які адвокат змушений проводити у дорозі під час відрядження, але в цей час не надавати повноцінні послуги клієнту і не мати можливості надавати послуги іншим клієнтам.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №160/18681/22, в силу статті 12 КАС України, є справою незначної складності, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, предметом позову було оскарження лише одного податкового повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік.
Отже, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5000,00 гривень за підготовку позовної заяви.
Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги є частково доведеними та підлягають частковому задоволенню судом у загальному розмірі на суму 5000 грн.
Вказана сума у розмірі 5000 грн є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення та часткового стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов?язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/18681/22- задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 160/18681/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов?язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна