10 лютого 2023 року Справа № 160/3941/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 березня 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС у порядку ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС, починаючи з 02.03.2020 у п'ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у порядку ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХП без будь-яких формул, встановлених КМУ.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачів ОСОБА_4 зазначив, що враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 20.05.2020 по справі №160/4401/19 та висновки Третього апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 18.08.2020 по справі №160/4401/19 від 02 вересня 2020 року, він звернувся із заявами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в яких просив провести перерахунок та виплату пенсії вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17 вересня 2020 року №18239-18287/Л-02/8-0400/20, №18240-18291/П-02/8-0400/20 та №18246-18296/Ц-02/8-0400/20 представнику позивачів відмовлено у наданні інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та повідомлено, що для надання такої інформації немає законних підстав у зв'язку з незавіреними належним чином довіреностями.
Представник позивачів вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, у зв'язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
21 квітня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх.№32501/20, в якому останній вважає позовні вимоги позивачів про перерахунок пенсії в порядку статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ без будь-яких формул, безпідставними та необґрунтованими, оскільки з 01.07.2019 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та з 29.10.2019 (з дати переходу з виду на вид) ОСОБА_2 здійснено перерахунки пенсій відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою наведеною в п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
Кім того, у відзиві на позовну заяву представник позивача просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 20.05.2020 року у зразковій справі № 520/12609/19, посилаючись на те, що заявлені позовні вимоги у адміністративній справі №160/3941/21 є аналогічними до позовних вимог, які розглядаються Великою Палатою Верховного Суду в порядку апеляційного перегляду рішення Верховного Суду у зразковій справі № 520/12609/19 (в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без урахування формули, встановленої Порядком, затвердженим Постановою Кабміну від 23 листопада 2011 року № 1210).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року задоволено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зупинено провадження у справі № 160/3941/21 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/12609/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року поновлено провадження у справі №160/3941/21.
Вищевказану ухвалу суду було доставлено 14 січня 2023 року до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та 16 січня 2023 року на електронну скриньку представника позивачів (sokrat-ezop-1955@ukr.net) зазначену в адміністративному позові.
Протягом строку розгляду адміністративної справи представник позивачів відповіді на відзив не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач-1, РНОКПП НОМЕР_1 , є дружиною померлого інваліда війни II групи, ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії ОСОБА_5 , (що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , виданим Центрально-Міським PB КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 19.12.1995, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 21.08.1992 та посвідченнями серії НОМЕР_4 від 12.04.2017, № НОМЕР_22 від 20.11.2017, серії НОМЕР_5 від 17.05.2005) який брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків з 09.04.1988 по 06.07.1988, проходив спеціальні військові збори у В/Ч НОМЕР_6 у ІНФОРМАЦІЯ_1, був військовослужбовцем, який проходив строкову службу з ліквідацією аварії на ЧАЕС і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від захворювань, пов'язаних з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_7 від 10.12.2016, експертним висновком № 2858 від 27.03.2017 та військовим квитком серії НОМЕР_8 від 01.09.1965.
ОСОБА_2 - позивач-2, РНОКПП НОМЕР_9 , є дружиною померлого інваліда війни І групи, ліквідатора аварії на ЧАЕС, 1 категорії ОСОБА_6 (що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_10 від 27.04.2004 та посвідченнями серії НОМЕР_11 від 28.04.2016, № 610098 від 09.01.2018, № 2311821205 від 15.05.2018) який брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків з 16.01.1988 по 05.04.1988 проходив спеціальні військові збори у В/Ч НОМЕР_12 с. Рудня-Ілинецька Іваньківського району Київської області, був військовослужбовцем, який проходив строкову службу з ліквідацією аварії на ЧАЕС, і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від захворювань, пов'язаних з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_13 від 16.10.2015, експертним висновком № 7613 від 28.03.2016 та військовим квитком серії НОМЕР_14 від 13.01.1982.
ОСОБА_3 - позивач-3, РНОКПП НОМЕР_15 , є дружиною померлого інваліда війни II групи, ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії, ОСОБА_7 (що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_16 від 01.07.1988, посвідченнями серії НОМЕР_17 від 18.07.2011, № НОМЕР_21 від 18.07.2011) який брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків з 26.12.1987 по 20.03.1988 у В/Ч НОМЕР_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1, був військовослужбовцем, який проходив строкову службу з ліквідацією аварії на ЧАЕС, і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 від захворювань, пов'язаних з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_19 від 21.03.2011, експертним висновком № 9597 від 04.05.2011 та військовим квитком серії НОМЕР_20 від 06.05.1971.
03 листопада 2018 року позивачі звернулись до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами, в яких просили забезпечити проведення перерахунку їх пенсійного забезпечення в розмірі відшкодування фактичних збитків із застосуванням п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої Законом на 01.01.2017 з подальшим нарахуванням згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 та відповідно до ст. 59 Закону України № 796-ХІІ, п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня відповідного року.
08 травня 2019 року не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку їх пенсійного забезпечення, позивачі через свого представника звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року по справі №160/4401/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю та вирішено стягнути з позивачів судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 768, 40 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року по справі №160/4401/19 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі №160/4401/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року та направлено справу до Третього апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року по справі №160/4401/19 апеляційну скаргу ОСОБА_4 , що діє в інтересах позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №160/4401/19 скасовано в частині стягнення з позивачів судового збору за подання адміністративного позову, в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №160/4401/19 - залишено без змін.
02 вересня 2020 року, враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 20.05.2020 по справі №160/4401/19 та висновки Третього апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 18.08.2020 по справі №160/4401/19, представник позивачів ОСОБА_4 звернувся із заявами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в яких просив провести перерахунок та виплату пенсії вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17 вересня 2020 року №18239-18287/Л-02/8-0400/20, №18240-18291/П-02/8-0400/20 та №18246-18296/Ц-02/8-0400/20 представнику позивачів відмовлено у наданні інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та повідомлено, що для надання такої інформації немає законних підстав у зв'язку з незавіреними належним чином довіреностями.
Представник позивачів вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, у зв'язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Аналогічні положення закріплено і у ст. ст. 9, 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку (ст. 6 Закону №1788-XII).
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримують пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.
Чоловіки позивачів ОСОБА_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), перебували на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримували пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ст. 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з приміткою «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Частиною 1 ст. 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Отже, оскільки чоловіки позивачів брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків з 26.12.1987 по 20.03.1988 і померли від захворювань, пов'язаних з ліквідацією, то відповідно до статті 54 Закону №796-XII ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у ст. 59 Закону №796-ХІІ.
Так, ст. 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, ч. 3 ст. 59 Закону, у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» ст. 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Закон №2148-VIII в частині зазначених змін, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Отже, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019.
З огляду на що чинними з 25 квітня 2019 року є положення ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, а також особи у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2019 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №543 абз. 1 п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, викладено у такій редакції:
«9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%
де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Кзс=Зп(мін)*5/Зс1
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Отже, обчислення основної державної пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 59 Закону №796-XII підлягає з дати звернення із заявою, виходячи з того, що означеною законодавчою нормою передбачено, що обчислення пенсії, призначеної на умовах Закону №796-XII, в розмірі, який обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, можливе лише за бажанням пенсіонера.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачі 02 вересня 2020 року виявили бажання щодо виплати основної державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, а тому обчислення основної державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи позивачів підлягає з дати їх звернення із відповідною заявою.
Разом із тим, спірним питанням в межах даних правовідносин є застосування при обчисленні пенсії формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 1 Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і ст. 57 Закону №796-XII.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (п. 9 Порядку №1210).
15 листопада 2017 року (після внесення змін до ст.59 Закону №796-XII) постановою Кабінету Міністрів України №851 внесені зміни до Порядку №1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок №1210 п. 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01 липня 2019 року абзац перший п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, а саме: за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою.
Тобто, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII та Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 20.05.2020 у зразковій справі №520/12609/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021.
Частиною 3 ст.291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, що відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачі мають право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно з ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, проте із застосуванням формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому проведені відповідачем перерахунки пенсій з 01.07.2019 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та з 29.10.2019 (з дати переходу на пенсію по втраті годувальника) ОСОБА_2 , суд вважає такими, що здійснені у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.
Конституційний Суд України в Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно із частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, у тому числі, щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищевказаної формули викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №520/1972/19.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що обчислення пенсій позивачів відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування формули, що зазначена у п. 9-1 Порядку, суперечить вимогам законодавства України.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у позові, а також враховуючи, що позивачі звільнені від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник