27 січня 2023 року Справа № 160/18773/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
23.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області № 057050010285 від 02.11.2022 року; зобов'язати Головне управління у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 24.05.2001 по 31.08.2022 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2022 року про призначення пенсії у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду; стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом прийнято рішення № 057050010285 від 02.11.2022 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У рішенні зазначено, що пільговий стаж роботи згідно довідки ОК-5 становить 29 років 08 місяців 22 дні, загальний страховий стаж становить 20 років 10 місяців 22 дні. Відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку. Позивач вважає рішення відповідача неправомірним, таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому таке рішення про відмову у призначенні пенсії підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
13.12.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 16.09.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши наступні документи: паспорт, код, трудову книжку, довідку № 02/03/01-1986к від 17.06.2022 року, довідку № 143-916 від 15.09.2022 року, розпорядження про припинення трудового договору. Заяву позивача разом з наданими документами разглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Довідка, яка підтверджує стаж роботи на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня, тому пільговий стаж зараховано відповідно до даних ОК5. Пільговий стаж роботи згідно довідки ОК-5 становить 29 років 08 місяців 22 дні, загальний страховий стаж становить 20 років 10 місяців 22 дні. Управлінням прийнято рішення відмовити в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Пенсійний орган просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
02.01.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що управління не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області правомірні та відповідають вимогам чинного законодавства. Окремо зазначає, що при зверненні до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії 16.09.2022 року позивачу виповнилося 45 років 05 місяців. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Основою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії і виробництва в списках №1 та №2; зайнятість робітника на роботах, передбачених списком №1 або №2 не менше 80% робочого часу, встановленого для цього виробництва; підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації. Відсутність хочаб однієї з цих умов не дає права робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах. У трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Як вбачається з розрахунку стажу позивачаперіоди роботи з 24.05.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 14.04.2022 року враховано до пільгового стажу за списком №1, відповідно до відомостей персоніфікованого обліку, період роботи з 15.04.2022 року по 30.06.2022 року не враховано, оскільки ці періоди не підтверджено належним чином.
02.01.2023 року позивачем надано відповідь на відзив Головного управління Пенсійногот фонду України в Польавській області, в якій підтримано позицію наведену в позовній заяві.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 .
Відповідно довідки від 19.10.2022 року № 1208-5002251603 позивач є внутрішньо переміщеною особою з зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
16.09.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті 114 (20 років).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.09.2022 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
27.10.2022 року позивачем було повторно надано заяву про призначення пенсії та документи для призначення пенсії.
02.11.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 057050010285 про відмову в призначенні позивачу пенсії. Рішення обґрунтовано тим, що довідка, яка підтверджує стаж роботи на пільгових умовах відсутня, тому пільговий стаж зараховано відповідно до даних ОК5. Аналіз документів, повторно наданих 27.10.2022 року показує, що пільговий стаж роботи згідно довідки ОК-5 становить 29 років 08 місяців 22 дні, загальний страховий стаж становить 20 років 10 місяців 22 дні. Управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.11.2022 року за № 0400-010211-8/112616 повідомлено ОСОБА_1 про прийняття рішення за результатами розгляду заяви щодо призначення пенсії від 27.10.2022 року.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1 та не зарахуванням певних періодів роботи до пільгового стажу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону №1788, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частин 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно абзацу першого пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи та працівники провідних професій на таких роботах, як зокрема агломератники, за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку 50 років, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
З трудової книжки серії НОМЕР_2 судом встановлено наступну працю позивача у спірні періоди:
Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»:
24.05.2001 року прийнятий на аглофабрику вигрузчиком гарячого агломерату 5 розряду на підставі наказу №92 від 18.05.2001 року (запис 8);
09.01.2007 року переведений агломератником 6 розряду на підставі розпорядження №292 від 09.01.2007 року (запис 9 );
Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат Імені Ілліча» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» та протоколу № 13 від 01 липня 2010 року(запис 10);
18.06.2015 року переведений на аглофабриці агломератником в агломераційний цех аглокорпус № 2 4 розряду на підставі розпорядження №5450 від 18.06.2015 року (запис 11);
17.03.2016 року переведений на аглофабриці, агломераційне відділення, аглокорпус № 2 агломератником 4 розряду на підставі наказу №26 від 15.03.2016 року ( запис 12);
Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «ММК ІМ ІЛЛІЧА» та протоколу № 21 від 25.04.2016 року;
14.04.2022 року звільнено з посади згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переведенням у ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» на підставі розпорядження № 096 від 14.04.2022 року (запис 13);
Приватне акціонерне товариство №1 «КАМЕТ-СТАЛЬ» м. Кам'янське, Дніпропетровська область:
15.04.2022 року прийнятий в агломераційний цех № 2 відділення агломерації дільниця спікання агломерату агломератником 4 розряду за переведенням з ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» на підставі наказу № 34 від 14.04.2022 року (запис 14);
Робоче місце атестовано за Списком № 1 (пост № 1-л від 03.08.2022 року (запис 15).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і даним списком передбачена посада, зокрема, агломератника та вивантажувача гарячого агломерату Розділу ІІ Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин.
Отже, займані позивачем посади у спірний період відносяться до списку №1.
Відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15.09.2022 року за № 143-916, виданої Приватним акціонерним Товариством «КАМЕТ-СТАЛЬ», ОСОБА_1 працював повний робочий день в агломераційному цеху № 2 за період з 15.04.2022 р. по 31.08.2022 в агломераційному виробництві агломератником, що передбачено Списком № 1 розділ ІІ на підставі Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.
З 24.05.2001 по 14.04.2022 позивач працював на ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА», що знаходиться в місті Маріуполь.
Відповідно листа ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА», адресованого ОСОБА_1 , внаслідок військової агресії російської федерації проти України та ведення бойових дій на території міста Маріуполь, підприємством та його посадовими особами була втрачена можливість здійснювати господарську діяльність в м. Маріуполь, в тому числі втрачено контроль над приміщеннями дирекції з персоналу та адміністрації ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» за адресою пр. Нікопольський, 54, м. Маріуполь, архів УОП (управління організаційного планування), та приміщення структурних підрозділів ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» за адресою вул. Леченко, 1, м. Маріуполь. За відсутності доступу до трудових книжок, результатів атестації та архіву документів з кадрових питань, для підприємства виключається можливість надавати працівникам довідки, відповідно до пункту 20 Порядку № 637.
Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від № 117-р від 02.02.2022 року) Маріупольський район Донецької області належать до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, отримати відповідні уточнюючі довідки з вказаних підприємств в будь-який спосіб неможливо.
Відсутність у позивача можливості надання відповідачу уточнюючих довідок про пільговий стаж роботи підприємств, архіви яких знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови йому у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 242/65/17.
Водночас, як стверджує позивач та не заперечується відповідачами, для призначення пенсії він надав трудову книжку, що містить усі необхідні записи (№9-13) про стаж його роботи за Списком №1, а також виписками із наказів про атестацію із інформацією про атестацію робочих місць за наказами від 07.05.14 №330, від 25.05.2016 № 459, від 07.05.2019 №300.
Як зазначає позивач, він звертався до ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» із заявою про надання уточнюючої довідки щодо підтвердження стажу для призначення пільгової пенсії на підставі первинних документів. Проте, підприємство листом повідомило, що підтвердити пільговий стаж за спірний період роботи у ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» додатково довідкою неможливо, оскільки внаслідок бойових дій у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України підприємство втратило доступ до первинних документів, наказів про затвердження результатів атестації робочих місць та архіву документів з кадрових питань, а тому не має змоги надавати довідки про підтвердження пільгового стажу відповідно до п. 20 Порядку №637.
Водночас, надана позивачем трудова книжка у поєднанні із відомостями про пільговий стаж позивача за Списком №1 за період з 24.05.2001 по 31.08.2022 року, які відображені в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, дають можливість оцінити та визначити як періоди трудової діяльності позивача, так і посади, які позивач займав, а також характер виконуваної роботи.
Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформацію щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював вивантажувачем гарячого агломерату та агломератником. Зазначені посади віднесені до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, відповідно до Списку №1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року.
Отже відсутні підстави для не зарахування періоду з 24.05.2001 року по 31.08.2022 року до пільгового стажу за Списком №1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, суд звертає увагу, що 19.02.2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10.03.2015, від 17.03.2015 у справах № 21-51а15 та № 21-585а14, від 14.04.2015 року у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
У справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи зазначене, спірний період з 24.05.2001 року по 31.08.2022 року підлягав зарахуванню до пільгового стажу за списком №1 за посадою, яка надає право позивачу виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» незалежно від віку.
При розгляді документів позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було розраховано його пільговий стаж 29 років 8 місяців 22 днів та загальний страховий стаж 20 років 10 місяців 22 дні та зроблено висновок про відмову у призначенні пенсії згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недостатністю пільгового стажу.
В свою чергу, відповідно розрахунку стажу позивача форми РС-право вбачається зарахування до його загального трудового стажу 29 років 8 місяців 22 дні, а до пільгового стажу за списком №1 20 років 10 місяців 22 дні.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, враховуючи зараховані періоди страхового та пільгового стажу позивача, не було враховано вимоги встановлені частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та протиправно було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 057050010285 від 02.11.2022 року та наявність підстав для його скасування.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 24.05.2001 по 31.08.2022 року, то такі підлягають частковому задоволенню за період з 15.04.2022 року по 31.08.2022 року, враховуючи здійснене фактичне зарахування періоду з 24.05.2001 року по 14.04.2022 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком стажу позивача.
Враховуючи висновок суду визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 057050010285 від 02.11.2022 року та зарахувати період з 15.04.2022 року по 31.08.2022 року до пільгового стажу роботи за списком №1, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2022 року про призначення пенсії у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
За вказаних обставин, виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн., оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень порушено права позивача.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 057050010285 від 02.11.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 15.04.2022 по 31.08.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2022 року про призначення пенсії у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська