Справа № 573/1771/22
Номер провадження 2/573/36/23
(повний тект )
17 лютого 2023 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
представника позивача: Мазнєвої С.Г. ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Білопілля в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3- і особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області, Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Стислий виклад позиції позивача.
12 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , 2012 року народження, до його батька ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 14 травня 2018 року був розірваний. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 31 серпня 2021 року позивач вдруге зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , у якому проживає однієї сім'єю разом із сином. Зазначає, що тривалий час відповідач не проявляє жодного інтересу до свого сина, не підтримує його та не приймає участі у його вихованні, його не цікавить здоров'я дитини, навчання та моральний стан. Батько не зустрічається з сином, не вітає його на день народження, тобто повністю втратив родинний зв'язок з сином, не дивлячись на те, що не чиняться перешкоди щодо спілкування чи побачень. В свою чергу, син не згадує батька, не цікавиться ним. Натомість, повне фінансування життєдіяльності сина здійснюється за рахунок матері та її чоловіка у другому шлюбі. Вказує на те, що відповідач не виконує свого батьківського обов'язку відносно сина щодо участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні, не проявляє інтерес до дитини, не приймає участь у його моральному становленні, як особистості.
Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 19-20).
Ухвалою суду від 20 січня 2023 року залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача - Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради (а. с. 37).
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилась, представник останньої - адвокат Мазнєва С.Г., яка приймає участь в режимі відеоконференції, підтримала позовні вимоги позивача, просила їх задовольнити.
У підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився. До суду надійшла заява, завірена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. про розгляд справи у відсутність відповідача, який не заперечує проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , 2012 р.н. (а. с. 23).
Представник третьої особи - Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради у підготовче судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову заперечень не має (а. с. 41 ).
Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Білопільської міської ради у підготовче судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про деня та час розгляду справи (а. с. 32-33).
Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, отже суд враховує положення ч. 3 та ч. 4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 14 травня 2018 був розірваний (а. с. 6-7).
Батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про його народження (а. с. 5).
Після повторної реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 5 зворотній бік).
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 систематично ухиляється від виконання батьківських обов'язків, соціальний контакт дитини з батьком втрачений, останній не піклується про стан здоров'я, фізичний стан, навчанням, не виявляє інтересу до життєдіяльності дитини, не задовольняє матеріальні потреби, Управлінням "Служба у справах дітей" Сумської міської ради прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 42).
Крім того, матеріали справи містять письмову заяву відповідача ОСОБА_3 , завірену приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, в якій зазначено, що останній не заперечує проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 23).
Вказане свідчить про те, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по належному догляду та вихованню сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до статті 164 Сімейного Кодексу України є однією з підстав позбавлення батьківських прав.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року втручання держави у сімейне життя має не тільки ґрунтуватися на нормах національного права, тобто бути законним, та переслідувати легітимну мету у виді захисту прав дитини, а й бути «необхідним у демократичному суспільстві», а саме відповідати нагальній суспільній потребі такого виняткового втручання у відносини сторін (п. п. 49-51, 59, 60).
Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно з ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Аналогічне позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).
Крім того, Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11), в якому зазначив, що якщо батько не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
Відповідно до висновку Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого неповнолітнього сина (а. с. 42).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
У судовому засідання представник позивача зазначила, що позивач ОСОБА_2 не ставить питання про стягнення аліментів із відповідача при позбавленні його батьківських прав.
Висновки суду.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.
Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд бере перш за все до уваги те, що дитина є малолітньою. У формуванні самооцінки дитини значну роль відіграє сім'я, стиль сімейного виховання, який визначається батьківськими ціннісними орієнтаціями, установками, емоційним ставленням до дитини. Особливості сприйняття батьків дитиною і способи поведінки з ними обумовлюють засвоєння дітьми основних правил і норм поведінки, виробляють їх позицію по відношенню до світу і самого себе.
З огляду на викладене, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а також з метою попередження негативних наслідків для дитини, суд вважає встановленим той факт, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклується про його стан здоров'я, фізичний, моральний та духовний розвиток, не несе утримання про його матеріальне забезпечення, а також не заперечує про позбавлення його батьківських прав відносно сина.
Враховуючи вищевикладене, у якнайкращих інтересах дитини, яка потребує постійного супроводу та догляду, з метою забезпечення його розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд, оцінюючи докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина, оскільки це буде відповідати насамперед інтересам дитини.
Позбавлення батьківських прав відповідача в свою чергу надасть дитинні можливість у майбутньому отримати ряд гарантованих державою пільг та допоможе у подальшому самоствердитися у дорослому житті.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 51, 129 Конституції України, ст. ст. 19, 141, 164, 166 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 7, 19, 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12-13, 76, 141-142, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), 3 і особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд.35, ЄДРПОУ: 43939928), Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради (місце знаходження: м. Суми, вул. Харківська, 35, ЄДРПОУ: 34743343), про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого виконкомом Тучненської сільської ради Білопільського району Сумської області, про що складений відповідний актовий запис від 23.11.2012 року № 09.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Сумській області повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок, який відповідно до квитанції № 10903565 від 07.12.2022 був сплачений нею через АТ «Акцент-Банк» на розрахунковий рахунок UA 388999980313191206000018526, код отримувача: 37970404, банк отримувача: 899998, Казначейство України).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Справа № 573/1771/22
Провадження 2/573/36/23
(вступна і резолютивна частина)
17 лютого 2023 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
представника позивача: Мазнєвої С.Г. ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Білопілля в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3- і особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області, Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), 3 і особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд.35, ЄДРПОУ: 43939928), Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради (місце знаходження: м. Суми, вул. Харківська, 35, ЄДРПОУ: 34743343), про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого виконкомом Тучненської сільської ради Білопільського району Сумської області, про що складений відповідний актовий запис від 23.11.2012 року № 09.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Сумській області повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок, який відповідно до квитанції № 10903565 від 07.12.2022 був сплачений нею через АТ «Акцент-Банк» на розрахунковий рахунок UA 388999980313191206000018526, код отримувача: 37970404, банк отримувача: 899998, Казначейство України).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
Суддя