Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08.02.2023м. ХарківСправа № 922/1418/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
секретар судового засідання Яковенко Ю.В.
розглянувши у загальному позовному провадженні справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"
до Нововодолазької селищної ради 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ Соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Седньов М.Ю. в режимі відеоконференції
відповідача - Єфіменко А.В. в режимі відеоконференції
3-ї особи - Пікалова О.О. в режимі відеоконференції
До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Акціонерного товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії (позивач) про стягнення з Нововодолазької селищної ради (відповідач) невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення за період з 01.12.2021-31.07.2022 (включно) у сумі 38762,76 грн. та 2481,00 грн. судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач в порушення вимог Бюджетного кодексу України, Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” не відшкодував позивачу вартість наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення за період з 01.12.2021 по 31.07.2022 (включно).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 30.08.2022 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/1418/22 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою суду від 05.09.2022 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти вимог позивача та зазначає, що належним відповідачем у справі має бути Відділ соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2022 суд перейшов до розгляду справи № 922/1418/22 за правилами загального позовного провадження та залучив до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2022 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №11258 від 05.10.2022) в якому останній заперечує проти позову.
В обґрунтування своїх заперечень, відповідач вказує, що статтею 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах Позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - в силу закону, зобов'язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.
Нововодолазька селищна рада зазначає про неможливість здійснити відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення у сумі 38762,76 грн, оскільки рішенням VI сесії VIII скликання Нововодолазької селищної ради від 29.01.2021 року № 293-VIII Відділу соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради (код ЄДРПОУ 43998585) надано статус юридичної особи. Вiддiл соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради (код ЄДРПОУ 43998585) забезпечує виконання на території Нововодолазької селищної ради повноважень, встановлених законодавством України у сфері соціального захисту населення. У відповідності до Положення про Відділ соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради саме на Відділ покладається обов'язок щодо забезпечення прав та соціальних гарантій мешканцям громади з питань надання послуг із соціальної підтримки населення. Визначення Вiддiлу соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради у якості належного Вiдповiдача цілком відповідає принципу субсидіарності, вказаному в п.2 ч.1 ст.82 Бюджетного кодексу України. Таким чином, зобов'язання по відшкодуванню Позивачу витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг жителям Нововодолазької селищної територіальної громади не можуть виникнути у Нововодолазької селищної ради.
З огляду на вищезазначене, Відповідач вважає, що Позивач не надав належних допустимих доказів щодо обов'язку Нововодолазької селищної ради відшкодовувати заборгованість за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення за період з 01.12.2021 року по 31.07.2022 року в сумі 38762,76 грн.
Третьою особою надані пояснення по справі (вх. № 14104 від 15.11.2022). В своїх поясненнях третя особа вказує, що позивач безпідставно вважає, що витрати за надання пільг з оплати зв'язку окремим категоріям громадян повинні відшкодовуватися виключно органами місцевого самоврядування. Вiддiл соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради відповідно до абзацу 9 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. N 117 приймає заяви від осіб, які мають право на пільги, та передає відповідному уповноваженому органу - Управлінню соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації (КОД ЄДРПОУ 03196541), що є структурним підрозділам з питань соціального захисту Харківської районної державної адміністрації. Вищевказаними нормативними актами передбачено повноваження виконавчих органів сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади виключно на приймання заяв з необхідними документами. Ведення обліку пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки, внесення до Реєстру відповідних уточнень в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги це повноваження уповноважених органів. Зокрема, у Нововодолазькій селищній територіальній громаді - повноваження Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації. Відтак, саме з Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Позивач має підписувати акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, відповідно звертатися до відповідного бюджету (обласного/paйoннoгo) для відшкодування зазначених витрат.
Також, третя особа зазначає, що Відділ соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради не зобов'язаний здійснювати розрахунки з АТ «Укртелеком» в особі Харківської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, в тому числі, за період з 01.12.2021 року по 31.07.2022 року. Жодним законодавчим актом України не передбачено, що відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку повинно здійснюватися з місцевих бюджетів територіальних громад. Натомість, видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (ст. 91 Бюджетного кодексу України). Крім того, відповідні повноваження на виконання ст. 91 Бюджетного кодексу України закріплено за структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (постанова Кабінету міністрів України від 24.12.2019 року № 1101; постанова Кабінету
Міністрів України від 29.01.2003 року № 117).
Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №12075 від 20.10.2022) в якій позивач не погоджується з правовою позицією відповідача щодо відсутності у Нововодолазької селищної ради обов'язку щодо відшкодування наданих позивачем пільг . Позивач зазначає, що згідно із п.20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за пільговий зв'язок окремим категорій громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів. Згідно п. 3 Положення структурні підрозділи з питань соціального захисту населення : організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою «1 - пільга», в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою «1 - допомога», в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Разом з тим, згідно абзацу 6 п. 4 Постанови на Міністерство соціальної політики покладено обов'язок подавати інформацію, що міститься в Реєстрі, центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для забезпечення надання пільг особам, які мають на них право, з дотриманням вимог Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».
З урахуванням положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», враховуючи віднесення Бюджетним кодексом України видатків на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів, а також відсутність Закону, яким передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян, Позивач вважає, що відповідачем за заявленими АТ «Укртелеком» вимогами має виступати саме Нововодолазька селищна рада.
Позивач вважає, що згідно норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Відділ соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради не має права та підстав всупереч рішенням Нововодолазької ради обліковувати чи відшкодовувати надані позивачем пільги. Позивач не вбачає зв'язку між неможливістю відшкодування заявлених до відшкодування витрат АТ «Укртелеком» Нововодолазькою селищною радою та наданням статусу юридичної особи Відділу соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради, на що посилається відповідач у відзиві на позовну заяву. Видатки з фінансування пільг з наданням послуг зв'язку за змістом ст.ст.82, 83 Бюджетного кодексу України відносяться до видатків бюджету місцевого самоврядування. Ухилення від відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку із наданням послуг пільговій категорії споживачів, які зареєстровані на території Нововодолазької територіальної громади, є фактичним примушенням позивача всупереч ч.1 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України до безплатного надання таких послуг (фінансування їх за рахунок власних коштів) або до відмови/обмежені у надані таких послуг пільговій категорії населення, що не відповідає ст.3 Конституції України, заважаючи на чинність законів, якими ці пільги запроваджені та гарантуються.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 08.02.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором електронних комунікацій, який надає електронні комунікаційні (телекомунікаційні) послуги споживачам у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України (нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Акціонерне товариство "Укртелеком" як оператор телекомунікацій надає послуги зв'язку споживачам на підставі публічного договору, тому між сторонами склались правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.
При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах Позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - в силу закону, зобов'язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.
Згідно норм Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства», громадянам, які мають встановлені законодавством України пільги з оплати послуг зв'язку, електронні комунікаційні (телекомунікаційні) послуги надаються на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 85, п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України витрати на пільги з послуг зв'язку віднесено до видатків місцевих бюджетів.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України одним з основних принципів Бюджетної системи України є принцип самостійності, відповідно до змісту якого Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави.
Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
З 01.01.2021 було внесено зміни до Бюджетного кодексу України, відповідно до яких розмежовано склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (ст. 64) та складу доходів загального фонду районних бюджетів (ст. 64-1).
В результаті таких змін територіальні громади отримали фінансову незалежність від районних бюджетів та перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.
Згідно Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014. № 333-р адміністративно-територіальною одиницею базового рівня є громади.
Відповідно до принципу субсидіарності бюджетної системи України, розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача (п. 7 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Згідно ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. При цьому державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Частиною 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
В силу положень Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» представницьким органом місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі ОТГ.
Згідно розпорядження Кабінету Мністрів України від 12.06.2020 № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» адміністративним центром Нововодолазької ОТГ визначено смт. Нова Водолага.
Відтак, представницьким органом Нововодолазької ОТГ є Нововодолазької селищна рада.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 1 ст. 61 зазначеного Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.
Нормами ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Частиною 4 ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Виходячи з системного аналізу положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» саме представницький орган місцевого самоврядування є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв'язку за рахунок коштів місцевого бюджету.
Фінансування пільг з оплати послуг зв'язку за рахунок місцевих бюджетів передбачено, також, наказом Міністерства соціальної політики України від 14.05.18 №688 «Про затвердження Типового переліку бюджетних програм і результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Соціальний захист та соціальне забезпечення».
У листі від 19.07.2022 № 09010-03-6/15533 (копія додається) Міністерство фінансів України наголосило на тому, що оскільки витрати за надання пільг з оплати зв'язку окремим категоріям громадян включено до визначених ст. 91 Бюджетного кодексу України видатків місцевих бюджетів, їх відшкодування повинно здійснюватися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.
З огляду на викладене, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню Нововодолазької селищної ради послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок видатків з місцевого бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.12.2021 по 31.07.2022 ( включно) позивачем надано послуги електронні комунікаційні (телекомунікаційні) на пільгових умовах громадянам Нововодолазької селищної ради, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати на загальну суму 38762,76 грн. (копії розрахунків видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за грудень 2021-липень 2022 додані позивачем).
Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв'язку (відомості про витрати, понесені в наслідок надання пільг окремим категоріям громадян у минулому місяці) для отримання компенсації вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян, за грудень 2021 - липень 2022 (включно), а також акти звіряння розрахунків станом на 01.01.2022, 01.02.2022, 01.06.2022, 01.07.2022 та на 01.08.2022 були направлені позивачем на адресу Нововодолазької селищної ради на паперових носіях, що підтверджується доданими копіями листів з доказами їх вручення відповідачу.
Відповідно до частин 1, 3 статті Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві за місцем його проживання згідно з пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Категорії громадян, яким надано пільги з оплати послуг зв'язку, визначені Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства», «Про прокуратуру».
Положеннями вказаних нормативно-правових актів, зокрема, встановлено право фізичних осіб, які мають визначений законами соціальний статус на отримання послуг зв'язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов'язок провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.
Як визначено п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на пільги з послуг зв'язку.
Отже, вищевказаною нормою визначено, що до видатків місцевих бюджетів належать видатки на пільги з послуг зв'язку громадянам, на яких поширюються такі пільги відповідно до законів України.
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 року № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Ст. 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи ані відповідачем ані третьою особою не висловлено жодних заперечень з приводу отримання чи неотримання зазначених листів позивача, не подано заперечень щодо розрахунків позивача стосовно видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат. Будь-яких зауважень, претензій щодо нарахованих сум матеріали справи, також, не містять. Доказів того, що зазначені в розрахунках суми не відповідають фактично наданим послугам, суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не було наведено у відзиві жодного доводу, який може свідчити про надання АТ "Укртелеком" недостовірних даних про громадян, яким надавались пільгові послуги.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем були підписані акти звіряння розрахунків за надані послуги.
При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, які він висловив в судовому засіданні, стосовно того, що з 01.10.2019 виключено пункт 12 Положення про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003 №117, на основі якого складено Акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за формою "3-пільга", оскільки, такі акти підписані з боку відповідача без зауважень, а складання цих актів за шаблоном форми, яка була актуальною не спростовує самого факту надання позивачем послуг.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Нормами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника виконати зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Направлення відповідачу Розрахунків видатків, в яких зазначена вартість послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, є вимогою позивача про оплату в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та підставою для виконання зобов'язання відповідачем.
З метою вирішення питання сплати заборгованості у досудовому порядку на адресу відповідача була направлена претензія від 19.07.2022 № 63С000/12-131 на суму 34269,40 грн. (за період 01.12.2021-30.06.2022.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Інших судових витрат заявлено не було.
Враховуючи викладене та керуючись статтями Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Нововодолазької селищної ради (63202, Харківська область, Харківський район, смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 14, код ЄДРПОУ 04397997) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення за період з 01.12.2021-31.07.2022 (включно) у сумі 38 762,76 грн. та 2481,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766).
Відповідач - Нововодолазька селищна рада (63202, Харківська область, Харківський район, смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 14, код ЄДРПОУ 04397997).
Третя особа - Відділ Соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради ((63202, Харківська область, Харківський район, смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 14, код ЄДРПОУ 43998585).
Повне рішення складено "15" лютого 2023 р.
Суддя С.А. Прохоров