79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.02.2023 Справа № 914/1097/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович розглянув матеріали
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Куляса Ореста Йосифовича, Львівська область, Яворівський район, с. Шегині,
предмет позову: стягнення 5 250,36 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань по договору на розподіл природного газу,
за участю представників:
позивача: Мороз Інна Іванівна,
відповідача: Петик Михайло Іванович,
1. ПРОЦЕС
1.1. Ухвалою суду від 06.06.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Фізичної особи - підприємця Куляса Ореста Йосифовича про стягнення 5 250,36 грн правилами спрощеного провадження. Ухвала суду надіслана сторонам засобами поштового зв'язку відповідачу та на електронну адресу позивача. Конверт, адресований відповідачу, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Ухвалою суду від 04.08.2022 вирішено здійснювати подальший розгляд справи № 914/1097/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.09.2022.
1.2. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.3. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, позивачем 14.10.2022 відповідь на відзив.
1.4. У судовому засіданні 02.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Хід судових засідань відображено в протоколах судових засідань та в ухвалах суду.
1.5. У судовому засіданні 15.02.2023 за участю представників обох сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Позивач стверджує, що відповідач не в повному обсязі оплатив за послуги з розподілу природного газу за період з вересня 2021 по квітень 2022, у зв'язку з чим у нього обліковується заборгованість в сумі 4 468,91 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача 4 468,91 грн основного боргу, 51,69 грн 3 % річних, 308,66 грн пені, 421,10 грн інфляційних втрат.
2.2. Відповідач заперечує стосовно задоволення позовних вимог, стверджує, що жодних послуг у вказаний період від позивача не отримував, адже відповідно до акта на припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв від 30.07.2021 газопостачання на об'єкті відповідача припинено, а також припинено розподіл природного газу: закрито і опломбовано кран. Також вважає, що припинення газопостачання представниками позивача відбулося незаконно, відновлення газопостачання не відбулося. Крім цього, стверджує, що заплатив а транспортування газу з серпня 2021 на два роки вперед, що потужностей на 2022 не замовляв.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Відповідачем підписано заяву-приєднання № 0942613DPNEP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу та приєднався до договору № 0942613DPNEP016. Типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498.
3.2. Додатком № 4 до типового договору розподілу природного газу є «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача».
3.3. Позивачем складено та підписано такі акти: від 30.09.2021 на суму 654,79 грн, від 31.10.2021 на суму 654,79 грн, від 30.11.2021 на суму 654,79 грн, від 31.12.2021 на суму 654,79 грн, від 31.01.2022 на суму 626,12 грн, від 28.02.2022 на суму 626,15 грн, від 31.03.2022 на суму 626,12 грн, від 30.04.2022 на суму 626,12 грн, тобто, на загальну суму 5 123,70 грн. Такі акти не підписані відповідачем, проте, відповідно до описів вкладення у цінний лист від 10.05.2022 та відповідно до фіскального чеку від 10.05.2022 надсилались відповідачу.
3.4. Відповідно до акта від 30.07.2021 на припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв на підставі заяви споживача припинено газопостачання та припинено розподіл природного газу. У той же день складено акт про порушення № 415, виявлено порушення - пропущення строку періодичної повірки, припинено подачу газу шляхом перекриття вхідного крану та опломбування. Сторони визнають обставину, що такий акт про порушення був складений помилково та правових наслідків не створював.
3.5. Відповідно до акта контрольного огляду вузла обліку від 22.09.2022 перевірено дотримання правил споживання природного газу, встановлено, що вхідний кран перекрито та опломбовано полімерною пломбою 36856225.
3.6. В актах за 2021 рік зазначено, що оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу, а споживач (підприємець Куляс О.Й.) прийняв їх, відповідно до величини замовленої потужності об'єктів споживача за поточний місяць та дорівнює 324,8 м куб. Тариф на послуги з розподілу природного газу 1,68 грн за 1 м куб. на місяць.
3.7. По актах за 2022 рік до оплати нараховано 521,77 грн, а з ПДВ 626,12 грн, оскільки тариф на послуги з розподілу природного газу 1,69 грн за 1 м куб. на місяць, а величина замовленої потужності об'єктів споживача за поточний місяць становила 308,74 м куб.
3.8. Позивачем також складено рахунки на оплату за вересень, жовтень, листопад, грудень 2021, січень - квітень 2022.
3.9. Відповідачем долучено рахунок на оплату Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за жовтень 2021 та акти приймання - передачі природного газу щодо об'єму розподіленого природного газу за липень, вересень, жовтень, листопад 2021.
3.10. Відповідно до листа позивача від 27.09.2022 позивач відмовив у врахуванні листа відповідача від 13.09.2022 про зменшення замовленої потужності до 0 куб. до кінця 2022 року, оскільки повідомлення про такі зміни споживач може подавати до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому, а не на поточний рік.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
4.2. Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з розподілу природного газу.
4.3. Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
4.4. Як передбачено статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
4.5. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (надалі по тексту - Кодексу ГРМ) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи; доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
4.6. Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
4.7. Отже, з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.
4.8. Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском. Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).
4.9. Згідно з обставинами справи споживач підключений до системи газопостачання на підставі заяви № 0942613DPNEP016 від 01.01.2016. Щодо наявності акта від 30.07.2021 на припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв, то враховуючи помилкове складення акта про порушення від 30.07.2021, що визнають обидві сторони, такий акт також фактично не спричинив жодних наслідків. Разом з тим споживач стосовно відновлення газопостачання до позивача не звертався, тому газопостачання з того часу не відновлено, що також визнано сторонами і викладено у письмовому поясненні майстра Самбірського відділення АТ «Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 19.01.2023.
4.10. Суд зауважує, що відповідно до акта про припинення газопостачання від 30.07.2021 газопостачання припинено з підстав подання споживачем або його постачальником письмової заяви про припинення газопостачання, а розподіл природного газу припинено у спосіб закриття і опломбування крану. Відповідно до акта про припинення (обмеження) від газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури від 20.05.2022 у зв'язку з витоком газу вхідний кран опломбовано пломбою з тавром 36856225. Відповідач заперечує вказані в обох актах підстави припинення газопостачання та пломбування вхідного крана, стверджує, що газопостачання має бути відновлено не за його заявою, а постачальником, припинення газопостачання не забезпечувало відповідачу можливість в будь-який час споживати природний газ, тому підстав для нарахування споживачу плати за послуги розподілу природного газу немає. Одночасно відповідач стверджує про чинність договору на постачання газу на 2022.
4.11. Аналізуючи заперечення відповідача, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ у випадку припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу таке не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача. Жодної із передбачених вказаним пунктом підстав, у тому числі розірвання договору чи внесення змін до заяви-приєднання, відповідачем не вчинялося.
4.12. Позицію стосовно наявності обов'язку споживача оплачувати послуги з розподілу природного газу висловлено Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20: «Враховуючи, що у справі встановлено наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов'язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу».
4.13. У матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача стосовно зміни потужності на 2021 чи 2022 рік у передбаченому законом порядку. Згідно з абзацом шостим пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року. Лист від 13.09.2022 стосовно зміни потужності до кінця 2022 не відповідає правилам, передбаченим абз. 10 п. 2 гл. 6 р. 6 Кодексу ГРМ. Суд зауважує, що механічного відключення об'єкта споживача від газопостачання не відбулося. Відсутні також докази припинення послуги розподілу природного газу, як це передбачено главою 7 розділу VI Кодексу ГРМ, у спірний період (вересень 2021 - квітень 2022), чи докази розірвання договору.
4.14. Враховуючи зазначене, вказані в актах від 30.07.2021 та від 20.05.2022 припинення постачання природного газу та опломбування вхідного крану не звільняє відповідача від обов'язку оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу. Щодо підстав таких припинень, з якими не погоджується відповідач, то суд звертає увагу на межі розгляду справи, які становлять підстави та предмет позову, і якими в цій справі є нарахування постачальником плати за послуги розподілу газу за період з вересня 2021 по квітень 2022 і стягнення такої з відповідача. Натомість відповідач зустрічних позовних вимог щодо визнання незаконними актів про припинення газопостачання, щодо оскарження дій постачальника у спірний період чи щодо стягнення заподіяних збитків. Враховуючи відсутність доказів оскарження чи визнання незаконними актів про припинення газопостачання, виходячи з підстав позову у цій справі, враховуючи відсутність заявлених зустрічних позовних вимог відповідача у цій справі, суд не виходить за межі позовних вимог і вирішує спір, ініційований позивачем, для розгляду якого необхідно встановити наявність чи відсутність підстав здійснення споживачем оплати послуг з розподілу природного газу. Тому зазначені відповідачем заперечення не спростовують підстав позову.
4.15. Як стверджує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, згідно з принципами диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами (зокрема, і щодо подання зустрічного позову), несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання (частина перша та друга статті 11, частини перша - третя статті 10 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; пункти 4 і 5 частини третьої статті 2, частини перша - четверта статті 12, частини перша та третя статті 13 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року). Водночас суд зазначає, що незалежно від результатів вирішення спору в цій справі, споживач, вважаючи триваючий характер порушення свої прав, не позбавлений права їх судового захисту із самостійними підставами та предметом позову у визначеному законодавством порядку.
4.16. Щодо посилання відповідача на приписи абз. 4 п. 9 гл. 6 р. VI Кодексу ГРМ (якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи Оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок Оператора ГРМ), то в спірній ситуації припинення розподілу природного газу не здійснювалось у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, що звільняло б споживача від нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу. Тому доводи відповідача в цій частині підстав позову також не спростовують.
4.17. Кодексом ГРМ передбачено «Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу» (глава 6 розділу VI): надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
4.18. Відповідно до п. 6.6 типового договору (надалі по тексту рішення - договір) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
4.19. Так, акти наданих послуг, долучені позивачем, не підписані споживачем, а підписані лише однією стороною - позивачем. Докази вручення відповідачу щомісяця актів наданих послуг у справі відсутні. Проте, такі акти були надіслані відповідачу у травні 2022, що підтверджується доказами надіслання та не спростовано відповідачем. Тому з урахуванням зазначених вище норм Кодексу ГРМ та договору у відповідача було 2 дні з дня їх отримання для їх підписання і повернення позивачу або ж надання мотивованої відповіді про відмову від їх підписання. Натомість, жодних відповідей, зауважень, заперечень щодо актів відповідачем не було висловлено та не повідомлено позивачу, докази протилежного відсутні.
4.20. Крім цього, договором визначено строк остаточних розрахунків: за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Більше того, непідписання актів відповідач не визначає як підставу заперечення позовних вимог. Крім цього, формальне недотримання вимог щодо підписання актів наданих послуг не може бути єдиною підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулася.
4.21. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.22. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
4.23. Враховуючи вказане, суд зазначає, що відповідач вважається таким, що прострочував виконання зобов'язань по оплаті послуги з розподілу природного газу за кожен окремий місяць, з 11 числа місяця, наступного за звітним, а не з першого числа місяця, як вказував позивач у позовній заяві.
4.24. Щодо сум, нарахованих за послугу з розподілу газу, суд зазначає, що порядок розрахунку вартості послуги розподілу природного газу регламентований Кодексом газорозподільних систем. Так, відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
4.25. Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
4.26. Згідно абз. 10 п. 2 Глави 6 розділу VI Кодексу, споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
4.27. Проте, як встановлено вище, відповідач заявки на величину річної замовленої потужності на 2021-2022 роки не подавав, тому розрахунок величини замовленої річної потужності було здійснено позивачем на підставі фактичного обсягу споживання природного газу відповідачем впродовж газового року, що передував розрахунковим 2021-2022 рокам.
4.28. Враховуючи, що оператор ГРМ відповідно до абзацу 13 Глави 6 Розділу VI Кодексу визначає річну замовлену потужність об'єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року, обсяг річної замовленої потужності на 2021 рік склав 3897,57 куб. м, а на 2022 рік склав 3 704,93 куб. м.
4.29. Позивачу постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2776 від 30.12.2020 затверджено тариф на розподіл природного газу на 2021 рік в розмірі 1,68 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), а постановою № 2759 від 22.12.2021 затверджено тариф на розподіл природного газу на 2022 рік в розмірі 1,69 грн за 1 м3 на місяць.
4.30. Відповідно до матеріалів справи по актах надання послуг за 2021 рік до оплати вказано 545,66 грн за місяць, а з урахуванням ПДВ 654,79 грн, що математично відповідає формулі: 324,8 *1,68 = 545,66 грн. По актах за 2022 рік до оплати нараховано 521,77 грн, а з ПДВ 626,12 грн, оскільки тариф на послуги з розподілу природного газу 1,69 грн за 1 м. куб. на місяць, а величина замовленої потужності об'єктів споживача за поточний місяць становила 308,74 м. куб. Тому математичний розрахунок і отримання 626,12 грн є обґрунтованим.
4.31. Враховуючи наведене, сума основного боргу 4 468,91 грн підлягає задоволенню.
4.32. Крім стягнення основного боргу, позивачем заявлено до стягнення також 51,69 грн 3 % річних, 308,66 грн пені, 421,10 грн інфляційних втрат. Разом з тим відповідно до клопотання від 13.12.2022 позивач підтримує штрафні санкції у розмірі 36,78 грн 3 % річних, 216,02 грн пені, 355,52 грн інфляційних втрат. Заяв про вменшення позовних вимог позивачем не подавалось.
4.33. Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.34. При здійсненні перерахунку інфляційних втрат суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
4.35. Крім того, суд враховує правові висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, викладені у пункті 25 мотивувальної частини цієї постанови, про те, що якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова нараховується в залежності від математичного округлення часу прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
4.36. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум із урахуванням періодів виникнення прострочення, зазначених позивачем у поясненнях від 13.12.2022, та встановлених судом у п. 4.23 рішення, суд зазначає, що 3 % річних становлять 36,78 грн, а інфляційні втрати - 276,75 грн.
4.37. Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
4.38. Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
4.39. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
4.40. Здійснивши перерахунок пені за періоди, вказані позивачем у поясненнях від 13.12.2022, суд зазначає, що пеня становить 216,02 грн.
4.41. Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у таких розмірах: 4 468,91 грн основного боргу, 36,78 грн 3 % річних, 216,02 грн пені, 276,75 грн інфляційних втрат. Відповідно у задоволенні вимог про стягнення 14,91 грн 3 % річних, 92,64 грн пені, 144,35 грн інфляційних втрат суд відмовляє.
4.42. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Куляса Ореста Йосифовича (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , 81321, Львівська обл., Яворівський район, с. Шегині) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи 03349039, 79039, місто Львів, вул. Золота, будинок 42) 4 468,91 грн основного боргу, 36,78 грн 3 % річних, 216,02 грн пені, 276,75 грн інфляційних втрат, 2 361,91 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 92,64 грн пені, 14,91 грн 3 % річних, 144,35 грн інфляційних втрат відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17.02.2023.
Суддя Матвіїв Р.І.