вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
15 лютого 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1562/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К., розглянув справу
за позовом керівника Новоукраїнської окружної прокуратури поданої в інтересах держави в особі:
позивача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;
позивача-2 - Кіровоградської обласної ради;
позивача-3 - Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області;
до:
відповідача-1 - «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради;
відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран»;
про визнання незаконним і скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору публічної закупівлі, зобов'язання припинити дії та звільнення земельних ділянок,
за участі:
- секретаря судового засідання - Ліподат Я.В.,
- представників: прокурора - Топонар Н.С. , позивача-3 - ОСОБА_1 , відповідача-1 - ОСОБА_2 , Ліщенюк Т.Л., відповідача-2 - ОСОБА_3 ,
та
28.10.2022 керівник Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Кіровоградської обласної ради та Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з позовом до Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран» про:
- визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, про визначення переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі «ДК 021:2015:77110000-4 - Послуги, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран»;
- визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладеного між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогран»;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран» припинити будь-які дії щодо земельних ділянок державної форми власності загальною площею 419,1273 га, а саме: земельної ділянки площею 9,6334 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9010; земельної ділянки площею 73,9849, кадастровий номер 3521783000:02:000:9011; земельної ділянки площею 13,9592 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9006; земельної ділянки площею 122,8423 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9012; земельної ділянки площею 61,3684 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9009; земельної ділянки площею 6,0622 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9007; земельної ділянки площею 89,31 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0376; земельної ділянки площею 29,718 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0375; земельної ділянки площею 6,8281 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9008; та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладений між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогран».
Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:
- позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави у бюджетних правовідносинах, оскільки Позивачі не вжили відповідні заходи для реагування на наявні порушення, які допущені при проведенні публічної закупівлі;
- відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» та Положення про Державну аудиторську службу України органи Державної аудиторської служби України здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у формі моніторингу, а тому належним державним органом у спірних правовідносинах є Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області;
- за змістом Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, а за статтею 122 Земельного кодексу України до його повноважень віднесене право на передачу у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у зв'язку з чим ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області є належним державним органом у спірних правовідносинах, які стосуються позовної вимоги із зобов'язання припинити дії та звільнення земельних ділянок;
- засновником Піщанобрідського професійного аграрного ліцею є Кіровоградська обласна рада, яка має право на контроль діяльності Ліцею, у тому числі використання майна, а тому Рада є належним державним органом у спірних правовідносинах;
- у Ліцею на праві постійного користування перебувають спірні земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва;
- 10.09.2021 Ліцей оголосив про проведення відкритих торгів з отримання послуг, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на цих земельних ділянках, з очікуваною вартістю 11735564 грн;
- у той же день Тендерний комітет Ліцею прийняв рішення, оформлене протоколом № 9, про затвердження Тендерної документації з процедури закупівлі та оприлюднив їх в електронній системі закупівель;
- 04.10.2021 Тендерний комітет прийняв рішення, оформлене протоколом № 17, про нову редакцію Тендерної документації та вказав, що предметом закупівлі є послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу;
- за змістом пункту 5.2. Тендерної документації Тендерний комітет визначив кваліфікаційні критерії учасників, серед яких, зокрема, необхідність надання: а) довідки про наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів) із зазначенням найменування, адреси, телефону замовника відповідно до такого договору, найменування предмета закупівлі, номера та дати договору; при цьому аналогічним договором в розумінні тендерної документації є договір надання послуг з обробітку земель; б) копій не менше одного аналогічного договору згідно з довідкою про досвід виконання аналогічного договору та накладних (актів приймання-передачі) чи іншого документа, що підтверджує фактичне його виконання, або позитивний відгук від замовника згідно виконаного аналогічного договору; в) довідки з відомостями, що учасник має відповідне обладнання та матеріально-технічну базу, в тому числі власні, орендовані тощо; г) документів, що підтверджують право власності та/або право користування на обладнання та матеріально-технічну базу щодо кожної одиниці техніки;
- учасниками торгів зареєструвалися Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-Н», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогран», Приватне підприємство «Агрохолдинг Афіна Паллада» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна»;
- за результатами розгляду тендерних пропозицій тендерний комітет відхилив пропозиції ТОВ «Нива» та ТОВ «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна», у зв'язку з чим торги провів між двома іншими учасниками - ТОВ «Агрогран» та ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада»;
- при проведенні торгів та визначенні з поміж його двох учасників переможцем ТОВ «Агрогран» Тендерний комітет допустив порушення положень статті 16 та абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки провів їх за участі ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада», який не відповідав кваліфікаційним критеріям, а саме наявності «досвіду виконання аналогічного за предметом договору» та «наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій»;
- зокрема, ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» подало у межах тендерної пропозиції на підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору договір № 345 від 14.09.2020, укладений з ТОВ «Ліара», предметом якого були послуги зі збирання кукурудзи на силос, але такі роботи за своїм характером та об'ємом не є тотожними наданню послуг з обробітку землі за повним циклом вирощування культур, оскільки в Тендерній документації були визначені відповідні етапи (цикли): внесення мінеральних добрив; перше дискування; оранка або глибоке рихлення; передпосівна культивація; культивація» посів з мінеральними добривами; внесення гербіцидів; боронування; міжрядна обробка; обробка посівів по фазах розвитку від хвороб, шкідників та бур'янів; прикореневе та зовнішньо-кореневе підживлення; збирання врожаю з подрібненням стебла; транспортування та зберігання врожаю; дискування після збирання врожаю; зяблевий обробіток ґрунту після збирання врожаю;
- поряд з цим ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» подало у межах тендерної пропозиції на підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій довідку про наявність відповідної сільськогосподарської техніки і вказало, що вона є його власністю, проте відповідних документів, які б підтверджували належність техніки йому на праві власності не надало; ненадання необхідних документів не відповідало вимогам пунктів 5.2.1. та 5.2.2. розділу ІІІ Тендерної документації, а тому такий учасник не відповідав наведеному кваліфікаційному критерію;
- безпосередньо проведення торгів між двома учасниками, один з яких не відповідав кваліфікаційним критеріям оцінки за Тендерною документацією, є недопустимим, оскільки у такому випадку у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» тендер повинен був автоматично відмінений, так як до оцінки не повинно допускатися менше двох пропозицій учасників (тобто лише одного учасника);
- не дивлячись на наявні порушення порядку проведення торгів тендерний комітет визнав ТОВ «Агрогран» їх переможцем та за наслідками цього уклав договір № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг;
- за наявних порушень рішення Тендерного комітету є незаконним та підлягає скасуванню, а через укладення договору за наслідками неправомірної процедури закупівлі він є недійсним на підставі частин 1, 2, 5 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України;
- між сторонами договору не складався акт приймання-передачі земельних ділянок про їх передачу ТОВ «Агрогран», а тому із застосуванням положень статті 391 Цивільного кодексу України землекористувач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним відповідного права землекористування і такий спосіб захисту, а саме припинення будь-яких дій щодо земельних ділянок та їх звільнення шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору, є достатнім і вичерпним для захисту порушених прав.
ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА-3
Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області позовні вимоги підтримав та вказав, що:
- при проведенні прилюдних торгів Ліцей у пункті 5 розділу ІІІ Тендерної документації визначив обов'язкові кваліфікаційні критерії, яким повинні відповідати учасники, а саме «наявність досвіду виконання не менше одного аналогічного договору з надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу» та «наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій»;
- для підтвердження відповідності таким критеріям учасники повинні надати передбачені Тендерною документацією документи;
- учасниками торгів зареєструвалися чотири суб'єкта господарської діяльності, два з яких не були допущені через невідповідність поданих документів вимогам Тендерної документації;
- безпосередньо торги проведені за участі інших двох учасників, один з яких не відповідав кваліфікаційним критеріям «наявності досвіду виконання аналогічного за предметом договору» та «наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій»;
- за наявної відповідності тендерної пропозиції Тендерній документації лише одного учасника (ТОВ «Агрогран») торги автоматично повинні були бути скасованими (відміненими) у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- оскільки укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, яка проведена з порушенням законодавства, рішення Тендерного комітету є незаконним, а договір підлягає визнанню недійсним;
- у межах наявних повноважень по контролю за державними закупівлями Держаудитслужбою проведений відповідний моніторинг закупівлі, за результатами якого 23.12.2021 складений висновок UА-2021-09-10-011800-с, в якому відображені допущені при закупівлі порушення законодавства та висунута вимога з їх усунення;
- постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 340/144/22 висновок Держаудитслужби визнаний протиправним та скасований з підстави невідповідності способу реагування на виявлені порушення діючому законодавству, але це не впливає на предмет спору у даній справі, оскільки нею не встановлені обставини законності проведеної закупівлі;
- скасування судом висновку ніяким чином не впливає на незаконність самої процедури закупівлі, оскільки висновок не знаходиться у ряду обов'язкових документів, які передували б визнанню незаконною самої процедури закупівлі;
- більш того судове рішення у справі № 340/144/22 не є преюдиційним по відношенню до факту наявних порушень при проведені процедури закупівлі;
- твердження ТОВ «Агрогран» про обов'язкове підтвердження порушень процедури державної закупівлі у межах адміністративного провадження шляхом притягнення винних осіб тендерного комітету до адміністративної відповідальності не ґрунтується на положеннях законодавства.
ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА-1
Піщанобрідський професійний аграрний ліцей позовні вимоги не визнав та вказав, що:
- за результатами державних закупівель Держаудитслужбою був сформований висновок від 20.12.2021 № UА-2021-12-10-000034, за змістом якого порушень не виявлено, а тому Прокурор не довів наявність підстав для скасування рішення Тендерного комітету;
- заявлення Прокурором позову в інтересах позивачів є неправомірним, оскільки вони не уповноважені на представлення інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема: Держаудитслужба позбавлена можливості самостійного звернення до суду з відповідними вимогами (про скасування рішення тендерного комітету); ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не повноважне здійснювати контроль земель, які перебувають у постійному користуванні; Кіровоградська обласна рада не приймала рішення про звернення до суду з позовом щодо реалізації власних повноважень зі спірних питань;
- Ліцей має право з надання послуг по вирощуванню, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції, а тому твердження Прокурора про приховування мети укладеного договору, як то укладення його з метою користування земельними ділянками ТОВ «Агрогран», не відповідають дійсності.
ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА-2
ТОВ «Агрогран» позовні вимоги не визнало та вказало, що:
- Прокурор при обґрунтуванні позовних вимог посилається на висновок Держаудитслужби, який у судовому порядку скасований, а тому є неналежним доказом порушень, виявлених у процедурі закупівлі; ця обставина, навпаки, підтверджує відсутність порушень при процедурі закупівлі;
- органи Держаудитслужби не уповноважені на самостійне звернення до суду з позовом про усунення порушень за виявлених ними у процедурах державних закупівель, а тому Прокурор неправомірно звернувся з позовом в інтересах такої особи;
- спірні земельні ділянки перебувають у користуванні Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, а тому головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не наділене правом на розпорядження ними;
- Кіровоградська обласна рада також не є належним позивачем у справі, оскільки рада не приймала колегіального рішення про звернення до суду з відповідним позовом;
- Прокурор не довів бездіяльність позивачів у самостійному реагуванні на наявність порушень при державній закупівлі, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом, а тому позов в їх інтересах є неправомірним;
- спірний договір укладений з метою замовлення Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм відповідних послуг, а тому твердження Прокурора про отримання земельних ділянок за наслідками такого договору у користування з метою вирощування власної сільськогосподарської продукції є необґрунтованими;
- його тендерна пропозиція відповідала Тендерній документації, а тому він правомірно визнаний Тендерним комітетом переможцем закупівлі;
- укладений за результатами закупівлі договір відповідає законодавству, підстави для визнання його недійсним відсутні; діюче законодавство також не передбачає можливості розірвання договору в односторонньому порядку;
- спірний договір є виконаним обома його сторонами, у зв'язку з чим відсутні сумніви у спричиненні шкоди державним інтересам;
- на час розгляду справи в суді земельні ділянки по завершенню циклу їх обробки за договором на подальше не обробляються, позовна вимога про їх повернення є необґрунтованою.
Ухвалою від 01.11.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв. У свою чергу, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та Кіровоградська обласна рада процесуальних заяв не подали, а тому розгляд справи проведений за наявними в ній матеріалами.
Підготовче провадження суд здійснив у засіданнях, які відбулися 07.12.2022, 11.01.2023 та 18.01.2023. Під час підготовчого провадження учасники справи подали деякі клопотання та заяви. Зокрема;
- 11.01.2023 Прокурор подав клопотання про часткове закриття провадження у справі, а саме в частині вимог про зобов'язання ТОВ «Агрогран» припинити будь-які дії щодо наведених земельних ділянок та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору № 15/11/21; клопотання він обґрунтував тим, що на час розгляду справи ТОВ «Агрогран» повністю звільнило земельні ділянки і ці дії вчинені після відкриття провадження у справі; на його думку, провадження у цій частині вимог підлягає закриттю за пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України;
- 17.01.2023 ТОВ «Агрогран» подало заяву про залишення позову без розгляду з обґрунтуванням відсутності у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повноважень на представництво інтересів держави в суді у спірних правовідносинах;
- 17.01.2023 ТОВ «Агрогран» подало заяву про залишення позову без розгляду з обґрунтуванням її відсутністю у Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області повноважень на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах;
- 17.01.2023 ТОВ «Агрогран» подало заяву про закриття провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 340/144/22 за позовом «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Агрогран» висновок Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України від 23.12.2021 № UA-2021-09-10-011800-с визнаний протиправним і скасований, а тому фактично ним захищені права Ліцею і встановлений факт відсутності порушень при проведенні закупівлі.
Суд прийняв клопотання про залишення позову без розгляду та розглянув їх перед початком розгляду справи по суті, оскільки вони фактично є частиною правової позиції ТОВ «Агрогран» щодо заявленого до нього позову та висловлення відповідних заперечень з прокурорського представництва.
За результатами розгляду суд відмовив у їх задоволенні, виходячи з того, що у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області наявні повноваження щодо управління земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які належать до державної власності, а Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.
Інші клопотання суд розглянув у межах розгляду справи по суті.
Розгляд справи по суті суд здійснив у судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2023. Суд розглянув справу без участі представників Позивача-1 та Позивача-2, оскільки вони в засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про судовий розгляд.
Згідно з Державними актами на право постійного користування земельною ділянкою: серія ЯЯ № 159156 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 131-132), серія ЯЯ № 159157 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 133-134), серія ЯЯ № 159152 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 135-136), серія ЯЯ № 159158 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 137-138), серія ЯЯ № 159155 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 139-140), серія ЯЯ № 159153 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 144-145), серія ЯЯ № 159154 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 146-147); та Витягами з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 268741384 від 03.08.2021 (т. 1, а.с. 141), № 9032018 від 06.09.2013 (т. 1, а.с. 142) у постійному користуванні «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради перебувають земельні ділянки: площею 9,6334 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9010; площею 73,9849, кадастровий номер 3521783000:02:000:9011; площею 13,9592 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9006; площею 122,8423 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9012; площею 61,3684 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9009; площею 6,0622 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9007; площею 6,8281 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9008; площею 89,31 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0376; площею 29,718 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0375.
Відповідно до роздруківки електронного оголошення про проведення відкритих торгів UА-2021-09-10-011800-с (т. 1, а.с. 66-68) від 10.09.2021 «Піщанобрідський професійний аграрний ліцей» Кіровоградської обласної ради у системі електронних закупівель «Прозоро» розмістив оголошення про проведення процедури закупівлі «послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу, код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»-77110000-4-послуги, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції».
Як слідує з Тендерної документації щодо процедури закупівлі на відкритих торгах (т. 1, а.с. 75-97):
- предметом закупівлі є послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи на площах 124,448 га та 294,6793 га (пункти 4.1., 4.2. розділу І);
- строк надання послуг - до 31.12.2022 (пункт 4.4. розділу І);
- учасники процедури закупівлі повинні надати документально підтверджену інформацію про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме (серед інших) про: наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) - наявність досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу (пункт 5.1. розділу І);
- для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям він повинен надати (з поміж іншого): довідку з відомостями, наявність відповідного обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власні, орендовані тощо та їх форму володіння (підпункт 1 пункту 5.2. розділу І); в підтвердження права власності або користування на обладнання та матеріально-технічну базу, які вказані у довідці, щодо кожної одиниці власного обладнання - виписку з балансу або інші реєстраційні документи, що підтверджують право власності; щодо кожної одиниці невласного обладнання - договір (договори) оренди, лізингу, надання послуг, спільного користування тощо (підпункт 2 пункту 5.2. розділу І); довідку про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів), яким є договорів надання послуг з обробітку земель (підпункт 4 пункту 5.2. розділу І); копію не менше одного аналогічного договору згідно довідки про досвід виконання аналогічного договору разом з підтвердженням цьому накладних, актів приймання-передачі, іншого документа або позитивний відгук від замовника за аналогічним договором (підпункт 5 пункту 5.2. розділу І);
- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки; єдиним критерієм оцінки є ціна (підпункти 1.1., 1.2. пункту 1 розділу V);
- формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме технічні помилки та описки (підпункт 2.1. пункту 2 розділу V);
- замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі у разі (серед іншого) якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (підпункт 4.1. пункту 4 розділу V);
- тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі (серед інших) подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій (підпункт 1.1. пункту 1 розділу VІ);
- замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі (підпункт 2.2. пункту 2 розділу VІ);
- істотними умовами договору є: предмет; ціна; місце поставки; строк дії договору (підпункт 4.2. пункту 4 розділу VІ).
Відповідно до Технічної специфікації, складної як додаток № 1 до Тендерної документації (т. 1, а.с. 98-99) замовлені послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи складаються з: внесення мінеральних добрив; перше дискування; оранка або глибоке рихлення; передпосівна культивація; культивація; посів з мінеральними добривами; внесення гербіцидів; боронування; міжрядна обробка; обробка посівів по фазах розвитку від хвороб, шкідників та бур'янів; прикореневе та зовнішньо-кореневе підживлення; збирання врожаю з подрібненням стебла; транспортування та зберігання врожаю; дискування після збирання врожаю; зяблевий обробіток ґрунту після збирання врожаю.
Із Протоколу розкриття тендерних пропозицій від 12.10.2021 (т. 1, а.с. 71) вбачається, що для участі у торгах тендерні пропозиції подали Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-Н», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогран», Приватне підприємство «Агрохолдинг Афіна Паллада» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна». За цим Протоколом тендерні пропозиції ТОВ «Нива-Н» та ТОВ «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна» відхилені, а пропозиції ТОВ «Агрогран» та ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» допущені до участі в аукціоні.
У межах тендерної пропозиції ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» серед інших документів подало довідку про наявність досвіду виконання аналогічного договору, договір № 345 від 104.09.2020 про надання послуг, відгук № 13/ДК від 07.10.2021, довідку про наявність матеріально-технічних засобів виробництва та видаткові накладні на придбання цих засобів.
Відповідно до довідки № 05 від 11.10.2021 (т. 2, а.с. 26) ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» в підтвердження досвіду виконання аналогічного договору вказало на наявність договору про надання послуг № 345 від 14.09.2020, укладеного з ТОВ «Ліара», як замовником послуг.
Як слідує із договору № 345 від 14.09.2020 та Специфікації, складеної у якості додатку № 1 до нього (т. 2, а.с. 27-30):
- він укладений між ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада», як виконавцем, та ТОВ «Ліара», як замовником, щодо надання послуг зі збирання кукурудзи на силос (пункт 1.1.);
- послугою є збирання кукурудзи на силос, на площі 30,5 га, на загальну вартість послуги 39650 грн (умови Специфікації).
У свою чергу, виконання ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» умов договору № 345 від 14.09.2020, підтверджене листом ТОВ «Ліара» № 13/ДК від 07.10.2021 (т. 2, а.с. 31), в якому зазначено, що він стосувався збирання кукурудзи на силос, виконаний якісно та оперативно.
З довідки ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» про наявність матеріально-технічної бази для надання послуг № 6 від 11.10.2021 (т. 2, а.с. 32-33) вбачається, що у його власності наявні: завантажувач сівалок, завантажувач сівалок ЗС-30, зернозавантажувач ЗМ-90, зерноочисна машина ОВС-25, каток 5ККШ-10Г, комбайн NEW HOLEND CR 9080, культиватор навісний КРНВ-5,6-04, культиватор причіпний, культиватор Універсал АК-11,6, культиватор універсальний, мульчував навісний несамохідний RM-400, оприскувач, плуг Lemken ЄвроДіамант 10 8+1 L100, плуг напівнавісний оборотний Diamant 11 7 + 1L100, плуг ПНБ 5,40, посівний комплекс Horsch Pronto 9 DC, протруйник Метакса, протруювач ПК-20, радіонавігаційний пристрій EZ-Guide 250, розкидувач міндобрив МВД 1000 ВВ, Камаз 35410 ВА2839 ВО, напівпричіп бортовий ОДАЗ ВА 5308 ХХ, причіп бортовий. Поряд з цим він користується на умовах оренди будівлею сільськогосподарського призначення з супутнім обладнанням для виконання вимог закупівлі.
Відповідно до видаткових накладних № 6 від 15.02.2019 (т. 2, а.с. 35), № 63 від 11.03.2020 (т. 2, а.с. 36), № 2 від 01.07.2020 (т. 2, а.с. 37), № 3 від 01.07.2020 (т. 2, а.с. 38) ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» придбало: завантажувач сівалок, завантажувач сівалок ЗС-30, зернозавантажувач ЗМ-90, зерноочисна машина ОВС-25, каток 5ККШ-10Г, комбайн NEW HOLEND CR 9080, культиватор навісний КРНВ-5,6-04, культиватор прицепний, культиватор Універсал АК-11,6, культиватор універсальний, мульчував навісний несамохідний RM-400, оприскувач, плуг Lemken ЄвроДіамант 10 8+1 L100, плуг напівнавісний оборотний Diamant 11 7 + 1L100, плуг ПНБ 5,40, посівний комплекс Horsch Pronto 9 DC, протруйник Метакса, протруювач ПК-20, радіонавігаційний пристрій EZ-Guide 250, розкидувач міндобрив МВД 1000 ВВ, Камаз 35410 ВА2839 ВО, напівпричіп бортовий ОДАЗ ВА 5308 ХХ, причіп бортовий; відповідно у ТОВ «Автогарант» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 .
Згідно з Оголошенням про проведення відкритих торгів від 12.10.2021 (т. 1, а.с. 66-68) в електронній системі закупівель здійснене відповідне оголошення за замовленими послугами з обробітку земель, в якому відображена дата аукціону - 01.11.2021, та очікувана вартість закупівлі - 11735564 грн.
Як слідує із Протоколу засідання тендерного комітету «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради № 23 від 03.11.2021 (т. 1, а.с. 64-65) за результатами проведеного 01.11.2021 електронного аукціону за замовленими послугами переможцем визначене ТОВ «Агрогран», а відповідно до Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (без номера і дати) (т. 1, а.с. 69-70) ціна тендерної пропозиції цього учасника склала 11693651,67 грн.
15.11.2021 за результатами торгів «Піщанобрідський професійний аграрний ліцей» Кіровоградської обласної ради, виступаючий у якості замовника, та ТОВ «Агрогран», як виконавець, уклали договір № 15/11/21 про надання послуг (т. 1, а.с. 121-126), за умовами якого:
- Виконавець зобов'язався власними силами, паливно-мастильними матеріалами, посівним матеріалами та добривом надати послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу (пункт 1.1.);
- земельні ділянки, на яких виконуються роботи, не передаються у користування та володіння Виконавця (пункт 1.4.);
- розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом надання послуги після збирання врожаю на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг та виставленого Виконавцем рахунка (пункт 4.2.);
- договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 (пункт 13.1.).
Відповідно до Технічного опису (т. 1, а.с. 127), як додатку № 1 до договору про надання послуг, послуги надаються на земельних ділянках площею 419,1273 га: земельна ділянка площею 124,448 га (с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області); земельна ділянка площею 294,6793 га (с. Любомирка Добровеличківського району Кіровоградської області).
23.12.2021 Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України в Полтавській області склав Висновок № UA-2021-09-10-011800-с про результати моніторингу процедури закупівлі послуг з обробітку земель, яка проведена «Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм» Кіровоградської обласної ради (т. 1, а.с. 110-116), в якому відобразив виявлені порушення, а саме абзацу 1 частини 16 статті 29 та абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що виявилися у допущенні до участі в аукціоні двох учасників, один з яких не відповідав належним критеріям, а тому аукціон повинен був бути відмінений.
Як слідує із постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 340/144/22 за позовом «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Агрогран» (т. 1, а.с. 193-197) висновок Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України від 23.12.2021 № UA-2021-09-10-011800-с визнаний протиправним і скасований.
Згідно зі Зведеним актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) до договору про надання послуг № 15/11/21 від 15.11.2021 (т. 2, а.с. 220), складеного між «Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм» Кіровоградської обласної та ТОВ «Агрогран», його сторони підтвердили виконання умов договору у повному обсязі на загальну суму 10425625 грн та відобразили результат послуг - зібрання та передачу кукурудзи у кількості 1626,8 тон.
Поряд з цим, відповідно до Складської квитанції на зерно № 63 від 03.11.2022 (т. 2, а.с. 144) «Піщанобрідський професійний аграрний ліцей» Кіровоградської обласної ради передав на зерновий склад - ТОВ «Зерновик» зібрану кукурудзу 3 класу врожаю 2022 року у заліковій вазі 1626800 кг.
За змістом листа «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради № 8 від 10.01.2023 (т. 2, а.с. 225) на земельних ділянках: площею 9,6334 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9010; площею 73,9849, кадастровий номер 3521783000:02:000:9011; площею 13,9592 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9006; площею 122,8423 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9012; площею 61,3684 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9009; площею 6,0622 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9007; площею 6,8281 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9008; площею 89,31 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0376; площею 29,718 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0375; ТОВ «Агрогран» не здійснює будь-якої діяльності, у тому числі у межах договору № 15/11/21 від 15.11.2021.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поряд з цим, Верховним Судом (у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) надані правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є:
- обов'язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу;
- недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом;
- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Отже, з огляду на викладене, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, з огляду на вказані правові положення та висновки Верховного Суду стосовно їх застосування, суд вважає, що:
- Прокурор у справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі повноважність Позивачів представляти інтереси держави у спірних правовідносинах та їх бездіяльність у виконанні наявних повноважень;
- бездіяльність Позивачів наявна у тому випадку, коли вони знали або повинні були знати про порушення інтересів держави, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
У спорі Прокурор визначив Позивачів у якості органів, які мали б здійснювати захист інтересів держави, а тому суд надає оцінку повноважності відповідного представництва кожного з них.
Відповідно до статті 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності у межах, визначених цим Кодексом.
Пункт 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначає Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Згідно з підпунктом 50 пункту 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Відповідним територіальним органом Держгеокадастру на території Кіровоградської області згідно з пунктом 1 «Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області», затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
У свою чергу, частина 4 статті 122 ЗК України до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів відносить передачу земельні ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Суд установив, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення є державною власністю, а тому уповноваженим органом щодо розпорядження ними є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у незалежності від того, що вони перебувають у постійному користуванні Ліцею. Перебування земельних ділянок у постійному користуванні є лише речовим правом на майно та не вказує на позбавлення їх власника відповідного права власності. У зв'язку з цим відповідні заперечення Ліцею є помилковими.
Листом за вих. № 12.53-63-3001вих-22 від 10.08.2022 (т. 1, а.с. 173-175) перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно укладення договору з надання послуг на земельних ділянках, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень та припинення зобов'язань.
У свою чергу, листом за вих. № 10-11-0.555-1992/2-22 від 17.08.2022 (т. 1, а.с. 176-177) ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило Прокурора про непроведення перевірок використання земельних ділянок Ліцеєм.
Як слідує з листа Новоукраїнської окружної прокуратури за вих. № 12.53-63-4251вих-22 від 21.10.2022 (т. 1, а.с. 201-202) Прокурор повідомив ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про звернення до суду в його інтересах стосовно оспорюваного договору та необхідності звільнення земельних ділянок.
З викладеного слідує, що Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. У зв'язку з цим, клопотання ТОВ «Агрогран» про залишення позову без розгляду є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
За змістом частини 2 статті 10 Закону про місцеве самоврядування обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Отже, Кіровоградська обласна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області області.
Положеннями абзацу 1 статті 17 названого Закону встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Поряд з цим за статтею 18-1 Закону про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
У свою чергу, положеннями пункту 3 частини 1 статті 44 Закону про місцеве самоврядування до повноважень обласних рад (які можуть також делегуватися відповідним місцевим державним адміністраціям) віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.
Стаття 43 Закону про місцеве самоврядування визначає випадки вирішення питань обласними радами виключно на пленарних засіданнях, але здійснення контролю за використанням фінансових ресурсів не віднесене до таких.
Таким чином, Кіровоградська обласна рада може бути позивачем в суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, у тому числі в питаннях ефективного використання фінансових ресурсів.
Зокрема, відповідно до пунктів 1.1. та 1.3. Статуту «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради (т. 1, а.с. 150-172) Ліцей є закладом освіти, об'єктом комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області. Його засновником являється Кіровоградська обласна рада.
У зв'язку з цим, Кіровоградська обласна рада, до повноважень якої віднесені вказані функції, як засновник Ліцею, має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель. При цьому твердження Ліцею про обов'язковість прийняття Кіровоградською обласною радою рішення про звернення до суду з позовом щодо реалізації власних повноважень зі спірних питань є помилковими.
Листом № 12.53-63-3151вих-22 від 18.08.2022 (т. 1, а.с. 198-200) перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Кіровоградської обласної ради з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень. Проте, Рада відповіді на лист не надала.
Як слідує з листа Новоукраїнської окружної прокуратури за вих. № 12.53-63-4250вих-22 від 21.10.2022 (т. 1, а.с. 207-208) Прокурор повідомив Раду про звернення до суду в її інтересах стосовно оспорюваної процедури державних закупівель.
З викладеного слідує, що Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Кіровоградської обласної ради.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
За змістом абзацу 1 статті 1 Закону про фінансовий контроль здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, статтею 5 Закону про фінансовий контроль встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції на час вирішення справи в суді, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631.
За основними положеннями названого Порядку:
- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),
- перевірка закупівель - це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об'єкта його права власності (пункт 2),
- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),
- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),
- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),
- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком» (пункт 27).
З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.
Більш того, листом за вих. № 002500-18/13496-2021 від 23.10.2021, адресованим Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, Державна аудиторська служба України зобов'язала відповідні Офіси та Управління реально та ефективно здійснювати захист інтересів держави у бюджетній сфері.
Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 Суди надали правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вони вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннями Закону України «Про державні закупівлі» може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.
За таких обставин заперечення Відповідачів щодо відсутності у Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області повноважень на представлення інтересів держави у спірних правовідносинах є необґрунтованими.
Листом за вих. № 12.53-63-2826вих-22 від 29.07.2022 (т. 1, а.с. 178-180) перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.
У свою чергу, листом за вих. № 201625-17/2115-2022 від 08.08.2022 (т. 1, а.с. 181-184) Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області повідомило Прокурора про відсутність у нього повноважень на самостійне звернення з позовом до суду.
Як слідує з листа Новоукраїнської окружної прокуратури за вих. № 12.53-63-4301вих-22 від 25.10.2022 (т. 1, а.с. 203-204) Прокурор повідомив Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про звернення до суду в його інтересах стосовно оспорюваної процедури державних закупівель.
З викладеного слідує, що Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області. У зв'язку з цим, клопотання ТОВ «Агрогран» про залишення позову без розгляду є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
Правові засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб територіальних громад встановлені положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції станом на час проведення оспорюваної процедури торгів.
Основними положеннями цього Закону, які впливають на вирішення спору, встановлено, що:
- метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (абзац 2 преамбули);
- до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, серед інших, юридичні особи, які є установами, що забезпечують потреби територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності ознаки, що юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів (підпункт 3 частини 1 статті 2);
- Закон застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень (підпункт 1 частини 1 статті 3);
- закупівлі здійснюються за принципами (серед інших): добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; об'єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі (частина 1 статті 5);
- закупівлі можуть здійснюватися (серед інших) шляхом застосування процедури відкритих торгів (частина 1 статті 13);
- замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (частина 1); замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю (частина 2); якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. (частина 3) (стаття 16);
- відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи; для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина 2) (стаття 20);
- тендерна документація оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель для загального доступу (частина 1); у тендерній документації зазначаються (серед інших) відомості про один або декілька кваліфікаційних критеріїв та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (частина 2) (стаття 22);
- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1); серед критеріїв оцінки є ціна (частина 3) (стаття 29);
- замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі (серед інших), якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону (частина 1) (стаття 31);
- тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій (підпункту 1 частини 2 статті 32);
- рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі (частина 1); замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі (частина 6 статті 33);
- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41);
- до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель; для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом; Тендерний комітет планує закупівлі, здійснює вибір процедури закупівлі, проводить процедури закупівель, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення (пункт 4 Розділу Х Прикінцеві та Перехідні положення).
Отже, за результатами аналізу вказаних правових положень суд висновує, що:
- для закупівлі замовник до 01.01.2022 мав право утворювати тендерний комітет;
- при проведенні закупівлі замовник установлює кваліфікаційні критерії для учасників та визначає перелік документів для підтвердження відповідності учасників таким критеріям;
- замовник вправі відхилити тендерну пропозицію у разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям та тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації;
- тендерний комітет повноважний приймати рішення як про відхилення тендерних пропозицій, так і визначення переможця торгів;
- рішення тендерного комітету оформлюються протоколом;
- тендер автоматично відміняється у разі подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій;
- за результатами торгів з переможцем замовник укладає договір, який повинен відповідати тендерній пропозиції.
У спорі суд установив, що визначення переможця торгів відбулося з-поміж двох учасників, а тому, з урахуванням тверджень Прокурора про невідповідність одного з учасників кваліфікаційним критеріям, необхідним є аналіз дотримання таким учасником вимог Тендерної документації у складі документів Тендерної пропозиції.
Так, як слідує з Тендерної документації Тендерний комітет серед критеріїв, яким повинні відповідати учасники, визначив «наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» та «наявність досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу». Для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям він висловив вимогу про надання певних документів.
У пункті 64 постанови від 10.11.2022 у справі № 914/1983/21 Верховний Суд констатував, що вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Отже, встановлення у Тендерній документації певних кваліфікаційних критеріїв та висунення вимоги про надання документів учасниками задля їх підтвердження відповідає законодавчим положенням.
Зокрема, учасник торгів - ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» подало у межах Тендерної пропозиції на підтвердження «наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» довідку про наявність відповідної сільськогосподарської техніки та будівлі сільськогосподарського призначення і вказало, що техніка є його власністю, а будівля - орендована. За змістом довідки в ній перелічені відповідні технічні засоби та техніка (перелік яких наведений в установчій частині).
Поряд з цим, ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» надало видаткові накладні № 6 від 15.02.2019, № 63 від 11.03.2020, № 2 від 01.07.2020 та № 3 від 01.07.2020, в яких відображено отримання від ТОВ «Автогарант» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 наведених у довідці технічних сільськогосподарських засобів та автомобільної техніки.
У накладних наявні реквізити, а саме: назва документа; дата складання; назва підприємства, від імені якої їх складено; зміст та обсяг господарської операції, у тому числі визначення ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» як покупця товару; підписи осіб, які їх підписали; печатки суб'єктів господарювання. При цьому в них відсутня інформація про посади та прізвища осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції та правильність її оформлення.
У постанові від 08.12.2021 у справі № 911/2574/18 Верховний Суд вказав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.
Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинний документ.
Стаття 9 цього Закону встановлює, що: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина 1); первинні документи можуть бути складені у паперовій та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2).
У вказаній постанові від 08.12.2021 у справі № 911/2574/18 та постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 Верховний Суд зробив висновок, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону та відображають реальні господарські операції.
Поряд з цим, за абзацом 5 тієї ж частини 2 статті 9 Закону неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, відсутність вказівок у накладних про посаду та прізвище осіб, які їх підписали, не є істотними недоліками, оскільки наявність підписів та печаток учасників безпосередньо ідентифікує суб'єктів господарської діяльності, які приймали участь у господарських операціях.
У накладних відсутня інформація про їх складення на підставі письмових договорів (правочинів), але ця обставина не впливає на сам факт здійсненої господарської операції.
Зокрема, відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У свою чергу, за частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 208 того ж Кодексу у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Проте, за змістом частини 1 статті 218 ЦК України недодержання письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом.
Таким чином, недодержання письмової форми правочинів щодо придбання ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» наведеного переліку майна не є підставою для визнання їх недійсними та сприйняття їх такими, що не відбулися фактично.
Положеннями статей 328 та 334 ЦК України визначені загальні умови набуття права власності та моменту переходу такого права до набувача. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328); право власності виникає у набувача майна за договором з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334).
Відтак, суд висновує, що за видатковими накладними № 6 від 15.02.2019, № 63 від 11.03.2020, № 2 від 01.07.2020 та № 3 від 01.07.2020 ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» набуло право власності на перелічене в них майно.
Водночас, за підпунктом 2 пункту 5.2. розділу І Тендерної документації в підтвердження права власності на обладнання та матеріально-технічну базу, які вказані у довідці, щодо кожної одиниці власного обладнання необхідно було подати виписку з балансу або інші реєстраційні документи, що підтверджують право власності.
Така вимога є доцільною та правомірною, оскільки набуття ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» права власності на майно у певний час, не вказує на його наявність станом на час подання документів у складі Тендерної пропозиції, оскільки допускається сумнів у його відсутності (продажу, знищенню тощо).
Проте, суд установив, що ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» не надало у складі Тендерної пропозиції виписки з балансу або інші реєстраційні документи, що підтверджують право власності, щодо кожної одиниці власного обладнання, вказаного у довідці № 06 від 11.10.2021. Відтак, ненадання цих документів не відповідало вимогам пункту 5.1. та підпункту 2 пункту 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації, а тому такий учасник не відповідав кваліфікаційному критерію - «наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій».
У складі Тендерної пропозиції ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» для підтвердження відповідності іншому критерію - «наявності досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу» надало довідку № 05 від 11.10.2021, договір № 345 від 14.09.2020 та лист № 13/ДК від 07.10.2021.
Попередньо суд нівів зміст цих документів та установив, що в них відображене надання ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» «послуг зі збирання кукурудзи на силос».
За загальновживаним значенням слово «збирати» означає «складати що-небудь докупи, в одне місце». У сільськогосподарському виробництві наближене до цього є словосполучення «збирати врожай», яке означає сукупність робіт на завершальній стадії землеробства; включає збір врожаю, доставку його до місця післязбиральної обробки, саму післязбиральну обробку, доставку врожаю в місця зберігання або продажу.
Проте, у Тендерній документації замовлені послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи складаються з: внесення мінеральних добрив; перше дискування; оранка або глибоке рихлення; передпосівна культивація; культивація» посів з мінеральними добривами; внесення гербіцидів; боронування; міжрядна обробка; обробка посівів по фазах розвитку від хвороб, шкідників та бур'янів; прикореневе та зовнішньо-кореневе підживлення; збирання врожаю з подрібненням стебла; транспортування та зберігання врожаю; дискування після збирання врожаю; зяблевий обробіток ґрунту після збирання врожаю.
З наведеного вбачається значна та принципова різниця між об'ємом робіт, які здійснюються в обох випадках послуг, а тому суд виснує, що «збирання кукурудзи на силос» не є тотожним «обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи».
Таким чином, ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» не надало до Тендерної пропозиції належні документи, які підтверджували б виконання аналогічного договору, та ця обставина не відповідала вимогам пункту 5.1. та підпункту 5 пункту 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації, а тому такий учасник не відповідав кваліфікаційному критерію - «наявності досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу».
Окреслені обставини та правові положення вказують на невідповідність ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» кваліфікаційними критеріям, наявність яких є обов'язковою на підставі частини 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 5.1. та підпунктів 2. 5 пункту 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації.
У свою чергу, при правильному та належному застосуванню наведених правових положень, наданні вірної оцінки відсутності необхідних документів у ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада» для участі у закупівлі та його невідповідності кваліфікаційним критеріям, Тендерний комітет мав відхилити тендерну пропозицію на підставі частини 1 стаття 31 того ж Закону. Проте, Тендерний комітет помилково визначив цього учасника таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, та допустив його до участі у торгах, чим надав можливість прийняти участь у них фактично неналежному учаснику.
Участь у торгах неналежного учасника спотворила визначені частиною 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципи закупівлі: добросовісної конкуренції серед учасників та об'єктивного і неупередженого визначення переможця процедури закупівлі; оскільки надала можливість визначити переможця з поміж формальної участі у торгах двох учасників та забезпечила сам факт проведення торгів. Натомість, при належному виконанні Тендерним комітетом наведених правових приписів та недопущенні неналежного учасника до торгів, тендер автоматично був би відмінений електронною системою закупівель на підставі підпункту 1 частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки у торгах прийняв би участь лише один учасник.
Наявність викладених порушень при проведенні державних закупівель безпосередньо впливає на законність оспорюваного рішення Тендерного комітету, оформленого протоколом № 23 від 03.11.2021, та характеризує його таким, що не відповідає наведеним правовим положенням.
На такий висновок не впливає судове рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 340/144/22, оскільки воно не стосуються аналізу відповідності кваліфікаційним критеріям учасників торгів, а тому не є преюдиційним у цьому контексті. Безпосередньо скасування зробленого органом фінансового моніторингу висновку не є підставою для унеможливлення судового розгляду з наданням оцінки законності здійсненої процедури закупівлі, оскільки наявність самого висновку не є перепоною для судового захисту від порушень, які допущені при проведенні закупівлі. У зв'язку з цим, клопотання ТОВ «Агрогран» про закриття провадження у справі є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
Крім того, твердження ТОВ «Агрогран» про обов'язкове підтвердження порушень процедури державної закупівлі у межах адміністративного провадження шляхом притягнення винних осіб тендерного комітету до адміністративної відповідальності не ґрунтується на положеннях законодавства, а тому суд вважає їх помилковими.
Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції станом на час прийняття спірного рішення Тендерним комітетом) не встановлені спеціальні, окремі наслідки невідповідності такого рішення закону, а тому при вирішенні питання про застосування Прокурором належного способу захисту порушених суд застосовує загальні способи, які визначенні Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.
Використання у спірних правовідносинах ГК України пов'язана з предметом його регулювання.
Так, відповідно до статті 1 ГК України він визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Стаття 2 ГК України надає визначення учасників відносин у сфері господарювання: такими є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Відповідно до статті 3 ГК України: під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина 1); господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями; господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (частина 2); діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів (частина 3).
У спорі суд установив, що Ліцей є неприбутковим навчальним закладом, тобто являється негосподарюючим суб'єктом, та його діяльність із закупівлі послуг для вирощування кукурудзи у навчальних цілях не виходить за межі відповідної характеристики. У межах правовідносин із закупівлі послуг для забезпечення потреб діяльності Ліцею за державні кошти він фактично став учасником відносин у сфері господарювання, оскільки замовив послуги у суб'єкта господарської діяльності. Більш того, за наслідками оспорюваної процедури державних закупівель, Ліцей уклав з переможцем господарський договір.
Згідно з частиною 2 статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Проте, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, оскільки державна закупівля для Ліцею являлася процедурою для визначення надавача послуг (серед кількох учасників) з метою подальшого укладення з ним господарського договору та виникнення майново-господарських зобов'язань (відповідно до статті 175 ГК України), правовідносини щодо цієї процедури та укладення договору носять одночасно як господарський характер, так і являються майново-господарським зобов'язаннями, а тому регулюються як ГК України, так і ЦК України.
Частинами 1 та 2 статті 20 ГК України визначений обов'язок держави забезпечувати захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються, з-поміж іншого, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. При цьому частина 2 статті 20 ГК України надає можливість захисту прав та законних інтересів іншими способами, передбаченими законом.
Наведений спосіб захисту окреслений як «визнання недійсним акту» та він відрізняється від способу, який заявлений Прокурором - «визнання незаконним та скасування акту». Зокрема, у позовній заяві Прокурор при обранні наведеного способу захисту послався на положення статті 16 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з цим суд надає оцінку положенням цієї статті у контексті спірних правовідносин та можливості її застосування, з урахуванням частини 2 статті 20 ГК України щодо можливості захисту «іншим способом установленим законом».
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути (серед інших) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічний спосіб захисту наведений у статті 21 того ж Кодексу, за яким суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує права або інтереси.
Отже, за наслідками аналізу положень частини 2 статті 20 ГК України (щодо можливості захисту шляхом «визнання недійсним акту» та одночасно «іншим способом, установленим законом») та пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України (щодо можливості захисту шляхом «визнання незаконним та скасування акту») суд висновує, що обидва способи фактично є альтернативними, закон допускає їх одночасне застосування для урегулювання спорів, а сам вибір способу залежить лише від волі суб'єкта звернення до суду та не впливає на неможливість обрання лише одного з них.
Частинами 1 та 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що:
- держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання; такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача; якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (пункт 6.5),
- розглядаючи справу суд має з'ясувати чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором, чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 6.6),
- якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню; однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункт 6.7.).
Поряд з цим, у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 Суд зазначив, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
На підставі викладених правових положень слідує, що право прокурора/позивача на заявлення конкретної позовної вимоги повинне узгоджуватися із правильністю, належністю та ефективністю обраного способу захисту порушених прав.
Частина перша статті 162 ГПК України регламентує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої цієї ж статті позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї правової норми. Суд у пунктах 81, 83 та 86 вказав, що:
- предмет позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів,
- підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу,
- правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,
- саме на суд покладений обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відтак, обов'язком прокурора/позивача є самостійне визначення позовних вимог, наведення правових підстав позову, а обов'язком суду є надання правової кваліфікації відносинам сторін та правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.
Таким чином, Прокурор обрав спосіб захисту, який відповідає належному.
За таких обставин рішення Тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 є незаконним та підлягає скасуванню.
Суд попередньо вказав, що за результатами процедури закупівлі та визначення переможця замовник повинен укласти з ним договір про закупівлю (частина 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі»). Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Стаття 43 Закону України «Про публічні закупівлі» установлює випадки нікчемності договору про закупівлю. Зокрема, він є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Отже, за результатами проведених торгів та визначення переможця з ним укладається договір про закупівлю, а законом встановлені випадки нікчемності такого договору.
Під час розгляду справи, з огляду на докази, надані сторонами, суд не знайшов підстав для тверджень про нікчемність оспорюваного договору, а тому у питанні його недійсності підлягають застосуванню загальні норми щодо оспорюваних правочинів.
У спорі Прокурор вказав, що укладений договір закупівлі є недійсним на підставі положень частин 1, 2, 5 статті 203, статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України, а тому необхідним є їх наведення та аналіз.
Зокрема, за статтею 203 ЦК України (у контексті посилань Прокурора на невідповідність договору частинам 1, 2 та 5 статті 203): зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).
У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3).
Отже, за частинами 1 статей 203 та 215 ЦК України встановлені підстави недійсності правочину, а саме у випадку, коли його зміст не відповідає актам цивільного законодавства.
Відтак, оскільки за результатами проведення закупівель з переможцем укладається відповідних договір про закупівлю, тому укладення такого договору нерозривно пов'язане із відповідністю самої процедури закупівлі вимогам законодавства.
У спорі суд установив, що оспорюваний договір укладений на підставі рішення Тендерного комітету, яке не відповідало положенням діючого законодавства, а саме через неправомірність визначення переможця, у зв'язку з чим при його укладенні було допущено порушення пункту 5.1., підпунктів 2, 5 пункту 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації, частини 2 статті 16, пункту 1 частини 1 статті 31, пункту 1 частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі». Наявність цих порушень є наслідком недійсності договору за частиною 1 статті 203 та частиною 1 статті 215 ЦК України.
Водночас, суд вважає недоведеним твердження Прокурора в частині недійсності договору за частинами 2 та 5 статті 203 ЦК України, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.
Як слідує з пункту 3.2. Статуту «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради Ліцей є юридичною особою, права і обов'язки якої набуваються з дня державної реєстрації. А відповідно до пунктів 6.1. та 6.7.2. Статуту керівництво навчальним закладом здійснює директор, який повноважний укладати договори.
Відповідно до відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 60) Ліцей зареєстрований у Реєстрі та має відповідний код реєстрації - 20650438. Безпосередньо оспорюваний договір укладений від імені Ліцею його директоркою Ліщенюк Т.Л.
За таких обставин, директорка Ліцею при укладенні договору, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Аналіз умов договору, у тому числі його істотних умов, вказує на певний його предмет - надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу. Предмет фактично був реалізований у вирощуванні та зборі врожаю кукурудзи у кількості 1626800 кг та звільненні земельних ділянок надавачем послуг після його завершення.
Ці обставини та дії вказують на спрямування договору саме на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому твердження Прокурора про їх відсутність є помилковими.
Щодо вимог Прокурора про визнання договору недійсним за статтею 207 ГК України суд звертає увагу на скасування цієї статті Кодексу підпунктом 1 пункту 6 глави VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VІІІ від 06.02.2018. У зв'язку з цим відповідні посилання на неї являються необґрунтованими.
З наведеного суд висновує, що позовні вимоги в частині визнання договору недійсним за частиною 1 статті 203 та частиною 1 статті 215 ЦК України є правомірними та підлягають задоволенню, а вимоги в частині визнання цього договору недійсним за частинами 2 та 5 статті 203, частиною 1 статті 215 ЦК України та статті 207 ГПК України є неправомірними і задоволенню не підлягають.
Предметом позову у справі є також вимога про зобов'язання ТОВ «Агрогран» припинити будь-які дії щодо земельних ділянок, на яких здійснювалося надання послуг з обробітку, та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору.
Під час судового розгляду суд установив, що Зведеним актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг), Складською квитанції на зерно № 63 від 03.11.2022 та листом «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради № 8 від 10.01.2023 підтверджується факт виконання послуг у повному обсязі та звільнення земельних ділянок від обробітку.
У зв'язку з діями ТОВ «Агрогран» по звільненню земельних ділянок від обробітку Прокурор подав клопотання про закриття провадження у справі у цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
При вирішенні клопотання суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові від 19.02.2020 у справі № 910/7290/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надав правовий висновок стосовно застосування цієї статті та вказав, що:
- закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи;
- господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи; якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі;
- відсутність предмету спору до порушення провадження у справі зумовлює відмову у позові, а не закриття провадження у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 Суд надав висновок стосовно визначення предмета спору та його різницю з предметом позову. Так, він вказав, що:
- предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір;
- під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З наведеного суд висновує, що для вирішення питання закриття провадження у справі з підстави відсутності предмета спору в обов'язковому порядку підлягає дослідженню законність вимог щодо цього предмету.
Так, в обґрунтування заявленої вимоги Прокурор послався на положення статті 391 ЦК України. Зокрема, ця стаття надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави у відповідності до частини 1 статті 373 ЦК України, також є майном, а тому на правовідносин з її захисту розповсюджуються наведені положення статті 391 ЦК України.
Зокрема, елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 373 ЦК України); власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 ЦК України).
Поряд з цим, частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з частиною 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, та застосування інших, передбачених законом, способів.
У пункті 49 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2022 у справі № 5023/5567/12 (922/3714/20) суд надав висновки стосовно названих правових норм, за змістом яких передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).
Отже, наведені правові норми та висновки вказують на застосування статті 391 ЦК України у випадках, коли існують перешкоди у здійснені власником або користувачем права користування та розпорядження своїм майном.
У якості відповідного порушення права користування земельними ділянками Прокурор послався на їх використання ТОВ «Агрогран» у межах спірного договору.
Суд попередньо вже вказував, що предмет договору стосувався виконання сільськогосподарських робіт з обробітку земель, а не отриманню земельних ділянок у користування. Більш того, у пункті 1.4. договору сторони обумовили, що земельні ділянки, на яких виконуються роботи не передаються у користування та володіння виконавця. Проте, позовна вимога сформульована Прокурором таким чином, що вона фактично стосується упередження та унеможливлення виконання певних стадій робіт, які повинні були бути виконаними ТОВ «Агрогран» після збирання врожаю кукурудзи (і вони не були виконаними станом на час звернення до суду з позовом).
Таким чином, застосування статті 391 ЦК України до обставин виконання незавершених робіт на земельних ділянках у межах обов'язків за договором є допустимим.
Істотні умови договору взагалі вказують на те, що він, у незалежності від назви («про надання послуг»), має ознаки договору підряду. При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на приписи статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (за якими одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку) свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір підряду.
Так, у відповідності до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1).
Отже, основною ознакою договору підряду є передача підрядником результатів виконаних робіт замовнику, тобто матеріальний результат.
У свою чергу, статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Основною ознакою надання послуг є її споживання у процесі вчинення певної дії. Це означає, що послуга не матеріалізується.
Спірний договір передбачає перелік робіт, сукупність та послідовність яких направлена на матеріальний результат - вирощування кукурудзи, а тому назва договору, яка пов'язана із послугами, не впливає на сприйняття його як договору підряду.
З цього слідує, що у процесі виконання підрядних робіт ТОВ «Агрогран» після збирання врожаю (як матеріального результату договору) повинне було здійснити дискування та зяблевий обробіток ґрунту. Безпосередньо при зверненні Прокурора з позовом до суду збирання врожаю та наведені роботи не були виконані (збирання врожаю відбулося після заявлення позову). Відтак, станом на час звернення до суду ТОВ «Агрогран» мав можливість виконувати підрядні роботи на земельних ділянках, а тому предмет спору на той час існував. Таким чином, при виконанні договору ТОВ «Агрогран» хоча і не отримувало земельні ділянки у користування, але можливе здійснення робіт зі збору урожаю, дискуванню та зяблевого обробітку ґрунту на цих земельних ділянках, фактично існувало станом на час звернення Прокурора з позовом.
Водночас, під час судового розгляду справи ТОВ «Агрогран» вчинило дії зі збирання врожаю та привело земельні ділянки до стану, що існував на момент укладення договору, а тому предмет спору став відсутнім. При цьому між сторонами не залишилося невирішених питань щодо припинення дій на земельних ділянках і приведення їх до стану, який існував на момент укладення договору.
Викладене вказує на існування підстав для закриття провадження у справі у цій частині відповідно до пункт 2 частини 1 статті 231 ГПК України - у зв'язку з відсутністю предмета спору, та задоволення клопотання Прокурора.
За таких обставин, клопотання Прокурора підлягає задоволенню, а провадження у справі в цій частині - закриттю.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що:
- Прокурор, захищаючи інтереси держави, правомірно звернувся із позовом в інтересах Позивачів, які є належними державними органами у спірних правовідносинах;
- спірна закупівля проведена за участі двох учасників, один з яких не відповідав кваліфікаційним критеріям, а тому безпідставно був допущений до проведення торгів;
- участь у торгах неналежного учасника спотворила принципи закупівлі, оскільки надала можливість визначити переможця з-поміж формальної участі у торгах двох учасників та забезпечила лише сам факт проведення торгів;
- при належному виконанні правових положень та недопущенні до торгів учасника, який не відповідав кваліфікаційним критеріям, тендер автоматично був би відмінений, оскільки його проведення за участі лише одного учасника є недопустимим;
- визначення переможця торгів відбулося з порушенням пункту 5.1., підпунктів 2, 5 пункту 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації, частини 2 статті 16, пункту 1 частини 1 статті 31, пункту 1 частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому рішення про таке визначення є незаконним і підлягає скасуванню;
- укладений за результатами закупівлі договір є недійсним на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України, оскільки при його укладенні були допущенні наведені правові приписи;
- Ліцей, при укладенні договору, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, а його виконання вказує на спрямування договору саме на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, у зв'язку з чим вимоги Прокурора про недійсність договору на підставі частин 2, 5 статті 203 ЦК України є безпідставними;
- стаття 207 ГК України скасована Законом № 2275-VІІІ від 06.02.2018, а тому посилання Прокурора на невідповідність договору її положенням є необґрунтованими.
На підставі викладеного позовні вимоги в частині визнання незаконним і скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору за частиною 1 статті 203 та частиною 1 статті 215 ЦК України є правомірними і підлягають задоволенню. Натомість вимоги про визнання договору недійсним на підставі частин 2, 5 статті 203 ЦК України та статті 207 ГК України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судовими витратами у справі є витрати Прокурора на сплату судового збору у сумі 7443 грн, сплачені платіжним дорученням № 1707 від 24.10.2022, та складаються із судових витрат за кожною з немайнових вимог (по 2481 грн за кожною з них).
Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» вказує, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом). Частина 2 цієї х статті визначає, що судовий збір у такому випадку повертається повністю.
Отже, сплачений Прокурором судовий збір у сумі 2481 грн (за вимогою про вчинення дій) підлягає поверненню йому.
Пункт 1 частини 2 статті 129 ГПК України встановлює, що судовий збір покладається у разі задоволення позову на відповідача.
У справі суд установив, що спір фактично виник з вини «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради, як особи, Тендерний комітет якої прийняв неправомірне рішення, та який уклав оспорюваний договір, а тому судовий збір (в частині сплачених 4962 грн) покладається на нього.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 231, 238, 240 ГПК України,
1. У задоволенні клопотання ТОВ «Агрогран» про закриття провадження у справі відмовити.
2. Клопотання керівника Новоукраїнської окружної прокуратури про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Агрогран» припинити будь-які дії щодо земельних ділянок та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору, задовольнити.
3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог керівника Новоукраїнської окружної прокуратури про зобов'язання ТОВ «Агрогран» припинити будь-які дії щодо земельних ділянок та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору.
4. Позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету задовольнити.
5. Визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, про визначення переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі «ДК 021:2015:77110000-4 - Послуги, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран».
6. Позовні вимоги в частині визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 задовольнити частково.
7. Визнати недійсним договір № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладений між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогран», на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України.
8. В частині позову про визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 за частинами 2, 5 статті 203 ЦК України та статтею 207 ГК України у задоволенні позовних вимог відмовити.
9. Стягнути з «Піщанобрідського професійного аграрного ліцею» Кіровоградської обласної ради (розташованого за адресою: вул. Гагаріна, б. 66, м. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27030; ідентифікаційний код 35046520) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (розташованої за адресою: вул. Велика Пермська, б. 4 м. Кропивницький, 25006; ідентифікаційний код 02910025) - 4962 грн компенсації по сплаті судового збору.
10. Повернути Кіровоградській обласній прокуратурі 2481 грн сплаченого платіжним дорученням № 1707 від 24.10.2022 судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.02.2023
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення надіслати в електронній формі до Електронного кабінету керівнику Новоукраїнської окружної прокуратури, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, Північно-Східному офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, а також паперові копії на поштову адресу Кіровоградській обласній раді (25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану,1) та “Піщанобрідському професійному аграрному ліцею” Кіровоградської обласної ради (27037, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Піщаний Брід, вул. Незалежності, 1).