Справа № 510/134/22
Провадження № 2/510/564/23
06.02.23 року Ренійський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_3 , яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він та відповідач - діти спадкодавця, є спадкоємцями першої черги за законом. У встановлений законодавством строк не звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , однак позивач прийняв її в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Пізніше, 14.07.2021р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Златі Д.С. (ордер ОД № 669167 від 15.10.2021р.) направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а отже рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 05.10.2020р. Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 407, серія НОМЕР_1 ; свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , видане 16.09.1988р. відділом ЗАЦС м. Рені Одеської обл., актовий запис № 320, батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , серія ІV-ЖД № 442265; свідоцтво про народження ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 ; серії НОМЕР_2 від 24.07.1987 р.; свідоцтво про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_6 »; рішення Ренійського районного суду Одеської обл. від 10.12.2019р., цивільна справа № 510/833/19 про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та визнання за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; технічний паспорт на будинок садибного типу АДРЕСА_1 , загальна площа 49,8 кв.м., житлова площа 29,1 кв.м., підсобна площа 20,7 кв.м.; звіт про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Під час життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишила, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є її діти - сторони по справі.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, сторони не звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, позивач постійно проживав (був зареєстрований) разом із спадкодавцем, що підтверджується протоколом опитування ОСОБА_2 за її згодою відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 13.07.2021 р.
14.07.2021р. позивач звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті матері ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач як спадкоємець першої черги за законом, ніяких дій для прийняття спадщини не вчиняла.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, сторони у справі є спадкоємцями за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Відповідач ніяких дій для прийняття спадщини не вчиняла, не заперечує проти прийняття спадщини позивачем, про що свідчить її заява, яка долучена до матеріалів справи. Інших спадкоємців першої черги судом не встановлено.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно.
Позивачем у позові та під час розгляду справи не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідача.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1223, 1261, 1268, 1270, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності- задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін