Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
12.08.2010Справа №2-19/2989.2-2010
За позовом - Кримське Республіканське підприємство «Протизсувне управління» (98600, м.Ялта, вул.Горького, 30), м.Ялта АР Крим
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс - 2000» (98604, м.Ялта, вул.Халтуріна, 45), м.Ялта АР Крим
Про визнання недійсними договорів, стягнення 137732,18 грн. та спонукання до укладення договорів
За зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс - 2000» (98604, м.Ялта, вул.Халтуріна, 45), м.Ялта АР Крим
До відповідача - Кримське Республіканське підприємство «Протизсувне управління» (98600, м.Ялта, вул.Горького, 30), м.Ялта АР Крим
Про спонукання до укладення додаткових угод
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача - не зґявився
Від відповідача - Запорожец К.К., представник, довіреність № бн від 09.02.2010 р.
Суть спору:
Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до ТОВ «Барс 2000» з вимогами про визнання договору № 17/2 від 01.07.2002 р. та договору № 21/03 від 02.01.2003 р. недійсними, стягнення 137 732,18 грн. заборгованості та спонукання до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007 р., 12/07-Н від 15.06.2007 р., 12/07-В від 15.06.2007 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що передача позивачем відповідачу майна у безкоштовне користування не відповідає вимогам ст.203, 648 Цивільного кодексу України, а відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати вартість отриманого майна за цінами, які діють на момент відшкодування. Окрім того, на думку позивача відповідач повинен укласти з позивачем договір експлуатації берегозахисних споруд та договори про надання послуг по надводному та підводному нагляду берегоукріплювальних споруд.
Відповідач 03.06.2008 р. звернувся до господарського суду АР Крим із зустрічною позовною заявою від 02.06.2008 р. № 155 про спонукання КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткові угоди: до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами від 01.07.2002 р. у редакції ТОВ «Барс 2000» від 20.03.2008 р; до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 02.01.2003 р. у редакції ТОВ «Барс 2000» від 20.03.2008 р.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що між сторонами було укладено договір №17/2 від 01.07.2002р. користування берегозахисними, протизсувними і пляжними спорудами м. Ялта від морпорту до санаторію «Росія» та договір №21/03 від 02.01.2003р генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних та протизсувних споруд, які були укладені у повній відповідності до діючого на момент укладення законодавства. У зв'язку з тим, що 13.12.2007р були внесені зміни у постанову Ради Міністрів АРК №68 від 11.03.1997р «Про міри з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, схильних впливу негативних природних процесів», 20.03.2008 р. ТОВ «Барс 2000» направило на адресу КРП «Протизсувне управління» пропозицію про внесення змін до договорів, однак, позивач ніякої відповіді до наступного часу не надав.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.06.2008 р. по справі № 2-2/4223-2008 суд прийняв зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 року у справі № 2-2/4223-2008 первісний позов задоволено частково, договір від 01.07.2002 року № 17/2, укладений між державним підприємством «Кримське протизсувне управління» і товариством з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» визнано недійсним на майбутнє. У зв'язку з тим, що договір від 02.01.2003 року № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд між позивачем і відповідачем не укладений, у його визнанні недійсним відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у сумі 137732, 18 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 2-2/4223-2008 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» задоволена. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 року у справі № 2-2/4223-2008 скасоване. У позові КРП «Протизсувне управління» про визнання недійсними договорів №17/2 від 01.07.2002 року «Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами» та № 21/03 від 02.01.2003 року генерального підряду та ремонту берегоукріплювальних, протизсувних споруд, укладених між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» відмовлено. У позові Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» до товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» про стягнення суми 137732,18 грн. відмовлено. У позові КРП «Протизсувне управління» про спонукання товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» до укладення договорів №12/07 експлуатації берегозахисних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню від 15.06.2007 року та договорів № 12/07-Н по надводному і № 12/07-В від 15.06.2007 року по підводному нагляду за берегозахисними спорудами відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Суд вирішив також вважати додаткову угоду до договору № 17/2 «Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами» від 1 липня 2002 року про внесення змін в пункт 3.2.5 цього договору від 20.03.2008 року укладеною на умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» та вважати додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 2 січня 2003 року про внесення змін в статтю 2 цього договору укладеною на умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» від 20.03.2008 року. Стягнуто з КРП «Протизсувне управління» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» 118 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення процесу та 127,50 грн. державного мита.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року рішення господарського суду АР Крим від 09.12.2008 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. по справі № 2-2/4223-2008 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Справі привласнений новий номер № 2-18/3894.1-2009.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009 р. у справі № 2-18/3894.1-2009 було прийнято відмову КРП «Протизсувне управління» від частини позовних вимог щодо спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007 р., 12/07-Н від 15.06.2007 р., 12/07-В від 15.06.2007 р.; припинено провадження у справі щодо позовних вимог КРП «Протизсувне управління» про спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 від 15.06.2007 р., 12/07-Н від 15.06.2007 р., 12/07-В від 15.06.2007 р. на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України; у інший частині первісного позову КРП «Протизсувне управління» відмовлено; зустрічний позов ТОВ «Барс 2000» задоволено, суд спонукав КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами від 1 липня 2002 року про внесення змін до пункту 3.2.5 цього договору від 20.03.2008 року; також суд спонукав КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 2 січня 2003 року про внесення змін до статті 2 цього договору в редакції ТОВ «Барс 2000» від 20.03.2008 року.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. у справі № 2-18/3894.1-2009 рішення господарського суду АР Крим від 20.10.2009 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010 р. у справі № 2-18/3894.1-2009 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. та рішення господарського суду АР Крим від 20.10.2009 р. були скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Справу передано до провадження судді господарського суду АР Крим Мокрушина В.І. з привласненням номеру № 2-19/2989.2-2010.
В процесі розгляду справи позивач за первісним позовом КРП «Протизсувне управління» неодноразово змінював позовні вимоги.
Так, відповідно до заяви від 06.10.2009 року КРП «Протизсувне управління» від позовних вимог про спонукання ТОВ «Барс-2000» укласти договір в редакції КРП «Протизсувне управління» відмовляється та просить: 1) визнати недійсним на майбутнє договір № 17/2 від 01.07.2002р.; 2) визнати недійсним на майбутнє договір № 21/03 від 02.01.2003р.; 3) стягнути з ТОВ “Барс-2000” суму збитків за договором № 17/2 від 01.07.2002р. у розмірі 137 732,18 грн.; 4) зобов'язати ТОВ «Барс-2000» повернути КРП «Протизсувне управління» майно, яке було передано за договором № 17/2 від 01.07.2002р.
Суд прийняв дану заяву до свого розгляду.
При новому розгляді справи суд розглядає позовні вимоги КРП «Протизсувне управління», які заявлені відповідно до заяви від 06.10.2009 р. та зустрічні позовні вимоги ТОВ «Барс 2000», які викладені у заяві про уточнення зустрічних позовних вимог за вих. № 255 від 12.09.2008 р.
Позивач за первісним позовом КРП «Протизсувне управління» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не сповістив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу.
Представник відповідача за первісним позовом ТОВ «Барс 2000» у судовому засіданні 12.08.2010 р. надав письмові пояснення стосовно позовних вимог КРП «Протизсувне управління» та просить суд у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Також у судовому засіданні 12.08.2010 р. представник ТОВ «Барс 2000» звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності щодо звернення КРП «Протизсувне управління» з позовними вимогами, у якій вважає строки звернення пропущеними, що є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням сторін, вони давали пояснення на російський мові.
Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялося.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).
Розглянувши матеріали справи, суд -
Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (код ЄДРПОУ 03348324) є юридичною особою та входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 10.09.2007 року (а.с.79 т.1) та Статутом підприємства (а.с.72-76 т.1).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (код ЄДРПОУ 30483995) є юридичною особою, що підтверджується Статутом (а.с.93-102 т.1).
01.07.2002 року між Державним підприємством «Кримське протизсувне управління» (правопопередник Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (код ЄДРПОУ 03348324) відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 23.11.2005 року № 540 (а.с.77-78 т.1), що підтверджується Статутом підприємства - а.с.72 т.1) - (далі по тексту КРП «Протизсувне управління») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (код ЄДРПОУ 30483995) - (далі по тексту ТОВ «Барс 2000») був укладений договір № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами (а.с.17-20 т.1).
02.01.2003 року між КРП «Протизсувне управління» та ТОВ «Барс 2000» був укладений договір № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд (а.с.12-16 т.1).
Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення господарського суду АР Крим від 20.10.2009 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. у справі № 2-18/3894.1-2009, у своїй постанові від 15.04.2010 р. зазначив, що суду першої інстанції під час нового розгляду справи слід встановити правову природу договорів № 17/2 від 01.07.2002 р. та 21/03 від 02.01.2003 р. та дослідити питання чи мав позивач повноваження на укладення спірних договорів; чи знаходиться на балансі у позивача майно, що було передано за договором № 17/02 від 01.07.2002 р. відповідачу та звернути увагу на приписи ст.71 ЦК УРСР.
З урахуванням вказівок Вищого господарського суду, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2.1 предметом договору користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами № 17/2 від 01.07.2002 р. є надання у користування майна - берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд м.Ялта від морпорту до санаторія «Росія» 1-й комплекс, з реконструкцією колишнього лікувального пляжу ділянка від буни № 3 (включно) до буни № 5 (включно) протяжністю 135 пог. метрів.
Пунктом 2.2 вказаного договору передбачена балансова вартість майна станом на 01.01.2002 року, яка складає 2629203 грн.
Пунктом 2.3 вказаного договору передбачена залишкова вартість майна станом на 01.07.2002 року, яка складає 1753469 грн.
Відповідно до п.3.1.2. договору № 17/2 від 01.07.2002 р. сторони передбачили, що КРП «Протизсувне управління» виконує функції замовника та генерального підрядника з відновлення та капітального ремонту берегоукріплювальних споруд та інженерного захисту території на умовах, ухвалених окремим договором генерального підряду.
Відповідно до п.3.1.3. вказаного договору сторони передбачили, що КРП «Протизсувне управління» здійснює нагляд за технічним станом майна на умовах, ухвалених окремим договором генерального підряду.
Відповідно до п.3.2.2 та п.3.2.3 вказаного договору ТОВ «Барс 2000» прийняло на себе зобовґязання нести всі витрати, які повґязані з експлуатацією майна (електроенергія, вода, збір смиття, охорона та т.і.) та забезпечувати норм протизсувного режиму та технічних умов Управління, а також протипожежних та санітарних норм.
Відповідно до п.3.2.5 вказаного договору ТОВ «Барс 2000» прийняло на себе зобовґязання здійснювати оплату витрат КРП «Протизсувне управління» за здійсненням нагляду за технічним станом та проведенню робіт з відновлення та капітальному ремонту майна на умовах, ухвалені тією самою окремою угодою (відповідно до п.3.1.2).
Цим же пунктом договору сторони передбачили, що відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 розмір сплати таких витрат (у тому числі витрат на страхування) визначається у межах норм амортизаційних відрахувань - 3,35% від балансової вартості майна.
Відповідно до п.6.3 вказаного договору за узгодженням з КРП «Протизсувне управління» користувач - ТОВ «Барс 2000» може здійснювати роботи з поточного утримання, відновлення та капітального ремонту майна за рахунок коштів, передбачених пунктом 3.2.5 договору. Використання коштів повинно бути підтверджене документально.
Договір набирає сили з моменту його підписання та діє 49 років (п.7.1.).
Відповідно до акту складу майна, яке надається у користування, від 01.07.2002 року сторони визначили склад майна (а.с.21 т.1).
Також сторони узгодили розрахунок коштів на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд (а.с.22 т.1).
Оскільки договір №17/2 від 01.07.2002 року не передбачав оплати за користування майном, то 02.01.2003 року між сторонами було укладено договір № 21/03 генерального підряду та ремонту берегоукріплювальних, протизсувних споруд.
Відповідно до ст.1 договору № 21/03 від 02.01.2003 р. КРП «Протизсувне управління» прийняло на себе зобовґязання по відновленню та капітальному ремонту берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд та інженерного захисту території, яка знаходиться у користуванні ТОВ «Барс 2000» на підставі договору користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами від 01.07.2002 року № 17/2.
Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного договору сторони встановили, що загальна вартість робіт по цьому договору ухвалюється кожен рік відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 у межах норм амортизаційних відрахувань - 3,35% від балансової вартості берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, які знаходяться у користуванні ТОВ «Барс 2000». На дату підписання вказаної угоди сума коштів складає 92672 грн.
Відповідно до п.3.3 вказаного договору КРП «Протизсувне управління» прийняло на себе зобовґязання за результатами обстежень розробляти та узгоджувати з ТОВ «Барс 2000» проектно-кошторисну документацію на проведення відновлювальних робіт та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, які знаходяться у користуванні ТОВ «Барс 2000».
Відповідно до п.3.4 вказаного договору КРП «Протизсувне управління» прийняло на себе зобовґязання виконувати роботи, вказані у статті 1 цього договору, своїми силами та/або з залученням субпідрядних організацій відповідно до проектно-кошторисної документації, узгодженої з ТОВ «Барс 2000» та затвердженої у встановленому порядку.
Відповідно до п.3.5 вказаного договору КРП «Протизсувне управління» прийняло на себе зобовґязання забезпечити поставку на обґєкт необхідних матеріалів, обладнання, виробів, конструкції, комплектуючих виробів, будівельної техніки, за узгодженим переліком.
09.10.2003 року між КРП «Протизсувне управління» та ТОВ «Барс 2000» укладена додаткова угода до договору № 17/2 від 01.07.2002 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.2.1 та 2.2. вказаного договору у наступній редакції:
п.2.1: предметом договору є надання у користування майна берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд м.Ялта від Морпорту до санаторія «Росія» 1 комплекс, з реконструкцією колишнього лікувального пляжу ділянка від буни № 3 (включно) до буни № 5 (включно) протяжністю 135 пог. Метрів з міжбунним простором на прилеглої прибережній території та акваторії моря, а також ділянка берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд м.Ялта від Морпорту до санаторія «Росія» 1-й комплекс, з реконструкцією колишнього лікувального пляжу на схід буни № 5 протяжністю 8 метрів погонних.
п.2.2: балансова вартість майна на 01.01.2002 року складає 2 645 701 грн. (а.с.25 т.1).
До додаткової угоди наданий розрахунок коштів на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд (а.с.26 т.1).
Досліджуючи правову природу договорів № 17/2 від 01.07.2002 р. та № 21/03 від 02.01.2003 р., суд звертає увагу на наступне.
Договір генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд № 21/03 від 02.01.2003 р. був укладений у виконання п. 3.1.2. договору берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами № 17/2 від 01.07.2002 р. і ці договори не можна відокремити один від одного, оскільки вони за своєю суттю є договорами про спільну діяльність.
Стосовно повноважень КРП «Протизсувне управління» на укладання такого роду договорів слід зазначити, що згідно з п.7.1. Постанови Ради міністрів АР Крим «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, схильних до впливу негативних природних процесів» № 68 від 11.03.1997 р. у редакції, що діяла на момент укладання спірних договорів, Кримському протизсувному управлінню слід були надані повноваження на укладання довгострокових договорів з організаціями на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, що перебувають на його балансі, та фінансування робіт з капітального ремонту та відновленню незалежно від джерела фінансування їх будівництв.
При цьому, відповідні повноваження на укладення довгострокових договорів з організаціями на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, що перебувають на його балансі, та фінансування робіт з капітального ремонту та відновленню незалежно від джерела фінансування їх будівництв були закріплені у п.7.1. Постанови Ради міністрів АР Крим № 68 від 11.03.1997 р. у редакції від 13.12.2007 р., яка діє на момент звернення з позовом та діє на теперішній час.
15.03.2000 року Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнята Постанова № 982-2/2000 про перелік майна, яке належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до п.п.в) п.1 вказаної Постанови до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, віднесені берегоукріплювальні та протизсувні споруди, які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління».
У додатку № 3 вказаної Постанови міститься Перелік берегоукріплювальних та протизсувних споруд, що належать Автономній Республіці Крим та перебувають на балансі КРП «Протизсувне управління», серед яких у пункті 14 зазначені протизсувні споруди на ділянці від Морпорта до Санаторія «Росія» (м.Ялта).
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом КРП «Протизсувне управління» укладаючи договори № 17/2 від 01.07.2002 р. та №21/03 від 02.01.2003 р. діяв у межах наданих йому повноважень та розпоряджався майном, яке належить йому на праві повного господарського ведення.
Оскільки предметом спору за первісним позовом є відповідність вказаних договорів чинному законодавству, суд не вбачає підстав для задоволення вимог КРП «Протизсувне управління» з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки між сторонами продовжують існувати права та обов'язки, які виникли до 01 січня 2004 року, до правовідносин сторін поряд з нормами Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 року із змінами та доповненнями) підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України, який вступив у дію з 01 січня 2004 року.
Правовою підставою для визнання недійсним договору № 17/2 від 01 липня 2002 року позивач за первісним позовом обрав статтю 48 Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 із змінами та доповненнями), згідно з якою недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
За твердженням позивача, договір № 17/2 від 01 липня 2002 року не відповідає діючому на той час п.п8.6.1 п.8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал): група 1 - 1,25 відсотка; група 2 - 6,25 відсотка; група 3-3,75 відсотка. При цьому Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» просить визнати даний договір недійсним на майбутнє.
Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 із змінами та доповненнями) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Правові наслідки недійсності правочину передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями).
Цивільний кодекс України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) поділяє правочини на два види: нікчемні (частина 2 статті 215) та оспорювані (частина 3 статті 215), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (стаття 236).
Статтею 59 Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 із змінами та доповненнями) передбачено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.
Аналогічна правова позиція міститься у статті 207 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями), а саме: відповідно до частини 3 вказаної статті виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Господарський кодекс України зазначеного поділу правочинів на нікчемні та оспорювані не передбачає, а натомість у суперечності із Цивільним кодексом України фактично розглядає як оспорювані (частина перша статті 207 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) всі ті зобов'язання, які виникають з правочинів, які за Цивільним кодексом України є нікчемними. У частині другій статті 207 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) вживається термін "нікчемна угова", але визначення відповідного поняття відсутнє. У частині третій статті 207 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) України встановлюється, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили, та передбачає можливість визнання зобов'язання недійсним на майбутнє, що також суперечить статті 236 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями).
У Листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008, № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» вказано, що стаття 207 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) не містить особливостей регулювання господарських відносин, а містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать Цивільному кодексу України як за термінологією, так і за змістом. Тому стаття 207 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) відповідно до абзацу першого частини другої статті 4 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) України, абзацу другого частини першої статті 4 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) застосовуватись не може.
Договір № 21/03 від 02 січня 2003 року позивач за первісним позовом просить визнати недійсним на підставі статті 50 Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 із змінами та доповненнями), який діяв на дату укладення цього договору.
Так, згідно зі статтею 50 Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 із змінами та доповненнями) недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності.
Позивач зазначає, що вказаний договір суперечить статутним завданням Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», згідно з якими підприємство створене з метою боротьби із зсувними процесами, у той час, як у договорі № 21/03 від 02 січня 2003 року функція замовника покладається на товариство з обмеженою відповідальністю «Барс 2000», а виконавцем робіт є Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління».
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зміст правочину, у відповідності до вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства
Як зазначалося судом раніше, підставою для укладення договору № 21/03 від 02 січня 2003 року стало те, що договір № 17/2 від 01 липня 2002 року про користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами не передбачав оплати за користування майном.
З огляду на положення статті 627 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), що сторони є вільними в укладенні договору та виборі контрагента, приймаючи до уваги відмову у задоволенні позову про визнання недійсними договору № 17/2 від 01 липня 2002 року, на виконання якого укладено договір № 21/03 від 02 січня 2003 року, підстави для задоволення позову про визнання договору № 21/03 02 січня 2003 року недійсним відсутні.
Вимога Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» про стягнення збитків в сумі 137 732,18 грн. та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» повернути майно, яке було передано за договором № 17/2 від 01 липня 2002 року, обґрунтована частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями).
Так, згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки судом договори № 17/2 від 01.07.2002 року та 21/03 від 02.01.2003 року недійсними на майбутнє не визнані, то у суду відсутні правові підстави щодо задоволення позовних вимог КРП «Протизсувне управління» про стягнення 137 732,18 грн. та зобов'язання ТОВ «Барс 2000» повернути КРП «Протизсувне управління» майно, яке було передано за договором № 17/2 від 01.07.2002 р., у зв'язку із чим суд відмовляє у їх задоволенні.
Крім того, КРП «Протизсувне управління» у своїй заяві про уточнення позовних вимог від 06.10.2009 року, відмовився від позовних вимог про спонукання ТОВ «Барс 2000» укласти договори в редакції КРП «Протизсувне управління».
Відповідно до ст.22 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки відмова КРП «Протизсувне управління» від частини позовних вимог не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, суд приймає її та припиняє провадження у справі щодо позовних вимог КРП «Протизсувне управління» про спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007р., 12/07-Н від 15.06.2007р., 12/07-В від 15.06.2007р. на підставі пункту 4 статті 80 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями).
Стосовно заяви ТОВ «Барс 2000» про застосування строків позовної давності до вимог, що заявлені КРП «Протизсувне управління», суд з урахуванням вказівок Вищого господарського суду зазначає наступне.
Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 із змінами та доповненнями)з загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Як зазначалося судом вище, відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності(01.01.2004 р.).
Оскільки, спірні договори № 17/2 від 01.07.2002 р. та № 21/03 від 02.01.2003 р. діяли після набрання сили Цивільним кодексу України, то до правовідносин сторін поряд з нормами Цивільного кодексу УРСР (від 18.07.1963 із змінами та доповненнями) підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України, який вступив у дію з 01 січня 2004 року.
Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до приписів пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
Оскільки відповідач за зустрічним позовом ТОВ «Барс 2000» наполягає на застосуванні наслідків спливу строку звернення з позовними вимогами про визнання недійсними договорів № 17/2 від 01.07.2002 р. та № 21/03 від 02.01.2003 р., суд застосовує наслідки передбачені п.4 ст.267 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), що є додатковою підставою для відмови в позові.
У процесі розгляду справи 03.06.2008 року відповідач по справі - ТОВ «Барс 2000» надало зустрічну позовну заяву, відповідно до якої ТОВ «Барс 2000» просить у задоволенні первісного позову відмовити, спонукати КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами від 01.07.2002 року у редакції ТОВ «Барс 2000» від 20.03.2008 року, спонукати КРП «Протизсувне управління» укласти з ТОВ «Барс 2000» додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 02.01.2003 року в редакції ТОВ «Барс 2000» від 20.03.2008 року (а.с.89 т.1).
Відповідно до додаткової угоди від 20.03.2008 року до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними та пляжними спорудами від 01.07.2002 року ТОВ «Барс 2000» пропонує викласти у наступній редакції: «пункт 3.2.5 викласти у наступній редакції: 3.2.5. здійснювати оплату витрат КРП «Протизсувне управління» за здійсненням нагляду за технічним станом та проведенню робіт з відновлення та капітальному ремонту майна. Відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 розмір сплати витрат на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд, які знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління» та переданих до експлуатації субґєкту господарської діяльності «Барс - 2000», ухвалюються виходячи з норм амортизаційних відрахувань відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та витрат, повґязаних з виробничо-господарською діяльністю КРП «Протизсувне управління» їх обслуговування, та складають 70 102,15 грн. на рік. ТОВ «Барс 2000» самостійно здійснює перерахування коштів на банківський рахунок КРП «Протизсувне управління» щоквартально не пізніше 15 числа місяця, попереднього звітному кварталу. За необхідності ТОВ «Барс 2000» може отримати рахунок у КРП «Протизсувне управління». Розмір коштів, які підлягають відшкодуванню за цим договором підлягають перегляду у випадку змінення балансової вартості майна (індексація основних фондів та т.і.) або змінення нормативної бази за методикою розрахунку цих коштів» (а.с.91 т.1).
Відповідно до додаткової угоди від 20.03.2008 року до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 02.01.2003 року ТОВ «Барс 2000» пропонує викласти статтю 2 у наступній редакції: «Загальна вартість робіт за цим договором ухвалюється щорічно відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 у межах норм амортизаційних відрахувань відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відсотках від балансової вартості 1 групи основних фондів із розрахунку 1,25 % на календарний квартал (5 % на рік) (а.с.92 т.2).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.06.2008 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду (а.с.107 т.1).
У процесі розгляду справи ТОВ «Барс 2000» уточнило позовні вимоги по зустрічному позову, відповідно до яких виклало пункт 3.2.5 договору № 17/2 у наступній редакції: «здійснювати оплату витрат КРП «Протизсувне управління» за здійсненням нагляду за технічним станом та проведенню робіт з відновлення та капітальному ремонту майна. Відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 розмір сплати витрат на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд, які знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління» та переданих до експлуатації субґєктам господарської діяльності, ухвалюються виходячи з норм амортизаційних відрахувань відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та витрат, повґязаних з виробничо-господарською діяльністю КРП «Протизсувне управління» з їх обслуговування, та складають 37043,36 грн. на рік. ТОВ «Барс 2000» самостійно здійснює перерахування коштів на банківський рахунок КРП «Протизсувне управління» щоквартально не пізніше 15 числа місяця, попереднього звітному кварталу. За необхідності ТОВ «Барс 2000» може отримати рахунок у КРП «Протизсувне управління». Розмір коштів, які підлягають відшкодуванню за цим договором підлягають перегляду у випадку змінення балансової вартості майна (індексація основних фондів та т.і.) або змінення нормативної бази за методикою розрахунку цих коштів» (а.с.52 т.2).
Також ТОВ «Барс 2000» уточнило позовні вимоги по зустрічному позову, відповідно до яких виклало статтю 2 договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 02.01.2003 року у наступній редакції: «Загальна вартість робіт за цим договором ухвалюється щорічно відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 у межах норм амортизаційних відрахувань відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відсотках від балансової вартості 1 групи основних фондів із розрахунку 1,25 % на календарний квартал (5 % на рік)» (а.с.52 т.2).
Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ТОВ «Барс 2000» підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.12.2007 року внесені зміни, зокрема, пункт 3.2 постанови №68 від 11.03.1997 року викладено у новій редакції. З метою приведення чинного договору у відповідність з новою редакцією цього нормативно правового акту ТОВ «Барс 2000» 20.03.2008 року надіслало КРП «Протизсувне управління» пропозицію про внесення відповідних змін у зазначені договори № 17/2 від 01.07.2002 року та № 21/03 від 02.01.2003 року.
Статтею 654 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) визначено, що всі зміни в договір можуть вноситися тільки в такій же формі, як і договір, який змінюється.
Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями). Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Стаття 188 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) встановлює такий же порядок внесення змін в умови договору, а саме: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Оскільки КРП «Протизсувне управління» не дотримані вимоги вищенаведеної норми матеріального права, тоді як запропоновані ТОВ «Барс 2000» умови додаткової угоди не суперечать Постанові Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 у редакції від 13.12.2007 року, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, додаткові угоди слід вважати укладеними в редакції, запропонованій ТОВ «Барс 2000».
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до §1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод» (ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року № 475) суд повинен надати обґрунтування свого рішення, але це не може сприйматися як вимога надати докладну відповідь на кожний аргумент. Межи такого обов'язку можуть бути різноманітними залежно від обставин справи. Окрім того, по кожній справі необхідно враховувати аргументи, які сторона надає до суду (Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року).
Доводи Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» стосовно неотримання ним проектів додаткових угод не можуть бути прийняті до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд
· Прийняти відмову КРП «Протизсувне управління» від частини позовних вимог щодо спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007 р., 12/07-Н від 15.06.2007 р., 12/07-В від 15.06.2007 р.
· Припинити провадження у справі щодо позовних вимог КРП «Протизсувне управління» про спонукання ТОВ «Барс 2000» до укладення договорів № 12/07 от 15.06.2007 р., 12/07-Н від 15.06.2007 р., 12/07-В від 15.06.2007 р.
· У інший частині первісного позову КРП «Протизсувне управління» відмовити.
· Зустрічний позов ТОВ «Барс 2000» задовольнити.
· Спонукати Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (98604, м.Ялта, вул.Горького, 30; код ЄДРПОУ 03348324) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (98604, м.Ялта, вул.Халтуріна, 45, код ЄДРПОУ 30483995) додаткову угоду до договору № 17/2 користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами від 1 липня 2002 року про внесення змін в пункт 3.2.5 цього договору від 20.03.2008 року:
«3.2.5. Здійснювати оплату витрат Управління на здійснення нагляду за технічним станом і по проведенню робіт по відновленню і капітальному ремонту Майна.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 розмір оплати коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплюючих, протизсувних споруд, які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» і передані в експлуатацію суб'єктам господарської діяльності, визначаються виходячи з норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і витрат, які пов'язані з виробничо-господарською діяльністю Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» по їх обслуговуванню, і складають 37043,36 грн. у рік.
Користувач самостійно здійснює перерахування коштів на банківський рахунок Управління щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу. За необхідності Користувач може отримати рахунок в управлінні.
Розмір коштів, які підлягають відшкодуванню за дійсним договором, підлягає перегляду у разі зміни балансової вартості Майна (індексація основних фондів і т.і.) або зміни нормативної бази по методиці вирахування цих коштів».
· Спонукати Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (98604, м.Ялта, вул.Горького, 30; код ЄДРПОУ 03348324) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (98604, м.Ялта, вул.Халтуріна, 45, код ЄДРПОУ 30483995) додаткову угоду до договору № 21/03 генерального підряду на ремонт берегоукріплювальних, протизсувних споруд від 2 січня 2003 року про внесення змін в статтю 2 цього договору в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» від 20.03.2008 року:
«Загальна вартість робіт по дійсному договору визначається щорічно, відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 11.03.1997 року № 68 у межах норм амортизаційних відрахувань згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у відсотках від балансової вартості 1 групи основних фондів з розрахунку 1,25% на календарний квартал (5% на рік)».
· Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (98604, м.Ялта, вул.Горького, 30; код ЄДРПОУ 03348324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (98604, м.Ялта, вул.Халтуріна, 45, код ЄДРПОУ 30483995) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
· Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.08.2010 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.