Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13281/21
16 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів Подільського районного суду міста Києва в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
та його захисника адвоката - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м.Києва клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
встановив:
У провадженні колегії суддів Подільського районного суду міста Києва перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор вказує, що ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися, а більш м'який запобіжний захід не може запобігти їх настанню та відповідно у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку останнього. Існує ризик впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, і у випадку обрання іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, існує ризик переховування від суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, також зазначив, що ризики, про які вказує прокурор, необґрунтовані.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Метою і підставою продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого тощо (ст. 178 КПК України).
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Обвинувачений ОСОБА_7 неодружений, має постійне місце проживання в м. Київ, на утриманні дітей немає, непрацюючий, раніше не судимий, відносно ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування Шевченківським УП за ч.2 ст.186 КК України, та з 22.02.2021 року військовою прокуратурою Київського гарнізону за ч.4 ст.407 КК України.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Таким чином, ризик можливого переховування обвинуваченого з урахуванням суворості передбаченого покарання за інкримінуємий злочин, суд оцінює як високий та вважає суттєвим елементом при його оцінці.
На даній стадії триває дослідження доказів сторони обвинувачення, свідки у справі не допитані, обвинувачений покази не давав.
На думку суду, вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , дають підстави для висновку, що зі сторони обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків, які ще не допитані.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. 177, 183 КПК України, колегія суддів
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів до 16 квітня 2023 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 16 квітня 2023 року включно.
Копію ухвали направити у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складено і оголошено о 16 год. 30 хв. 16.02.2023 року.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3