Справа № 758/6531/22
09 лютого 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Будзан Л.Д.,
секретаря судового засідання Корпач Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ),
до відповідача ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ),
про розірвання шлюбу, -
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що 10.11.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві між нею та відповідачем зареєстровано шлюб (актовий запис №954). Однак із відповідачем подружнє життя не склалося, в сім'ї часто виникали сварки та непорозуміння, які призвели до втрати почуття любові та взаємоповаги до один одного. Крім того, відповідач регулярно здійснює психологічний тиск та застосовує фізичне насильство до дружини, що унеможливлює спільне існування та подальші шлюбні зв'язки, оскільки діти є свідками постійних сваром між подружжям, що негативно відображається на їх розвитку. У сторін є малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спір щодо місця проживання дітей відсутній.
Ухвалою судді від 31.08.2022 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим про дату час та місце судового розгляду. При цьому, копію позовної заяви отримав, відзив у встановлений законом строк останнім не подавав, тому суд вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За частиною 2 статті 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до статті 113 СК України, особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 10.11.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис №954), що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 .
Від шлюбу у сторін є малолітні діти:
ОСОБА_3 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_4 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_5 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_6 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження НОМЕР_7 ;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження НОМЕР_8 .
Діти проживають із матір'ю, доказів зворотнього під час судового розгляду не встановлено.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що із відповідачем подружнє життя не склалося, в сім'ї часто виникали сварки та непорозуміння, які призвели до втрати почуття любові та взаємоповаги до один одного, відповідач регулярно здійснює психологічний тиск та застосовує фізичне насильство до дружини, що унеможливлює спільне існування та подальші шлюбні зв'язки, оскільки діти є свідками постійних сваром між подружжям, що негативно відображається на їх розвитку.
Судом беруться до уваги такі доводи, оскільки позивачем до позовної заяви долучено низку письмових доказів на їх достовірність, крім того, такі доводи не спростовані відповідачем.
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що сторонами висловлено взаємну згоду на розірвання шлюбу, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін.
При цьому судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові КЦС ВС від 11.06.2019 у справі №605/434/18 (61-3235св19), згідно з якою закріплена статтею 111 Сімейного кодексу України норма щодо необхідності вжиття заходів до примирення подружжя є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Таким чином, з'ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, враховуючи наявність у них п'ятьох малолітніх дітей, та відсутність спору щодо їх місця проживання, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дітей, що має істотне значення, а тому суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.11.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис №954), - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Суддя Леся БУДЗАН