печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5451/23-к
14 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022100120000397 від 31.08.2022, -
10.02.2023 слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку.
А саме, під час затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України проведено обшук затриманого, в ході якого вилучено:
- предмети схожі на грошові кошти в сумі 1 100 (одна тисяча сто) доларів США, а саме 11 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США з наступними номерами: KB 74055677 F, KB 89454533 J, KF 01475381 C, KB 46379331 K, KB 77093226 K, HB 20045090 L, HB 32669475 J, HJ 89980926 A, KB 13453716 K, KB 62354699 L, KA 06032358 A;
- мобільний телефон марки Samsung синього кольору, у якому знаходиться SIM-карта мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62022100120000397 від 31.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 наказом ГУНП у м. Києві № 336/ос від 04.05.2020 призначений на посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві. У подальшому наказом № 1665 о/с від 24.10.2022 ОСОБА_5 призначений на посаду начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві. Маючи спеціальне звання «майор поліції» ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення та вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення
Разом з тим, відповідно до ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейському, як суб'єкту на якого поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Так, досудовим розслідуванням перевіряються обставини, за яких у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20.10.2022 у ОСОБА_5 , який на той час обіймав посаду старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві, виник умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за безперешкодне здійснення останнім господарської діяльності у сфері організації та проведення незаконних азартних ігор у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а також приховання такої діяльності.
Наказом ГУНП у м. Києві від № 1856 о/с від 30.11.2022 начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.
Встановлено, що наказом № 51-к від 24.11.2022 ОСОБА_5 призначено на посаду старшого детектива відділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві та Київській області. Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівники органів Бюро економічної безпеки України є працівниками правоохоронного органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» основними завданнями Бюро економічної безпеки України серед інших є: оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення, забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому тощо.
За даними слідства, ОСОБА_5 , будучи службовою особою органів Бюро економічної безпеки України, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, достовірно знаючи про здійснення ОСОБА_6 незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів, 09.02.2023 приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, Севастопольська площа, 52, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 1 100 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 09.02.2023 становило 40 225 грн.), з яких 1 000 доларів США він повинен передати на даний час невстановленим особам з числа працівників ТУ БЕБ у м. Києві та Київській області, а 100 доларів США в якості неправомірної вигоди залишити собі за безперешкодне здійснення господарської діяльності у сфері незаконної організації та проведення азартних ігор у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, пр-т. Володимира Маяковського, 26-А, а також приховання такої діяльності, після чого був відразу затриманий працівниками правоохоронних органів.
09.02.2023 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданого йому службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також у вчиненні бездіяльності працівника правоохоронного органу щодо незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор, а саме в умисному з корисливих мотивів невжитті передбачених законодавством заходів з приховування виявленої ним незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-3 КК України.
Відповідно до постанови від 09.02.2023 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, у вищевказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи наведене, виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів.
В судове засідання слідчий/прокурор та представник власника майна не з'явились, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62022100120000397 від 31.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368 КК України.
09.02.2023 під час затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України проведено обшук затриманого, в ході якого вилучено:
- предмети схожі на грошові кошти в сумі 1 100 (одна тисяча сто) доларів США, а саме 11 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США з наступними номерами: KB 74055677 F, KB 89454533 J, KF 01475381 C, KB 46379331 K, KB 77093226 K, HB 20045090 L, HB 32669475 J, HJ 89980926 A, KB 13453716 K, KB 62354699 L, KA 06032358 A;
- мобільний телефон марки Samsung синього кольору, у якому знаходиться SIM-карта мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5
09.02.2023 винесено постанову про визнання речовим доказом речей та предметів, вилучених під час проведення обшуку затриманого, а в подальшому підозрюваного.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучене в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022100120000397 від 31.08.2022, а саме:
- предмети схожі на грошові кошти в сумі 1 100 (одна тисяча сто) доларів США, а саме 11 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США з наступними номерами: KB 74055677 F, KB 89454533 J, KF 01475381 C, KB 46379331 K, KB 77093226 K, HB 20045090 L, HB 32669475 J, HJ 89980926 A, KB 13453716 K, KB 62354699 L, KA 06032358 A;
- мобільний телефон марки Samsung синього кольору, у якому знаходиться SIM-карта мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 62022100120000397 від 31.08.2022.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1