Справа №:755/1980/23
Провадження №: 2/755/2056/23
про залишення позовної заяви без руху
"15" лютого 2023 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, поділ майна та усунення перешкод у користуванні майном,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, поділ майна та усунення перешкод у користуванні майном.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Гончаруку В.П.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з огляду на таке.
У позовній заяві позивач просить: визнати, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, та поділити майно, визнавши за ОСОБА_1 ідеальну частку 1/2 квартири; Зобов'язати відповідачку припинити чинити мені перешкоди у користуванні майном і надати ключі від квартири; звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, яка накопичилася з 24 лютого 2021 року до цього часу, тобто 44 000 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175, 177 ЦПК України з огляду на таке.
Згідно із частиною третьою статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог вказаної норми статті позивачем у позовній заяві не вказано всіх необхідних відомостей про учасників справи, не зазначено ціни позову майнового характеру.
Крім того, у позовній заяві не міститься відомостей щодо досудового врегулювання спору та заходів забезпечення позову, якщо такі проводились. Позивач не зазначає відомостей щодо відсутності аналогічного позову до того ж відповідача, не долучає до матеріалів позовної заяви орієнтовного розрахунку судових витрат, або інформації про відсутність таких витрат.
Відповідно до положення частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У даній позовній заяві позивачем заявлено одночасно вимогу майнового характеру (поділ майна) та немайнову вимогу (усунення перешкод), за пред'явлення яких підлягає сплаті судовий збір у встановленому законом розмірі.
Однак позивачем до матеріалів позовної заяви долучено лише квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн, тобто за позовною вимогою немайнового характеру. Натомість, судовий збір за вимогу про поділ майна не сплачено, вартість спірного майна та ціну позову не визначено.
Враховуючи, що позивач до позовної заяви не долучено документів на підтвердження оціночної вартості майна, що підлягає поділу, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, що підлягає стягненню за даною позовною вимогою, а тому такий обов'язок покладається на позивача.
Таким чином, позивачу слід визначитися з ціною позову за позовною вимогою майнового характеру, надати докази дійсної вартості майна та сплатити судовий збір за вимогу про поділ майна у розмірі 1% від вартості спірної квартири.
Згідно із пунктами 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частинами першою статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
В порушення вимог статті 177 ЦПК України, позивач не долучив до позовної заяви жодних доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог.
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати.
Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем та найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимогою процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певно матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З цього приводу суд зазначає, що вимоги про стягнення аліментів (звільнення від сплати заборгованості по аліментах) не є однорідними позовними вимогами, мають відмінні предмет та підстави позову, вимога про поділ майна не є малозначною вимогою, на відміну від вимоги про стягнення аліментів, а тому, з метою дотримання принципу пропорційності та диспозитивності, а також забезпечення якнайкращих інтересів дитини, такі вимоги слід розглядати в окремих позовних провадженнях.
Таким чином, позивачу слід визначитися зі змістом заявлених позовних вимог та їх підсудністю, врахувати рекомендації суду щодо розгляду позовних вимог, що стосуються інтересів дитини та оформити позовну заяву відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, поділ майна та усунення перешкод у користуванні майном, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви належним чином.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: