Справа № 562/123/23
"16" лютого 2023 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Мички І.М.
за участю секретаря Щербак В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу посилаючись на те, що, 19.05.1996 року між сторонами зареєстровано шлюб в Мізоцькій селищній раді Здолбунівського районну Рівненської області, актовий запис № 8.
На даний час фактично сімейні відносини припинено. Відсутнє взаєморозуміння та взаємоповага. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя .
Позивач надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, шлюб просить розірвати.
Відповідач надала суду заяву в якій позовні вимоги визнала, шлюб просить розірвати, не заперечує проти визначення місця проживання неповнолітньої дочки з батьком.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не зявилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного. Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, тому шлюб між ними має бути розірваний.
Шлюб зареєстрований, 19 травня 1996 року в Мізоцькій селищній раді Здолбунівського районну Рівненської області, актовий запис № 8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. У шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 2 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263,264,265,282 ЦПК України, ст.ст.105,110,112 СК України, суд-,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 19 травня 1996 року в Мізоцькій селищній раді Здолбунівського районну Рівненської області , актовий запис № 8, між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - розірвати.
Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишається проживати з батьком ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду .
Суддя: