Дата документу 16.02.2023Справа № 554/9502/21
Провадження № 1-кп/554/645/2023
16 лютого 2023 року
Октябрський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
Відповідно до обвинувального атку, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 06 липня 2021 року у вечірній час доби, разом із своїм знайомим ОСОБА_7 відпочивав та вживав спиртні напої в районі с. Горбанківка, Полтавського району. Продовжуючи відпочивати, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбали пиво, яке стали вживати у дворі будинку АДРЕСА_2 , де в цей час на лавках біля четвертого під'їзду відпочивали з вживанням спиртних напоїв ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Того ж числа, приблизно о 23 годині 44 хвилин, повертаючись додому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проходячи повз перший під'їзд будинку АДРЕСА_2 , випадково зустріли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , що йшли їм назустріч. Проходячи повз один одного, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не розминулись та зіштовхнулись плечима, після чого між ними виникла сварка, під час якої, перебуваючи неподалік від них ОСОБА_7 , кинув в їх бік пляшку з під пива, яка потрапила в ОСОБА_9 , що спровокувало подальший конфлікт між ними, до якого з боку ОСОБА_8 приєднались ОСОБА_10 з ОСОБА_11 .
У ході конфлікту, ОСОБА_8 , застосовуючи фізичну силу, для з'ясування відносин та утримання на місці ОСОБА_6 , став хапати його за одяг, а потім штовхнув від себе, внаслідок чого останній не втримався на ногах та впав на землю.
Після цього, ОСОБА_6 повернувся до себе додому, за адресою АДРЕСА_1 , де у нього на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли під час попереднього конфлікту, з мотивів помсти виник стійкий намір на умисне позбавлення життя ОСОБА_8 .
З цією метою, перебуваючи в стані сп'яніння, він узяв із дому два кухонні ножі з гострим кінцем та односторонньою заточкою, які поклав до задніх кишень шортів та 07.07.2021 року, приблизно о 00 годин 40 хвилин, вийшов з ними на вулицю і направився до четвертого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де в цей час на відкритій ділянці місцевості ОСОБА_8 перебував на лавці із своїми знайомими.
Скориставшись темним періодом доби, що дозволило йому наблизитись до ОСОБА_8 , уникаючи своєчасного виявлення останнім чи його знайомими прихованих ножів, щоб в подальшому з близької відстані безперешкодно реалізувати свій протиправний намір, ОСОБА_6 , у той момент, коли ОСОБА_8 устав з лавки, щоб запитати причини повторної появи останнього, висловлюючи погрози помсти, виголошеної під час попереднього конфлікту, раптово витягнув правою рукою з кишені шортів ніж, яким цілеспрямовано вдарив у верхню частину тулубу ОСОБА_8 зліва, тобто в ділянку внутрішнього розташування, за умовною проекцією серця, кров'яних артерій, легенів, як життєво-важливих органів, розраховуючи на настання від спричиненого поранення смерті потерпілого.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини зліва з пошкодженням міжреберної артерії та гемопневмотороксу зліва, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.
У подальшому ОСОБА_6 , будучи переконаними, що виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вважаючи, що спричинене з близької відстані внаслідок цілеспрямованого удару проникаюче ножове поранення в ділянку життєво-важливих органів є достатнім і необхідним для неодмінного настання смерті ОСОБА_8 , намагаючись уникнути свого затримання, став тікати з місця події, однак, протиправні наміри ОСОБА_6 не були доведені до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як ОСОБА_8 своєчасно була надана необхідна медична допомога.
Дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 повторно заявив клопотання про призначення додаткової судово-цитологічної експертизи з метою встановлення чи маються на вилучених ножах кров та епітеліальні тканини, їх групової та статевої належності, а також того чи не належать вони свідку ОСОБА_11 , мотивуючи, що згідно з матеріалами справи під час переслідування ОСОБА_6 , ним було заподіяно поранення лівого колінного суглобу свідка ОСОБА_11 , однак походження крові останнього на вилучених ножах не досліджувалось. Крмі того, просив повторно дослідити в судовому засіданні речові докази - вилучені ножі, з метою їх повторного упізнання обвинуваченим ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримали заявлені клопотання та просили їх задовольнити.
Прокурор заперечив проти їх задоволення за безпідставністю, мотивуючи, що зібрані у справі докази, в тому числі, первинні експертизи є повними та достатньо обгрунтованими, дають відповіді на питання, що входять до предмету доказування у даній справі. Речові докази в судовому засіданні детально досліджувались, в тому числі обвинувачений, який визнав, що ножі належать йому.
Суд, заслухавши клопотання, думку учасників процесу, дослідивши надані суду матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
У відповідності до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частина 2 ст. 101 КПК України передбачає, що кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
Таким чином, право сторони захисту подавати суду свої експертні висновки презюмується.
Підставою для виклику експерта для допиту в суді є саме необхідність роз'яснення його висновку (ч. 1 ст. 356 КПК України).
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Згідно з пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» 08.10.1998 № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Таким чином, у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не надано вичерпних відповідей на всі постановлені перед експертом питання. Неясним є висновок експерта, якщо він викладений нечітко або носить неповний, неконкретний характер.
В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.
Достатніх підстав для призначення у справі додаткової судово-цитологічної експертизи з метою встановлення чи маються на вилучених ножах кров та епітеліальні тканини, їх групової та статевої належності, а також того чи не належать вони свідку ОСОБА_11 , суд не вбачає, оскільки наразі минув тривалий час з моменту вилучення цих ножів, вони безпосередньо досліджувались судом у розкритому вигляді, а обставини травмування свідка ОСОБА_11 в провину ОСОБА_6 не інкримінуються.
Достатніх підстав для повторного дослідження речових доказів в судовому засіданні суд не вбачає, оскільки такі речові докази ретельно досліджувались та надавались обвинуваченому, який упізнав ножжі як такі, що йому належать.
Керуючись ст. 350 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотань захисників та обвинуваченого про призначення додаткової експертизи та повторне дослідження речових доказів (ножів) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1