Справа № 524/6143/22
Провадження №2-а/524/9/23
16.02.2023 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого судді Гончаренко О.В., секретаря судового засідання Топчій Т.С., розглянувши у спрощеному провадженні в місті Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому вказує, що 29.09.2022 року заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 140, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-5 КУпАП, накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права. Зазначає, що при нарахуванні і виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності діяв у відповідності до чинного законодавства. Така допомога нараховувалась виходячи з висновків уповноваженої комісії із соціального страхування, на підставі оформлених у встановленому законом порядку листків непрацездатності, виданих ФОП ОСОБА_2 , яка має ліцензію, видану в установленому законом порядку, на право здійснення господарської діяльності з медичної практики. Листки непрацездатності містять необхідні реквізити.
Крім того, протокол у справі про адміністративне правопорушення містить дати вчинення правопорушень по яких (03.02.2021, 23.02.2021, 12.03.2021) минув визначений ст. 38 КУпАП двомісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності. Також, зі змісту протоколу у справі про адміністративне правопорушення неможливо встановити коли саме та яке правопорушення було вчинено, оскільки в ньому зазначено перелік дат та нібито виявлених правопорушень без їх конкретизації, відсутня інформація про час та місце правопорушення.
Ухвалою судді від 26.10.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, витребувано документи та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази.
Від представника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області надійшов відзив на позов. Вважають вчинені позивачем правопорушення триваючими, оскільки їх не усунуто, а страхувальник тривалий час неправомірно користувався коштами Фонду. Зазначають, що право видавати листки непрацездатності мають право виключно лікарі, що працюють у закладах охорони здоров'я зі статусом юридичної особи, а також фізичні особи зі статусом підприємця, які провадять господарську діяльність з медичної практики. А сама ФОП ОСОБА_2 особисто не була лікуючим лікарем у застрахованих осіб по листкам непрацездатності, які зазначені в акті перевірки.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно із КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Відповідно до постанови № 140 від 29.09.2022 року, винесеної заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Федоренка С.І. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-5 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. (а.с. 27).
Відповідно до змісту вказаної постанови ОСОБА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з лютого 2021 року по вересень 2022 року, а саме порушення порядку використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи та за сумісництвом по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий лікуючим лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров'я та не провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець); не розглядалася підстава і правильність видачі листка непрацездатності. Сума неправомірних витрат складає 19409,02 грн. Такі дії є порушенням пункту першого частини другої статті 15, абзацу другого частини першої статті 30, частини третьої статті 30, частини першої статті 31, частини другої статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999; абзацу другого пункту 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 із змінами та доповненнями; пункту 1.2. пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13, що є правопорушенням, передбаченим частиною першою статті 165-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно і ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачений обов'язок роботодавця, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Відповідно до ч. 1 ст. 165-5 КУпАП порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту ч. 2 ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
З огляду на необхідність дотримання таких засад, суд звертає увагу, що виклад діянь, що ставляться у провину особі має бути гранично конкретизований, це означає, що у формулюванні адміністративного правопорушення повинні включатися всі ті дії (бездіяльність), які відповідають опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення в адміністративно-правовій нормі, в якій передбачена відповідальність за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Разом з тим, у постанові про накладення адміністративного стягнення № 140 від 29.09.2022 року не зазначено час вчинення та конкретні обставини порушень, допущених ОСОБА_1 , за які на нього накладено адміністративне стягнення
Вказана постанова є абстрактною та неконкретизованою щодо обставин вчинення правопорушення, зокрема, місця, часу, складеної документації із зазначенням назви, дати, номера, руху, конкретних осіб, на користь яких проведено неправомірні витрати та підстави не виплачувати їм кошти (відсутність страхового випадку, порушення в оформленні конкретно визначених листків непрацездатності, ким допущені та за яких обставин, тощо).
Таким чином, зазначена постанова суперечить засадам юридичної визначеності як складової верховенства права. При цьому протокол про адміністративне правопорушення чи акт перевірки не можуть замінити оскаржувану постанову в частині відповідної конкретизації та обґрунтування.
Згідно протоколу у справі про адміністративне правопорушення № 28 від 21.09.2022 року на підставі якого винесена оскаржувана постанова, ОСОБА_1 допустив порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з лютого 2021 року по березень 2021 року (03.02.2021, 23.02.2021, 12.03.2021), які були виявлені Кременчуцьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області під час проведення перевірки щодо дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Враховуючи вимоги ст. 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року № 22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Отже, у зв'язку з тим, що згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності носить одноразовий характер, воно не є триваючим правопорушенням.
Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, від 21 листопада 2018 року у справі №227/3844/16-а.
Судом встановлено, що по правопорушенням які зазначені в протоколі № 28 від 21.09.2022, а саме 03.02.2021, 23.02.2021, 12.03.2021 минув визначений ст. 38 КУпАП двомісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, а сама постанова № 140 про накладення адміністративного стягнення не містить часу вчинення та конкретизації правопорушень.
Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч.2 ст.62 Конституції України).
Позивач стверджує щодо дотримання вимог законодавства, заперечує вчинення правопорушення, натомість відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень не спростував наведені позивачем доводи, не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Враховуючи, що відповідач не довів правомірності винесеної ним постанови, з огляду на її очевидну неконкретність та юридичну невизначеність, що порушує засади верховенства права, оскільки дату, зміст та конкретні обставини і наслідки кожного з порушень, за які ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, зі змісту постанови, яка оскаржується, встановити неможливо, а також порушення строків давності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, визначеного ст. 38 КУпАП , постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь позивача судовий збір у сумі 496,20грн., сплачений ним за подання адміністративного позову у даній справі.
Керуючись ст.ст.5-10,14,77,139,242-246,250,295,297,286 КАС України, ст.ст.7,245,246, 247,251,254,258,279 КУпАП, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 140 від 29.09.2022 року, винесену заступником начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП.
Провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя О.В. Гончаренко