19 серпня 2010 р. № 6/226пн
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого,
Глос О.І.,
Уліцького А.М.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй"
на постановувід 01.06.2010
Луганського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Луганської області № 6/226пн
за позовомПрокурора Слов'яносербського району в інтересах держави в особі Веселогірської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй"
прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників:
позивача -
відповідача -
прокуратури - не з'явились
не з'явились
Рудак О.В.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.2010 (суддя Василенко Т.А.) у справі № 6/226пн, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 (колегія суддів у складі головуючого судді Бойченка К.І., суддів Єжової С.С., Журавльової Л.І.), задоволені позовні вимоги Прокурора Слов'яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Веселогірської сільської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,065 га земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Весела Гора під будівництвом металевого паркану.
ТОВ "Люкс-Інвест-Строй", не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що при розгляді даної справи не було надано належної оцінки факту укладення 20.01.2009 між відповідачем та ТОВ "АМТ-Строй" договору №12/011 оренди дитячого оздоровчого табору "Чайка", за умовами якого відповідач передав майно в оренду строком на 2 роки 11 місяців товариству "АТМ-Строй", саме яке без погодження з відповідачем та без отримання дозвільної документації розпочало будівництво металевого паркану. Про порушення цим орендарем земельного законодавства відповідачеві стало відомо тільки під час проведення перевірки 18.06.2009 і складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та отримання припису, в зв'язку з чим відповідач направив орендареві лист з вимогою демонтувати паркан, на що останній листом №137 від 24.06.2009 повідомив відповідача про те, що всі будівельні роботи припинені і найближчим часом будуть проведені роботи з демонтажу огорожі. Таким чином, скаржник вважає, що в матеріалах даної справи наявні докази відсутності в його діях будь-яких правопорушень, отже, ТОВ "Люкс-Інвест-Строй" не є належним відповідачем у даній справі і не може усувати порушення, які ним не були допущені. Крім того, в порушення пунктів 4.1, 5.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилась за відсутності представника ТОВ "Люкс-Інвест-Строй" та свідків, отже, акт не може бути доказом у даній справі. Також скаржник вважає, що суттєве значення для розгляду даної справи має факт встановлення меж земельної ділянки під дитячим оздоровчим табором "Чайка", але позивачем зазначених доказів до справи не надано, як і доказів приналежності йому земельної ділянки, відтак неможливо дійти обґрунтованого висновку чи має місце факт самовільного зайняття земельної ділянки. Скаржник також зазначив, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача звільнити земельну ділянку площею 0.065 га, в той час, як позивач просив суд спонукати відповідача звільнити земельну ділянку площею 0.0065 га.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду України від 16.08.2010 №02.03-10/497 змінено склад колегії суддів і для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі: Грейц К.В. - головуючого, Глос О.І., Уліцького А.М.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що ТОВ "Люкс-Інвест-Строй" є власником нерухомого майна -дитячого оздоровчого табору "Чайка", що знаходиться за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, с. Весела Гора, вул. Річна, 6а.
18.06.2009 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області проведено обстеження земельної ділянки площею 0,065 га земель житлової та громадської забудови в межах оздоровчого табору "Чайка” в с. Весела Гора та здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "Люкс-Інвест-Строй", внаслідок чого виявлено, що останнім самовільно зайнята зазначена земельна ділянка під будівництвом металевого паркану без відповідних правовстановлюючих документів, про що складено відповідні акти та стосовно директора ТОВ "Люкс-Інвест-Строй" складено протокол про адміністративне правопорушення, внесено припис про усунення виявлених порушень від 18.06.2009 в строк до 08.07.2009 та винесено постанову від 19.06.2009 про накладення адміністративного стягнення за виявлені порушення земельного законодавства, а саме самовільне зайняття земельної ділянки.
Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено, що з вказаними документами відповідач був ознайомлений.
На підставі акту перевірки здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка склала 557,73 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано будь-яких доказів оформлення документів, що посвідчують право користування або володіння спірною земельною ділянкою у встановленому законом порядку. Навпаки, із матеріалів справи вбачається, що відповідач продовжує самовільно використовувати земельну ділянку без наявності на це відповідних правовстановлюючих документів, а його заперечення проти позову суперечать матеріалам справи та спростовуються зібраними доказами.
Колегія суддів вважає рішення та постанову у справі законними і обґрунтованими, а викладені в касаційній скарзі вимоги безпідставними, враховуючи таке.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Разом з тим, відповідач використовує земельну ділянку під нерухомим майном -дитячим оздоровчим табором "Чайка", що знаходиться за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, с. Весела Гора, вул. Річна, 6а, без оформлення будь-яких правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель, тощо.
Відповідно до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.12.2003 № 312, держземінспекція та її територіальні органи проводять планові, позапланові та оперативні перевірки, за результатами яких складається акт, перший примірник якого залишається у державного інспектора, що проводить перевірку, а другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.
В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На план-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Згідно пунктів 4.1, 5.5 зазначеного Порядку у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача перевірка проводиться за наявності двох свідків, акт перевірки підписується державним інспектором, представником землекористувача та свідками.
Як вбачається з актів від 18.06.2009 обстеження земельної ділянки та перевірки дотримання вимог земельного законодавства, вони складені в присутності представника ТОВ "Люкс-Інвест-Строй" юрисконсульта Риндіна Д.І. і підписані останнім, відтак, посилання скаржника на порушення при проведенні перевірки і складенні акту є безпідставними.
Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 05.10.2009 у справі № 19/184 за участю тих же сторін з відповідача на користь позивача стягнуто 557,73 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям спірної земельної ділянки.
При цьому, господарські суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що рішенням суду від 05.10.2009 у справі № 19/184, яке набрало чинності, встановлено факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки саме ТОВ "Люкс-Інвест-Строй", цей факт за приписом ч. 2 ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення і не підлягає доказуванню у даній справі, отже, посилання скаржника на вину орендаря майна - ТОВ "АМТ-Строй" не заслуговують на увагу.
Не можуть бути прийняті до уваги і твердження скаржника про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача звільнити земельну ділянку площею 0.065 га, в той час як позивач просив суд спонукати відповідача звільнити земельну ділянку площею 0.0065 га, адже, судом апеляційної інстанції встановлено, що як прокурор у позовній заяві у даній справі, так і місцевий господарський суд в описовій частині рішення від 05.10.2009 у справі № 19/184 допустили описки у розмірі площі спірної ділянки, а саме: замість площі 0,065 га вказали 0,0065 га. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції може виправити цю описку в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.
На користь правильності такого висновку суду апеляційної інстанції переконливо свідчать всі наявні в матеріалах справи документи, які стосуються встановлення факту самовільного зайняття скаржником земельної ділянки, а саме: акт державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області від 18.06.2009 про порушення відповідачем вимог земельного законодавства, згідно з яким відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,065 га земель житлової та громадської забудови в межах оздоровчого табору "Чайка” в с. Весела Гора під будівництвом металевого паркану без відповідних правовстановлюючих документів; протокол про адміністративне правопорушення стосовно директора ТОВ "Люкс-Інвест-Строй" та припис про усунення виявлених порушень від 18.06.2009; постанова від 19.06.2009 про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ "Люкс-Інвест-Строй" за виявлені порушення земельного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про підставність і ґрунтовність позовних вимог та вважає, що доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судами обставинами справи, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі, суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй" залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 у справі №6/226пн господарського суду Луганської області залишити без змін.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді О.І.Глос
А.М.Уліцький