Справа №295/1865/23
Категорія 17
2/295/1238/23
(про передачу справи за підсудністю)
16.02.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просить визнати договір дарування від 29.09.2021, житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 80,6 кв.м., з яких 36,7 кв.м. житлова, з належними до даного будинку: сараї, колодязь, огорожа та земельної ділянки з кадастровим номером 1822081500:02:001:0224, за тією ж адресою, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В. укладеного на ім'я ОСОБА_2 - недійсним.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна та про зняття арешту з майна пред'являються до суду за правилами виключної підсудності - за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно з п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При цьому, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано. Спір може стосуватись як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, пов'язаних з нерухомим майном.
Тобто правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Оскільки предметом спору в даному випадку є визнання недійсним договору дарування від 29.09.2021, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В. щодо нерухомого майна, а саме - житлового будинку та земельної ділянки та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд доходить висновку, що спір у справі виник з приводу вищезазначених об'єктів нерухомого майна, та належить до спору щодо майнових прав на вказане нерухоме майно і має розглядатись судом за місцезнаходженням майна.
Таким чином, дана справа не підсудна Богунському районному суду м. Житомира.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зі змісту ч. 3 ст. 31 ЦПК України вбачається, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Таким чином, враховуючи, що нерухоме майно, зокрема: житлового будинку та земельної ділянки та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з цим, справа даному суду не підсудна, враховуючи положення ст. 30 ЦПК України справу необхідно передати в суд за місцезнаходженням спірного нерухомого майна, тобто в Житомирський районний суд Житомирської області (Соборна площа, 1, Житомир, Житомирська область, 10002).
Керуючись ст. 30, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя
Цивільну справу №295/1865/23 (2/295/1238/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, передати на розгляд за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя І.Г. Перекупка