ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 липня 2010 року 15:55 № 2а-6247/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:
позивача: не з'явилися;
відповідача: ОСОБА_3.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва
до ОСОБА_2
простягнення заборгованості
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
20 квітня 2010 року (відповідно до відмітки канцелярії) Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва (далі по тексту -позивач, ДПІ у Деснянському районі міста Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2), в якому просить стягнути податковий борг з доходів фізичних осіб на загальну суму 47 731,64 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6247/10/2670 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21 червня 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2010 року в судовому розгляді оголошувалася перерва до 20 липня 2010 року та долучено до матеріалів справи заперечення представника відповідача, мотивоване тим, що податкове зобов'язання є неузгодженим.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
31 березня 2007 року громадянином ОСОБА_2 до ДПІ у Деснянському районі м. Києва була подана декларація про доходи одержані за період з 01 січня 2006року по 31 грудня 2006 року.
На підставі вищезазначеної декларації позивачем проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань нарахування податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих фізичною особою громадянином ОСОБА_2 за період з 01 січня 2006року по 31 грудня 2006 року.
За результатами перевірки складено акт від 19 червня 2007 року №3563/17/5/НОМЕР_1, яким відповідачу донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 47 731,64 грн.
На підставі акту перевірки від 19 червня 2007 року №3563/17/5/НОМЕР_1, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2007 року №0002531705/0 на суму податкового зобов'язання у розмірі 47 731,64 грн.
За даними облікової картки складеної позивачем станом на 10 вересня 2009 року, ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті до бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 47 731,64 грн.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2007 року №0002531705/0.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2008 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2008 року залишено без змін.
Судом встановлено, що станом на час розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №2а-6247/10/2670 за ОСОБА_2 обліковується заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 47 731,64 грн.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Частиною 5 статті 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.
Частиною 1статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
З матеріалів справи також вбачається, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2009 року набрали законної сили і є обов'язковими і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2008 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2009 року встановлена правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 04 липня 2007 року №0002531705/0, така обставина є преюдиційною в розумінні процесуального закону та не потребує доказування у даному судовому провадженні.
Вищезазначеним спростовуються доводи відповідача про те, що податкове зобов'язання по сплаті ОСОБА_2 боргу по податку з доходів фізичних осіб на суму 47 731,64 грн. є неузгодженим.
Відповідно до статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, через що податкове зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання позивачем надіслано на адресу відповідача листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 03 березня 2008 року №1/4 та другу податкову вимогу від 18 вересня 2008 року №2/61.
У зв'язку з неможливістю вручення відповідачу першої податкової вимоги через не знаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, - першу податкову вимогу розміщено на дошці податкових оголошень 04 серпня 2008 року, відповідно до акту №18.
Друга податкова вимога від 18 вересня 2008 року №2/61, відправлена 25 червня 2009 року та вручена відповідачу особисто 02 липня 2008 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Деснянському районі міста Києва підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 7, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (02232, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №33213800700004 до УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер 26077891, МФО 820019, код платежу 11010200) податок з доходів фізичних осіб у розмірі 47 731,64 грн. (сорок сім тисяч сімсот тридцять одна гривня шістдесят чотири копійки).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Кузьменко