ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 травня 2010 року 13:52 № 2а-1300/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:
позивача: Дутової І. М.;
відповідача: не з'явилися
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва
до Дочірнього підприємства “Київський інститут хлібопродуктів” Державної акціонерної компанії “Хліб України”
простягнення заборгованості
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
01 лютого 2010 року (відповідно до відмітки канцелярії) Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (далі по тексту -позивач, УПФУ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства “Київський інститут хлібопродуктів” Державної акціонерної компанії “Хліб України” (далі по тексту -відповідач, ДП “Київський інститут хлібопродуктів” ДАК “Хліб України”), в якому просить стягнути суму заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 7 261,22 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1300/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 березня 2010 року, яке відкладалося на 20 травня 2010 року, у зв'язку з неприбуттям представників сторін.
В судовому засіданні 20 травня 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Відповідач -ДК “Київський інститут хлібопродуктів” ДАК “Хліб України” - перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, а тому є суб'єктом системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до матеріалів справи на час розгляду справи ДК “Київський інститут хлібопродуктів” ДАК “Хліб України” має заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” на суму 7 261,22 грн.
Правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначають коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та інших платежів, в тому числі по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, стягнення заборгованості за цими платежами і страховими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат і регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення правовідносин).
Як свідчать матеріали справи, в ДК “Київський інститут хлібопродуктів” ДАК “Хліб України” працювали громадяни, яким пенсії призначені відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.
Згідно з частиною 9 статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі -Порядок).
Пунктом 9 Порядку передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.
Згідно з пунктом 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Судом встановлено, що повідомлення передбачені пунктом 5 Порядку позивачем надсилалися до ДП “Київський інститут хлібопродуктів” ДАК “Хліб України” листами з повідомленнями про вручення від 20 листопада 2009 року №5425/03 (отримані уповноваженою особою відповідача 25 листопада 2009 року та 28 грудня 2009 року відповідно, про що свідчить відмітка на поштових повідомленнях про вручення).
Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до матеріалів справи ДП “Київський інститут хлібопродуктів” ДАК “Хліб України” має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 7 261,22 грн. Зазначена сума заборгованості виникла за період з 01 листопада 2009 року по 01 січня 2010 року.
Судом встановлено, що за досліджений період відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва кошти у розмірі 7 261,22 грн. на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.
В судовому засіданні 20 травня 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі і в суду не виникає сумніву щодо достовірності вищезазначених обставин справи та добровільності їх визнання.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, своїх пояснень з приводу предмета спору по адміністративної справи №2а-1300/09/2670 суду не надав.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730.
Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Таким чином, спір за участю відповідного управління Пенсійного фонду України та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до Пенсійного фонду України має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості ДП “Київський інститут хлібопродуктів” ДАК “Хліб України” по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 7 261,22 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Київський інститут хлібопродуктів” Державної акціонерної компанії “Хліб України” (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, ідентифікаційний код 00932264) на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібівська 14, р/р 256013012610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ідентифікаційний код 26087978) заборгованість у розмірі 7 261,22 грн. (сім тисяч двісті шістдесят одна гривня двадцять дві копійки).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Кузьменко