ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 квітня 2010 року 17:09 № 2а-16471/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:
позивача: Косякевич Ю.С.;
відповідача: не з'явились
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Япи Телеком”
простягнення заборгованості
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
17 грудня 2009 року (відповідно до відмітки канцелярії суду) Державна податкова інспекція в Оболонському районі міста Києва (далі по тексту -позивач, ДПІ в Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Япи Телеком” (далі по тексту -відповідач, ТОВ “Япи Телеком”), в якому просить стягнути суму податкового боргу податку на додану вартість у розмірі 5018,03 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16471/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 січня 2010 року.
Судове засідання 19 січня 2010 року відкладалось на 10 березня 2010 року, у зв'язку з неприбуттям представників відповідача, з тих же підстав судове засідання відкладалося на 26 березня 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2010 року відкладено розгляд справи 20 квітня 2010 року, у зв'язку із необхідністю надання представником позивача додаткових документів на підтвердження консолідованості податкового боргу відповідача.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ТОВ “Япи Телеком” зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 21 жовтня 2005 року (ідентифікаційний код 33742265) в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до даних облікової картки ТОВ “Япи Телеком” має заборгованість зі сплати до бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 5 018,03 грн., яка виникла у зв'язку з прийняттям ДПІ в Оболонському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень: від 14 липня 2008 року №3022731502/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2210 грн.; від 09 вересня 2008 року №302407/502/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2550,00 грн. та від 07 квітня 2009 року №0008141502/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 040,00 грн. Загальна сума донарахованого податку на додану вартість становить 6 800,00 грн., але зменшена за рахунок переплати у сумі 1781,97 грн. Таким чином, заборгованість відповідача з податку на додану вартість перед бюджетом становить 5018,03 грн.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів податкові повідомлення-рішення від 14 липня 2008 року №3022731502/0, від 09 вересня 2008 року №302407/502/0 та від 07 квітня 2009 року №0008141502/0 надсилалися відповідачу листами з повідомленнями про вручення, однак не були вручені через незнаходження відповідача за вказаною адресою.
Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 14 липня 2008 року №3022731502/0 розміщено на дошці податкових повідомлень відповідно до акту від 29 липня 2008 року №326/15-220 у зв'язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою.
Відповідно до акту від 22 вересня 2008 року №357/15-220 податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2008 року №302407/502/0 розміщено на дошці податкових повідомлень у зв'язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою. З тих же підстав актом від 15 травня 2009 року №251/15-220 визначено, що податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2009 року №0008141502/0 розміщено на дошці податкових повідомлень.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” -“в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
В матеріалах справи відсутні докази сплати податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями №302407/502/0, №3022731502/0 та №0008141502, як і відсутні докази того, що платником розпочато процедуру апеляційного узгодження.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки судом встановлено, що податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 12 серпня 2008 року №1/2832 на суму у розмірі 428,03 грн. та другу податкову вимогу від 18 вересня 2008 року №2/3436 на суму у розмірі 428,03 грн., які повернулись у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою.
Податкові вимоги на суму боргу у розмірі 5018,03 грн. не направлялися оскільки зі змісту ст. 6 Закону вбачається, що можливе направлення першої і другої податкових вимог, а у разі непогашення суми боргу визначеного у другій податковій вимозі податкові вимоги на суму боргу, який виник після направлення другої податкової вимоги не надсилаються.
Таким чином, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Япи Телеком” (04070, м. Київ, вул. Сокальська, 4, ідентифікаційний код33742265) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31113029700006, УДК у Оболонському районі міста Києва ГУ ДКУ у місті Києві, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077916, МФО 820019) заборгованість по сплаті податку на додану вартість у розмірі 5 018,03 грн. (п'ять тисяч вісімнадцять гривень три копійки).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Кузьменко