ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
06 серпня 2010 року 15:17 № 2а-4369/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва
доДитячо-юнацької учбово-спортивної бази «Зеніт»
про стягнення заборгованості в розмірі 46 714,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Лихошерст І.Ю.
від відповідача -не з'явився
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази «Зеніт»про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 27 981,22грн., з яких 25 739,68грн. -борг по страховим внескам, 1 224,99грн. -сума фінансових санкцій та 1 061,55грн. -пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року в сумі 27 981,22грн. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період та карткою особового рахунку страхувальника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 8 квітня 2010 року.
У судове засідання, призначене на 8 квітня 2010 року, з'явився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники не з'явились, в зв'язку чим та враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 17 травня 2010 року.
Судове засідання, призначене на 17 травня 2010 року, судом відкладалось на 21 червня 2010 року.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 46 714,28 грн. за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року.
Розгляд справи судом відкладався на 15 липня 2010 року та 6 серпня 2010 року.
У судовому засіданні 6 серпня 2010 року позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Дитячо-юнацька учбово-спортивна база «Зеніт»зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва за № 04-00080 як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 -IV (далі - Закон України від 09.07.2003р. № 1058 - IV).
Частиною 1 статті 15 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці -підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.
Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV платники збору на обов'язкове пенсійне державне страхування зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 11 334,85 грн. за жовтень 2009р. (згідно звіту від 05.11.2009р.); 5 037,80 грн. за листопад 2009р. (згідно звіту від 15.12.2009р.); 9 367,03 грн. за грудень 2009р. (згідно звіту від 14.01.2010р.); 6 551,42 грн. за січень 2010р. (згідно звіту від 23.02.2010р.); 6 551,42 грн. за лютий 2010р. (згідно звіту від 01.03.2010р.); 7 009,02 грн. за березень 2010р. (згідно звіту від 29.03.2010р.); 7 009,02 грн. за квітень 2010р. (згідно звіту від 11.05.2010р.), однак у встановлені строки відповідачем дані суми в повному обсязі не сплачені.
Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV направлено відповідачу вимоги про сплату боргу № Ю-765-4 від 03.11.2009р., № Ю-765-5 від 04.12.2009р., № Ю-765-6 від 04.01.2010р., № Ю-765-9 від 05.05.2010р. та № Ю-765-10 від 04.06.2010р. Належним чином засвідчені копії вказаних вимог з відміткою про їх отримання наявні в матеріалах даної справи.
При цьому, вимоги про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.
Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент винесення рішення) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансовий санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»УПФ України в Дніпровському районі м. Києва прийнято рішення від 15 грудня 2009 року № 3279, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1 224,99грн. та нараховано пеню у розмірі 1 016,55грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 22 червня 2009 року по 2 жовтня 2009 року.
Рішенням від 25 травня 2010 року № 1119 до відповідача застосовано штраф у розмірі 1 133,48грн. та нараховано пеню у розмірі 1 813,55грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 20 листопада 2009 року по 29 квітня 2010 року.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішень УПФ України в Дніпровському районі м. Києва від 15 грудня 2009 року № 3279 та від 25 травня 2010 року № 1119 до органів Пенсійного фонду або суду.
Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 -IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року складає 46 714,28 грн.
Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується, також, даними картки особового рахунку страхувальника, належна копія якої міститься в матеріалах справи.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази «Зеніт»(04070, м. Київ, Труханів острів, код 14279945) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва (02094, м. Київ, вул. Краківська, 18, р/р 256033122603 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 46 714 (сорок шість тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 28 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 11 серпня2010 року.