ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
16 липня 2010 року 15:15 № 2а-6393/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сінкора»
доКомунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача -Вєніков О.Д.
від відповідача -не з'явився
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінкора»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Сінкора») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі по тексту -відповідач, КП Київське міське БТІ) про визнання протиправною відмову в реєстрації права власності ТОВ «Сінкора»на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21, на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2009р. у справі № 2/343 та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ «Сінкора»на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2009р. у справі № 2/343.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»неправомірно відмовив ТОВ «Сінкора»в державній реєстрації реконструйованих об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 3 червня 2010 року.
У судове засідання, призначене на 3 червня 2010 року, з'явився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим та враховуючи приписи пункту 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 2 липня 2010 року.
У судовому засіданні 2 липня 2010 року оголошувалась перерва до 16 липня 2010 року.
У судовому засіданні 16 липня 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінкора»зареєстровано Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.07.2002 року (ідентифікаційний код 32047652).
На підставі договорів купівлі-продажу нежилих приміщень ТОВ «Сінкора»набуло право власності на нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень, а саме: жерстяницьке відділення (літ. «В») загальною площею 185,2 кв.м., прохідна (літ. «Г») площею 39,6 кв.м., столярна майстерня (літ. «Н») загальною площею 151,1 кв.м., матеріальний склад (літ. «С») загальною площею 184,2 кв.м., частина головного комплексу (літ. «І») загальною площею 1268,9 кв.м., нежитлові приміщення загальною площею 889,3 кв.м., що складає 41/100 частин приміщень головного корпусу (літ. «І»), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21.
Після укладання вищезазначених договорів право власності на перелічені об'єкти нерухомого майна було зареєстроване в Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про що свідчать відповідні реєстраційні посвідчення до договорів купівлі-продажу нежилих приміщень, копії яких наявні в матеріалах справи.
З метою оформлення належного права користування земельною ділянкою для реконструкції виробничих приміщень під торгівельно-офісний комплекс з його подальшою експлуатацією та обслуговуванням ТОВ «Сінкора»звернулось до Київської міської ради з відповідною заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 0,68 га.
Рішенням Київської міської ради від 29.11.2005 року № 518/2979 ТОВ «Сінкора»передано в оренду земельну ділянку площею 0,68 га для реконструкції виробничих приміщень під торгівельно-офісний комплекс з його подальшою експлуатацією та обслуговуванням за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21.
У зв'язку із значними дефектами та пошкодженнями конструкцій та необхідністю здійснення реконструкції нежилих будівель літ. «І», літ. «С», літ «Г», літ. «В», літ. «Н», ТОВ «Сінкора»уклало договір будівельного підряду № Б-17/08/03 від 12.05.2004р. з Дочірнім підприємством «Трансбуд-2»(далі по тексту -ДП «Трансбуд-2») на здійснення робіт по ремонту та реконструкції вищевказаних нежитлових будівель.
Окрім виконання робіт по ремонту та реконструкції об'єктів нерухомого майна відповідно до договору будівельного підряду № Б-17/08/03 від 12.05.2004р. на ДП «Трансбуд - 2»покладено обов'язок протягом 3-х місяців після проведення ремонтних робіт нежитлових будівель здійснити їх технічну інвентаризацію у Бюро технічної інвентаризації, здати в експлуатацію Державній приймальній комісії та підготувати документацію для оформлення права власності ТОВ «Сінкора»на такі об'єкти.
Враховуючи той факт, що ДП «Трансбуд -2» не виконало покладених на нього зобов'язань, позивач самостійно звернувся до КП Київське міське БТІ з проханням провести нову технічну інвентаризацію та видати нові технічні паспорти на нежитлові будівлі літ. "І", літ. "С", літ "Г", літ. "В", літ. "Н". КП Київське міське БТІ в свою чергу провело поточну технічну інвентаризацію відповідних нежитлових будівель та виготовило нові технічні паспорти, але реєстрації права власності ТОВ «Сінкора»на таке нерухоме майно не здійснило.
Для визначення відповідності будівельної готовності нежитлових будівель позивач звернувся до Центру правової допомоги «Правозахист»щодо проведення експертного дослідження завершеного будівництвом об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21.
Відповідно до висновку спеціалісту з будівельно-технічних досліджень № 157 від 25.07.2009 p., будівельна готовність нежитлових будівель торгівельно-офісного комплексу літ. «І», літ. «С», літ «Г», літ. «В», літ. «Н», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21, становить 100 % та відповідає вимогам нормативної документації, а технічний стан нежитлових будівель характеризується як добрий, пошкодження та деформації відсутні, технічний стан не загрожує безпечній експлуатації приміщень за призначенням, як торгівельно-офісного комплексу.
Після проведення експертного дослідження позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ДП «Трансбуд-2»про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна. Рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2009 р. за позивачем визнано право власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна у вигляді торгівельно-офісного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21.
На підставі вищезазначеного рішення суду позивач звернувся до КП Київське міське БТІ з проханням здійснити реєстрацію права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, на що отримав відмову без роз'яснення підстав такої відмови.
Позивач звернувся до КП Київського міського БТІ з листом від 15.01.2010р. № 15/01/10-01 з проханням повідомити підстави відмови в державній реєстрації права власності на відповідні реконструйовані об'єкти нерухомого майна.
Листом від 13.02.2010р. № 3955 (И-2010) КП Київське міське БТІ повідомило позивача про причини відмови в реєстрації права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, а саме, в зв'язку з відсутністю технічних паспортів на нерухоме майно, щодо якого заявлено прохання про державну реєстрацію, та не проведенням інвентаризації такого майна протягом 12 останніх місяців.
Враховуючи наявність відповідних технічних паспортів на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, які були виготовлені КП Київським міським БТІ 05.05.2009р. у інвентаризаційній справі № 12062 за реєстровим № 403-з позивач вдруге звернувся до відповідача з проханням здійснити реєстрацію права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна.
Листом від 09.03.2010 р. № 7701 (И-2010) КП Київське міське БТІ повторно відмовлено позивачу в реєстрації права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна та запропоновано надати належним чином оформлений акт про прийняття в експлуатацію та правовстановлюючі документи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до статі 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Цивільним кодексом України, а саме, статтею 328 передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004р. № 1952-IV (далі по тексту -Закон України від 01.07.2004р. № 1952-IV), до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні врегульований Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.01.2002р. № 7/5 (далі по тексту -Тимчасове положення).
Відповідно до пункту 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація права власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Пунктом 1.6 Тимчасового положення передбачено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Підпунктом 3.3 пункту 3 Тимчасового положення визначено, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо:
- заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення;
- об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ;
- із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
- заявлене право вже зареєстроване;
- не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно;
- право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
- право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження;
- відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;
- при укладенні договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Пунктом 2.1 Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Відповідно до пункту 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення, одним із правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Вказана норма Тимчасового положення відповідає змісту статті 19 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-IV, якою також передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є судові рішення, що набрали законної сили.
Таким чином, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, чинним законодавством України чітко передбачено порядок та процедуру реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, що набрали законної сили, а тому суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності дій відповідача по відмові у здійсненні такої реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна неправомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінкора»в державній реєстрації права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправною відмову Комунального підприємства Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкора»на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21 на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2009р. у справі № 2/343.
3.Зобов'язати Комунальне підприємство Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкора»на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2009р. у справі № 2/343.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.І. Савченко