Справа № 344/11414/22
Провадження № 2/344/670/23
16 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Татарінової О.А.,
з участю секретаря: Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.09.2022 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрошеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В той же час встановлено, що провадження по справі було відкрито без дотримання вимог цивільно-процесуального законодавства, оскільки вказана позовна заява не відповідає таким вимогам.
Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.
Так, вищезазначена заява подана до суду без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування (ч. 10 ст. 110 ЦПК), а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них (ч. 2 ст. 110 ЦПК). Відповідно до ст. 111 ЦПК Верховний Суд України визначає підсудність справи про розірвання шлюбу тільки в разі, якщо ніхто з подружжя не проживає в Україні. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 110 ЦПК.
Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено що, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При зверненні до суду з позовом, позивачем зазначено адресу проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , однак підтвердження місця такого проживання/реєстрації не встановлено.
В той же час, із свідоцтва про шлюб, виданого повторно Серія НОМЕР_1 від 20.08.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Литва.
Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, ч.2 ст. 28 ЦПК України зазначає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Підстав для застосування альтернативної підсудності ч. 2 ст. 28 ЦПК України зі змісту позовної заяви не встановлено.
Будь-яких доказів спільного проживання сторін на території України, наявності або відсутності угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність справи про розірвання шлюбу судам України або іноземним судам, позивачем не надано.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом передбачено ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до п.7 ч.1 ст.76 вказаного Закону України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо дія чи подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Тобто, якщо укладення шлюбу відбулось на території України, справи щодо розірвання шлюбу з іноземцем можуть бути розглянуті в Україні, а в разі проживання одного з подружжя на території України на час розлучення - то розірвання провадиться за законодавством України.
Визначення підсудності справ з іноземним елементом залежить від категорії спору. При вирішенні питання про підсудність справ судам України також мають враховуватися вимоги загальної, альтернативної, договірної, виключної підсудності.
Таким чином, позивачем не надано суду відомостей щодо останнього зареєстрованого місця проживання відповідача на території України, чи відомостей щодо його постійного місця роботи на території України, або наявності у останнього зареєстрованого майна.
20.09.2022 року суд звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача ОСОБА_2 щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце його проживання.
Згідно довідки відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м.Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, яка надійшла до суду 25.10.2022 року вбачається, що відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відповіді з ВОМІРМП УДМС в Івано-Франківській області, яка надійшла до суду 26.10.2022 року, не вбачається за можливим встановити місце реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 11 ст. 187 ЦПК України).
Відповідно до ст.496 ЦПК України іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 498 ЦПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Таким чином, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків, роз'яснивши позивачу необхідність зазначення місце проживання відповідача з метою дотримання прав відповідача відповідно до ст.496 ЦПК України та здійснення процесуальних дій, передбачених ст.498 ЦПК України.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.ч. 12, 13 ст. 187 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 187, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надати позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків та зобов'язати негайно повідомити суд про виконання цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду, судом будуть застосовані правові наслідки, передбачені ч. 13 ст. 187 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя О.А.Татарінова